роки все частіше зустрічається над полями, а в окремі роки зустрічається на зимівлі в Рогатинському і Галицькому районах.
Вперше пара лебедів загніздилась на ставах біля с.Чагрів Рогатинського району у 80-х роках. На даний час вони гніздяться вже на багатьох ставах, а окремі негніздові особини зустрічаються і на ріках.
Змінюється ситуація і з окремими занесеними в Червону книгу видами. Сірий журавель став зустрічатись у Придністров'ї, Чорний лелека почав не тільки зустрічатись у нетипових для нього біотопах, але і зросла чисельність його і розширився ареал. Сучасна мережа гніздового ареалу доходить до Дністра, а в окремих місцях переходить на лівий берег Дністра /с.м.т. Букачівці Рогатинського району/ Все частіше спостерігається орел-беркут.
Розділ 2
Огляд літератури
Орнітофауна Івано-Франківської області вивчена недостатньо. В літературі можна знайти тільки окремі види, повідомлення про них.
Найбільш великі роботи, які містять дані про фауну птахів західних областей України це: А.Заводського (1840 р.), С.Етруського (1840), К.Возицького (1857р.), В.Тарновського (1882р.) відносять до середини і кінця минулого століття.
Що стосується I половини XX століття, то в цей період дані про птахів західних областей України можна знайти в різних статтях, журналах опубліковані польськими, чеськими орнітологами.
Серед українських робіт, які висвітлювали авіафауну західних областей України необхідно згадати таких авторів як : Л.Тортенко, Н.Шарлемань.
В Українських Карпатах працював Стоуман, який написав багато орнітологічних статей.
Орнітофауна Рогатинського району
(91 – 92 рр.)
Огляд літератури та видів.
Переглядаючи каталог визначених видів за 91 – 92 рр. Були помічені такі види на території Рогатинського району:
18.01.92р. – с.Помонята, сич хатній (athene noctua);
29.01.91р. – с.Княгинині, яструб великий (accipiter centilis), 1 ос.
03.01.91р. – с. Княгинині, боривітер звичайний – Falco tinnunculus, 1 ос.
19.05.92р. – с.Княгинині, перепілка (Coturnix coturnix).
31.05.91р. – с. Козарі, скиглик малий ( Agnila Romarina), 1 ос.
31.05.91р. – с. Чернів, бджолоїдка (Merops apiaster), 2 ос.
31.05.91р. – с.м.т. Букачівці, сич хатній (athene noctua)
3.1. Точкові обліки дають приблизну кількість пар, які гніздуються на певній території.
Вдало розміщені на дослідженій території точки обліку дають можливість дістати більш точний результат.
Проблеми визначення відстані, на якій облікуються птахи, встановлення постійного діаметру обліків, визначення площі, характерні для методу точкових обліків. Якщо необхідно вивчити населення невеликої (до 30 гектар) водойми, то вибирається точка, з якої водойма видна найкраще і проводиться облік протягом півгодини чи години.
Якщо необхідно вивчити досліднику розподіл птахів у лісі, то вибираємо по 5-6 точок у кожному типі рослинності лісу.
Якщо необхідно вивчити розподіл птахів біотопу в районі досліджень, то вибирається по 5-6 точок в кожному з типів біотопів) болото, ліс, поле).
Відстань між точками повинна бути не менше 200м.
Облік птахів починається в момент, коли дослідник став на точку обліку.
Рекомендований час на одній точці – 10 хв. Особливо ретельно треба слідкувати за тим, щоб записувати кожну виявлену птаху тільки один раз. Для кожної точки треба робити окремий запис, починаючи її з дати обліку, помічених особливостей поведінки птахів. Для ведення польових записів при проведенні точкового обліку добре застосовувати кругові діаграми. Вони дозволяють покращувати достовірність отриманих даних.
Розрахунок густини населення птахів можливий у випадку, якщо записувалась відстань від дослідника до виявленої птахи, що робиться автоматично при використанні кругових діаграм.
Розрахунок густини населення птахів визначається за формулою :
D = log e /N1 /N2) x N/m (/r2), де
N – загальна к-сть облікових птахів одного виду;
N2 – к-сть птахів, облікованих поза межами кола даного діаметра;
N1- к-сть птахів, облікованих в межах кола;
m- загальна к-сть обліків (точок);
r – фіксований радіус кола.
Метод точкового обліку найкраще застосовувати :
для обліку птахів в час міграції на відкритих просторах;
для обліку птахів в густих заростях;
для обстеження невеликих по площі біотопів.
При плануванні і проведенні точкових обліків слід пам’ятати:
про важливість правильного вибору точки обліку;
про правильний вимір відстані між дослідником і точкою виявлення птахи;
про необхідність вести записи погодних умов в день досліду і про зміни в ландшафті чи біотопі;
про необхідність проведення обліків в ранкові і вечірні години.
3.2. Метод сполохування птахів.
Метод сполохування птахів полягає у кількісному визначенні птахів, які гніздяться на певній території (водоймах). Час спостереження 1 година. Час сполохування – 5 хв.
3.3. Лінійний метод.
Маршрути обліку вибирають так, щоб поблизу не було гніздування колоніальних видів. Масові перельоти цих птахів утруднюють проведення обліку. В деяких випадках дозволяється фіксувати ці види знаком “+”.
Розділ 4
Практична частина
Матеріал для написання роботи зібраний протягом жовтня-травня 2002-2003р.р. на території Рогатинського району. Програмою було передбачено проведення досліджень точковими методами, лінійними і методами сполохування птахів.
Метою роботи було:
Вивчити видовий склад і чисельність птахів у різних типах БГУ.
4.1. На території області зареєстровано 278 видів птахів. Серед них: 208 – зустрічаються під час весняних і осінніх міграцій (пролітні), 189 – гніздується на даній території, 35 – залітні, 109 – зимує. 6 видів вважається зниклими: стерв’ятник, білоголовий сич, чорний гриф, бородач, стрекет , дрофа. Скопа спостерігалась останній раз у 80-х роках. Дуже рідко зустрічається шуліка рудий, орлан-білохвіст. Різко зменшилась популяція кібчика, яструба малого. Зате польовий лунь в останні роки все частіше зустрічається над полями, а в окремі роки зустрічається на зимівлі в Галицькому і Рогатинському районі.
Осушення перезволожених земель, спрямлення русел рік призвели до знищення гніздових біотипів навколо водних птахів, що відбилось на їхній чисельності. Колонія малого крячка спостерігається лише біля Дубівців та Галича, значно порідшали колонії сірих чапель. Чорний крячок із масового виду став мало чисельним.
Спорудження Бурштинського водосховища та мережі ставків в с.м.т.