У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


30). Окремо визначали чисельність денних і нічних хижих птахів. Перерахунок кількості особин на одиницю площі (км2) проводили за співвідношенням числа виявлених представників орнітокомплексу до добутку довжина маршруту на ширину смуги обліку.

Протягом періоду міграцій та взимку обліки проводили за методикою Ю.С. Равкіна (1967). Усіх зустрінутих птахів підраховували за середніми груповими віддалями виявлення використовуючи організаційно вдосконалену нами схему для особин, що летіли, пройдену віддаль замінювали на час (год), затрачений на облік, помножений на середню швидкість польоту птахів, яка для більшості видів дорівнювала 30 км/год.

Облік проводили, як правило, у гніздовий період через 1,5-2год після світанку (а не сходу сонця), восени та взимку – у першій половині - середині світлової частини доби. Під час несприятливих метеоумов (сильний вітер, дощ, снігопад і туман) птахів не обліковували.

Загальна протяжність маршрутів основних обліків за весь період польових робіт склала 65,4 км, затрачений час – 21,8 год. Восени та взимку пройдену віддаль розподіляли рівномірно на весь відрізок часу тривалості певного періоду. Рідкісні птахи, не виявлені під час основних досліджень, реєструвалися додаткові тоді, коли обліки у відповідних місцеперебуваннях мине проводили. Для визначення їх густоти використовували і ці дані. Сумарна протяжність маршрутів додаткових обліків дорівнює 29,0 км, затрачений час – 9,7 год.

Для опису населення орнітокомплексу використовували шкалу, запропоновану О.П. Кузякіним (1962) зі змінами, та з урахуванням доповнення.

Значення видів у населенні (частково біомасі та кількості трансформованої енергії) орнітокомплексу представлено домінантами (10% і більше), субдомінантами (1-9%) та другорядними (менше 1%). Фоновими вваксами всіх звичайних, багато чисельних та класових видів птахів, тобто густотою 10 і більше ос./км2. Для характеристики загальної густоти населення орнітокомплексу використано відповідну шкалу.

Результати та обговорення.

Гніздовий період.

У межах північної частини Войнилівської височини виявлено 40 видів птахів загальною густотою 1254,1 ос./км2. Фоновими є 20 (50,0%) представників орнітокомплексу.

До багато чисельних належать 3 (7,5%) види, до звичайних –17 (42,5%) і до рідкісних – 20 (50%). Загальна густота населення орнітокомплексу висока. Домінують зяблик (Fringilla coelebs) і чорний дрізд (Turdus merula) – їх сумарна зустрівальність дорівнює 43,3%. Субдомінантами є 22 (55,0%) види і другорядними – 16 (40,0%).

Представники орнітокомплексу належать до 2 типів фауни: європейського – 31 (77,5%) видів і транспалеарктичного – 9 (22,9%). За участю в населенні розподіл аналогічний: європейців – 90,3% транспалеарктів – 9,7%.

Таблиця 1. Гніздове населення птахів північної частини В. височини

Вид |

Густота,

ос./км2 | Зустріча-льність,%

Fringilla coelebs

Turdus merula

Phylloscopus collybita Titrdus philomelos

Parus major

Oriolus oriolus

Sitta europaea

Sylvia atricapilla

Cocc. coccothraustes Erithаcus rubecula Dendrocopos major Caroluelis carduelis

Sturrus vulgaris

Lanius colhirio

Anthus trivialis

Sylvia communis Phylloscopus sibilatrix Passer montanus

Hippolais icterina

Cuculus canorus

Acanthis cannabina

Dendrocopos medius | 413,1 130,9 108,4 79,8

67,5

55,2

47,0

47,0

43,0

22,5

20,5

20,5

18,4

18,4

18,4

18,4

18,4

16,4

10,2

9,8

8,2

6,1 | 32,9

10,4

8,6

6,4

5,4

4,4

3,7

3,7

3,4

1,8

1,6

1,6

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

1,3

0,8

0,8

0,6

0,5

Chloris chloris

Parus caendeus

Streptopelia turtur

Luscinia luscinia Dendrocopos minor Motacilla alba

Muscicapa striata

Corvus corax

Columba palumbus

Garrulus giandarius Eniberiza citrinella

Stjlvia borin

Ficedula albicptlis Phylloscopus trochilus

Parus palustris

Otus scops

Bubo bubo

Accipiter gentilis | 6,1

6,1

4,6

4,1

4,1

4,1

4,1

3,7

2,1

2,1

2,1

2,1

2,1

2,1

2,1

1,7

1,5

1,2 | 0,5

0,5

0,4

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,1

0,1

0,1

Всього: 40 |

1254,1 |

100

З екологічних угруповань основу фауни складають дендрофіли – 36 (90,0%) вивід, мінімальною є кількість склерофілів – 3 (7,5%) і один вид (2,5%) – лімнофіл. За зустрічальністю картина аналогічна: дендрофілів – 96,8%, склерофілів – 2,9% і лімнофілів – 0,3%.

За способом гніздування розподіл видів наступний: стовбурно-чагарникові – 12 (30,0%), дуплогніздові – 11 (27,5%), наземногніздові – 9 (22,5%) і кронники – 8 (20,0%). Зовсім інша картина характерна для населення, де абсолютним лідером є кронники (43,3%). За ними йдуть стовбурно-чагарникові (26,9%), дупло гніздові (15,3%) та наземногніздові (14,5%) птахи.

Більше третини представників орнітокомплексу збирає їжу на землі – 15 (37,5%), значно менше – у кронах дерев (9 або 22,5%), і в кронах і на кущах (5 або 12,5%), на кущах і на стовбурах (по 4 або 10,0%) та і на землі, і в кронах (3 або 7,5%). За зустрічальністю розподіл наступний: на землі – 59,2% особин, і в кронах, і на кущах – 16,2%, у кронах – 10,7%, на кущах – 7,1%, на стовбурах – 6,1% та на землі, і в кронах – 0,7%.

Осінньо-міграційний період

У межах північної частини Войниківської височини виявлено 34 види птахів загальною густиною 482,8 ос./км2. фоновими є 7 (20,6%) представників орнітокомплексу. До багато численних належать 2 (5,9%) види, до звичайних – 5 (14,7%), до рідкісних – 18 (52,9%) і до надзвичайно рідкісних – 9 (26,5%). Загальна густина населення орнітокомплексу середня. Домінують велика синиця (Parus major) та повзик (Sitta europaea) – їх сумарна зустрічальність дорівнює 63,2%. Субдомінантами є 16 (47,1%) видів і стільки ж другорядними.

Представники орнітокомплексу належать до 4 типів фауни: європейського 22 (61,8%) вид, транспалеарктичного – 9 (26,5%), сибірського – 3 (8,8%) та арктичного – один (2,9%). За участю в населення розподіл аналогічний: переважають європейці (69,4%), далі йдуть птахи транспалеарктичного (27,7%), сибірського (3,0%) та арктичного (0,04%) типів фауни.

Таблиця 2. Осінньо міграційне населення птахів північної частини В. височини.

Вид | Густота, ос./км2 | Зустріча-льність, %

Sitta europaea

Parus palustris

Erithacus rubecula

Turdus merula

Pyrrhula pyrrhula Dendrocopos major

Coc. coccoihraustes Emberiza citrinella

Passer montanus

Corvus corax

Troglodytes troglodytes

Garrulus glandarius

Parus caeruleus

Fringilla coelebs

Regulus regulus

Buteo buteo

Dendrocopos rnedius | 197,2 108,2 40,3

22,0

17,0

13,5

10,1

9,1

8,2

8,2

7,8

7,6

6,0

5,4

3,8

3,8

3,1 | 40,8

22,4

8,3

4,6

3,5

2,8

2,1

1,9

1,7

1,7

1,6

1,6

1,2

1,1

0,8

0,8

0,6

Accipiter gentilis

Phylloscopus sibilatrix Certhia familiaris

Turоlus pilaris

Carduelis cardueiis

Bombycilla garrulus

Aegithalos caudatm

Accipiter nisus

Dendrocopos rninor

Corvus cornix

Picus viridis

P. canus

Sturnus vulgaris

Phylloscopus trochilus

Ph. collybita

Buteo lagopus | 2,5

1,4

1,3

1,3

0,6

0,6

0,5

0,5

0,4

0,4

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,2 | 0,5

0,3

0,3

0,3

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,04

Всього: 34 | 482,8 | 100

З екологічних угруповань основу фауни складають дендрофіли – 31 (91,2 %) вид і набагато менше є склерофілів – 3 (8,8%). За зустрічальністю картина аналогічна: лідирують дендрофіли (98,3%), а за ними йдуть склерофіли (1,8%).

Трохи більше


Сторінки: 1 2 3 4