правій стороні ріки. Завдяки цим опусканням і утворенням акумулятивних терас по правій стороні Дністра утворюють рівнинний акумулятивний рельєф.
Отже, на Придністровському Поділлі Івано-Франківської області утворено два типи рельєфу: скульптурно-ерозійний горбисто-горбогірний (північ Рогатина) і акумулятивно-рівнинний (південніше від Рогатина).
Флювіально-акумулятивний рельєф. На річках Передкарпаття (на Дністрі - Пруті) більшість геоморфологів налічує 7 терас.
Третя тераса Дністра /с.Нижнів/ та його приток дуже добре виявлена: вона широка і в багатьох місцях досягає ширини декількох кілометрів утворює справжні улоговини: Стрийську, Калуську, Івано-Франківську, Прутську між Коломиєю і Чернівцями, Галицьку між Букачівцями і Нижньовим.
1.2. Кліматичні умови. Загальні риси клімату.
У районах Передкарпаття для року в середньому переважають Північно-Західні та Південно-Східні напрямки вітру. Середня температура повітря в районах Передкарпаття у липні 19оС - 20оС, у січні до (-4 - (-6С)).
Режим зволоження
Основні характеристики режиму зволоження - це середні місячні та річні суми атмосферних опадів, а також їх сума за теплий (IV - X); холодний періоди (XI - III). У районах Передкарпаття за рік випадає 600 - 800 мм опадів. За теплий період (IV - X); в районах Передкарпаття випадає приблизно 7,3% опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI, VII, VIII) протягом яких випадає приблизно 44% опадів. Максимальна кількість опадів припадає на червень.
Характеристика сезонів
Для повної характеристики клімату необхідно мати уявлення про річні метеорологічні ритми - періоди і сезони року. Теплий період включає в себе три пори року - весну, літо, осінь, які докорінно відрізняються за метеорологічним режимом, разом з цим виділяють метеорологічні сезони року за даними стійкого весняного і осіннього переходу середньої добової температури повітря через 0 і 15оС.
Метеорологічна весна в районах Передкарпаття починається з першої декади березня і закінчується наприкінці травня - початку червня, охоплюючи три календарних місяці: березень, квітень, травень. Сума активних температур на Рогатинщині - 2400оС.
Холодний період:
Загальна тривалість зими на території Передкарпаття 95 - 105 днів. Важлива особливість холодного періоду - утворення снігового покриву. В Рогатинському районі сніговий покрив внаслідок відлиг нестабільний.
1.3. Характеристика ґрунтів
Світло-сірі і темно-сірі опідзолені ґрунти найбільш поширені в Рогатинському і Галицькому районах. За даними механічного аналізу, світло-сірі опідзолені ґрунти є пилувато-легкосуглинистими.
Структура цих ґрунтів не міцна. Агрофізичні властивості (аерація, водонепроникність) досить несприятливі. Вони часто запливають і утворюють кірку. Ці ґрунти бідні на гумус, у верхньому горизонті його вміст дорівнює 1,8 - 2,7 % із глибиною /25 - 35 мм/ падає до 0,7 - 1,6%. Мають високу пластичність Рн = 4,2 - 5 - 7. Ґрунти бідні поживними елементами. Вміст Р 3,9 - 6,2, К - 3,6 - 10,5 мг на 100 г ґрунту. N і К мало рухливі.
Темно-сірі опідзолені ґрунти
Темно-сірі опідзолені ґрунти поширені в Рогатинському районі, Галицькому. Залягають вони на широких вододільних просторах і використовують їх як орні землі. Сформувалися на лісовидних суглинках під покривом лісової та трав'янистої лучно-степової рослинності в умовах достатнього атмосферного зволоження.
Темно-сірі опідзолені ґрунти в орному шарі містять у середньому 2, 6 - 2,8% гумусу, кількість якого зменшується з глибиною. Ці ґрунти менш кислі. Сольове Рн - 5,6. Рухомих форм фосфору (Р) в орному шарі 7,0 мг, калію (К) 7,25 мг на 100 г ґрунту.
1.4. Характеристика рослинного світу
Івано-Франківська область об'єднує гірські, передгірні та рівнинні ландшафти.
В історичні часи пануючим типом рослинності на території Івано-Франківської області були ліси. На рівнинних і передгірних районах ліси займають понад 30%. Серед трав'янистих формацій найбільш поширені луки, які займають певні площі по заплавах найбільших річок, зокрема Дністра. На невеликих ділянках збереглися фрагменти степової рослинності.
Лісова рослинність
На Опіллі переважають грабово-дубові ліси, що являють собою двоярусні насадження. Перший ярус - дуб звичайний, ясен, клен, липа серцелиста, у другому ярусі - граб.
Степова рослинність невеликими ділянками збереглася у північній частині області - на Покутті, Передкарпатті, Опіллі. Основа травостою волосисто-ковилого степу - ковила волосиста, перстач пісковий, полин непахучий, дзвоники сибірські, осока низька. Для охорони букових лісів організовано резервати у Рогатинському лісництві площею 154,2 га.
1.5. Характеристика тваринного світу
Фауна наземних хребетних лісостепової ландшафтної зони Придністров'я помітно змінюється залежно від пори року. Найбагатший за видовим складом літній аспект фауни, найбільший - зимовий.
Риби, які трапляються у Подільських і Покутських притоках Дністра / Гнила Липа, Свірж/, належать до родини щукових, коропових, в'юнових, окуневих.
Серед земноводних Опілля є види ставкової і озерної жаби. Трапляються і на Опіллі прудка і живородяща ящірки, вуж звичайний. Вони заселяють лісові галявини, чагарники.
Теріофауна Опілля визначається домінуванням дрібних і середніх видів ссавців / польової і хатньої миші; зайця-русака, крота, лисиці, білки, тхорів, пацюка сірого/.
Літній аспект орнітофауни Опіля - це в основному лісові птахи. Це, насамперед, горобині. До видів домінантів мішаних лісів літнього аспекту належать: зяблик, шпак, іволга, вівчарик і інші.
На заплавних луках Дністра та його опільсько-покутських притоках на оброблюваних землях домінують польові горобці, жайворонки, польові, граки, білі лелеки, деркачі, у населених пунктах - хатні горобці, міські та сільські ластівки, стрижі.
До зимового аспекту масових лісових видів належать: синиці (велика і голуба), повзик, великий строкатий дятел, щиглик, грак, сіра ворона.
Спорудження Бурштинського водосховища та мережі ставків в с.м.т. Букачівцях, с.Чагрів, с.Конюшки сприяло зростало чисельності качиних, окремих видів мартинових.
Звичайними птахами на кожному комплексі ставів є: крижень, чернь червоноголова, норець сірощокий, мартин звичайний, очеретянка велика. Саме завдяки ставкам зросла чисельність та розселення крячка білощокого. Лебідь-шипун із залітного виду став гніздовим. Польовий лунь в останні