Орнітологічний аналіз Івано-Франківської області

План

Вступ

Розділ 1. Характеристика району досліджень.

1.1. Геоморфологія.

1.2. Кліматичні умови.

1.3. Характеристика ґрунтів.

1.4. Характеристика рослинного світу.

1.5. Характеристика тваринного світу.

Розділ 2. Огляд літератури та видів

Розділ 3. Характеристика методів для обліку птахів.

3.1. Метод точкових обліків.

3.2. Метод сполохування.

3.3. Лінійний метод.

Розділ 4. Практична частина

4.1. Власні спостереження.

4.2. Дослідження території с/г типу

4.3. Орнітологічні спостереження в районі Жорнівки.

4.4. Комплекс ставів в с.м.т. Букачівцях і в с.Чагрів.

4.5. Дослідження на території Букачівського лісництва.

Розділ 5. Систематична приналежність виду.

Розділ 6. Характеристика птахів.

Висновки

Використана література

Додатки

Вступ

Однією з найбільш розповсюджених груп тварин є птахи. Ця група тварин має надзвичайно важливе значення в житті екологічних систем, а отже і в житті людини.

Використання природних ресурсів - одна з найважливіших проблем сучасності. Поряд з багатствами земних надр, земельними і водними ресурсами надзвичайно важливу роль у господарстві нашої країни відіграють рослинний і тваринний світ.

Птахи, завдяки здатності літати, вільно розселюються по всіх континентах, від льодових просторів Арктики до суворих берегів Антарктиди.

Внаслідок інтенсивного, майже безперервного споживання їжі, рухливості і повсюдного поширення ця група тварин має надзвичайно важливе значення в житті екосистем.

Маючи велику екологічну пластичність, птахи утворили в різних районах земної кулі специфічні "життєві форми".

На узбережжі морів і океанів, на великих річках і озерах знаходять собі притулок численні водоплавні птахи - пінгвіни, голари, альбатроси, пелікани.

У лісових птахів зовсім інші пристосувальні ознаки. Найкращі дереволази-дятли, повзики, підкоришники, серед них є комахоїдні, м'ясоїдні, зерноїдні.

Птахи мають дуже велике наукове, виховне та естетичне значення. Вони є об'єктами наукових досліджень, моделями для вивчення біологічних процесів.

Роль птахів в екосистемах надзвичайно велика. По-перше, запобігають масовому розмноженню комах і інших шкідників. По-друге, дають цінні продукти: м'ясо, жир, яйця, пух, перо тощо. Дуже велика роль птахів у поширенні багатьох рослин і, зокрема, в процесах поширення і поновлення лісів.

Серед птахів є такі, що завдають сільському господарству і навіть технічним спорудам деякої шкоди, загрожують здоров'ю людей, розповсюджують інфекційні та паразитичні хвороби. Проте, шкоду від них часто перебільшують і це стає причиною непоправних помилок.

У лісових птахів пристосувальні ознаки характерні тим, що вони лазять по стовбурах і гілках дерев за допомогою міцних зігнутих кігтів, підпираючись твердими стерновими перами. Лісових птахів дуже багато, особливо у вологих тропічних екваторіальних країнах.

Серед відкритих просторів тундри, степів і пустель живуть жайворонки, куріпки, дрохви, степові орли.

У горах на високих скелястих урвищах водяться великі денні хижаки - орли, беркути, сипи, грифи, пугачі.

Є в горах свої види куриних птахів (гірські індики, кам'яні куріпки), голубів, горобиних птахів і багато інших.

Навіть короткий і далеко не повний перелік птахів дає можливість уявити наскільки вони різноманітні, всебічно пристосовані до життя в різноманітних умовах.

Зниження антропогенного навантаження в останні роки сприятливо впливає на популяції птахів, але загроза в цілому над окремими групами птахів все ще лишається. Щоб зберегти пташине різноманіття краю, слід охороняти не лише окремі види, а характерні біотопи гніздування і зимівлі, місця зупинок птахів під час міграції.

Знання птахів сього краю допоможе забезпечити охорону корисних, рідкісних і зникаючих видів, обрати шляхи найбільш розумного і раціонального використання багатств пташиного світу, розширить знання про природу.

Розділ 1

Придністровське Поділля або Лівобережне Придністров'я розташоване на півночі Івано-Франківської області і є частиною природної області Поділля.

З межами цього природного району збігаються межі Рогатинського /повністю/ і Галицького адміністративних районів. Галицька улоговина зай-має розширену частину долини Дністра між селищами Букачівці і Марино-піль. Від Бурштинського Опілля Галицька улоговина відокремлена помітним уступом. Абсолютні висоти дна долини не перевищують 200 - 250 м.

Бурштинське Опілля займає відносно Галицької улоговини більш високий ландшафтний рівень. Абсолютні висоти тут понад 300 м. Цю висоту можна вважати природною межею. На півночі вона проходить приблизно по широті Рогатина, де абсолютні висоти перевищують 350 м і переходять у горбогір'я. Горбогір'я займає межиріччя верхів'їв Свірта, Гнилої Липи та Студеного потоку. Долини рік тут порівняно вузькі, схили круті, складені породами крейди і міоцену.

Густа сітка ярів, балок, улоговин розчленовує межиріччя на численні гряди, невеликі масиви, горби. Все це свідчить про вид низькогірного або горбогірного ландшафту.

Букачівська височина. Це невеликий за площею, але дуже своєрідний ландшафтний район. Він різко відрізняється від Бурштинського і Ходорівського опілля, яке прилягає до нього.

Район являє собою флексурну височину, складену породами верхньої крейди /Журавенківські жовтуваті пісковики/. Височина простягається вздовж лівого берега Дністра від с.Новошин Львівської області до с.Козарі Івано-Франківської області.

До долини Дністра височина опускається крутими скелястими схилами. Абсолютні висоти досягають 330 - 350 м.

Журавенківська височина розбита глибокими вузькими долинами і нагадує горбогірний ландшафт.

Журавенківська височина покрита майже суцільними лісами, під якими розвинені дернові середньо і сильно-підзолисті ґрунти на піскуватих породах.

1.1. Геоморфологія

Рівнинно-пластовий рельєф панує в Придністров'ї. Це географічний район складений пластами, які залягають горизонтально і місцями порушені незначними тектонічними дислокаціями. Найвиразніший з них простягається у північно-західному напрямку від Городенки до Рогатина і дані на Львів, на Розточчя.

Ріки - Дністер і його ліві притоки Свірж, Гнила Липа зі своїми притоками, Прут та його ліві притоки порізали ці пластові рівнини своїми долинами і утворюють скульптурно-ерозійний рельєф.

Неотектонічні рухи теж наклали свій відбиток на рельєф Придністровського Поділля, Підняття окремих блоків спричинилося до виразного підняття підвищення поверхні і глибокого розчленування в смузі Подільського валу та в районі Журавенківського блоку. З другого боку, опускання в смузі, яка прилягає до Дністра, було причиною утворення широких молодих терас по