Звичайними птахами на кожному комплексі ставів є: крижень, чернь, червоноголовка, лисуха, норець великий, норець сіроокий, мартин звичайний, очеретянка велика. Саме завдяки ставкам зросла чисельність та розселення крячка білощокого. Лебідь-шипун із залітного виду став гніздовим.

Вперше пара лебедів загніздилась на ставах біля с.Чагрів Рогатинського району у 80-х роках. На даний час вони гніздяться вже на багатьох ставах, а окремі не гніздові особини зустрічаються і на річках. Лебідь-шипун успішно перезимовує в наших краях.

Знову зустрічається баклан великий. На Бурштинському водосховищі зимують такі види: чернь морська, чернь чубата, норець великий, лиска, норець малий, великий крохаль, крижень, а в окремі роки – галагас, лебідь-шипун, чирок-свистунок, чирок-тріскунок.

Змінюється ситуація і з окремими занесеними в Червону книгу видами. Сірий журавель став зустрічатись у Придністров'ї. Чорний лелека не тільки почав зустрічатись у нетипових для нього біотопах, але і зросла його чисельність, розширився ареал. Сучасна мережа гніздового ареалу доходить до Дністра, а в окремих місцях переходить на лівий берег Дністра (с.м.т. Букачівці Рогатинського району), все частіше спостерігається орел-беркут.

Зниження антропогенного навантаження в останні роки сприятливо впливає на популяції птахів, але загроза в цілому над окремими групами птахів все ще лишається. Щоб зберегти пташине різноманіття краю, слід охороняти не окремі види, а характерні біотопи гніздування і зимівлі, місця зупинок птахів під час міграції.

Для більш точного, досконалішого дослідження території Рогатинського району, я вирішила поділити територію на кілька підрайонів, кожен з яких відповідає певному типу біотопу.

Було виділено такі райони:

територія сільськогосподарського типу;

лісовий масив в районі с.Журавенко;

комплекс ставів в с.м.т. Букачівцях і в с. Чагрів;

територія Мукачівського лісництва.

4.2. Територія населеного пункту с/г типу розташована у центральній частині району. Тут переважають одноповерхові і двоповерхові будівлі. Виявила, що дахи деяких з них є місцем голуба сизого /Columba livia/. В даній зоні, зокрема в парку “Шевченка” в с.м.т. Букачівцях спостерігала 8 особин ворони сірої /lorous corene/, 10 особин сороки. Їх гнізда розміщені високо на деревах в парку, а також на узбіччях вулиць. Найчастіше я спостерігала їх гнізда на кленах та ясенах. Виявила численні популяції горобців. Тут можна було зустріти синицю велику /Parus major/. Всього під час дослідження я виявила 19 особин видів /сороки, ворони, синиці/ і численні популяції – горобців, яструб – 1 ос.

4.3. Лісовий масив в районі с.Журавенко

С.Журавенко розташоване в Рогатинському Опіллі. Місцевість тут горбиста, характеризується висотами 550-650 м. Через досліджуваний район протікають ріки Жорнівка та Вичиняна, що є притоками р.Дністер. На півночі розташована болотиста місцевість р.Свірж.

Отже, тут виявлені такі птахи як : кряква /anaz/ - 3 особини, качка сіра – 1 ос., горобці – популяція, ворона – 5, сорока – 5 ос., боривітер звичайний – 1 ос., скиглик малий – 1 ос., сич хатній – 1 ос., жайворонок польовий – 1 ос.

4.4. Комплекс ставів в с.м.т. Букачівцях і с. Чагрів

З деревних видів тут поширені верби. Методом сполохування птахів, я виявила такі види як: чайка – 3 ос., лелека – 1 ос., ластівка берегова – 2 ос., ворона – 4 ос., сова болотна – 1 ос., куріпка – 2, вівчарик – 1 ос.

4.5. Дослідження на території Букачівського лісництва

Букачівське лісництво – це складова частина Рогатинського держлісгоспу. Вона становить 154,2 га. Тут поширені світло-сірі опідзолені ґрунти. Це пилувато-легкосуглинисті ґрунти. Тут переважають грабово-дубові ліси, що являють собою двоядерні насадження. Перший ярус – дуб звичайний, ясен, клен, липа, у 2-му – граб.

Я проводила спостереження в Мукачівському лісництві, що захопило і територію с.Чагрів. Виявила, що до видів домінантів літнього аспекту належать: зяблик – 1 ос., шпак – 2 ос., іволга – 1 ос., вівчарик – 1 ос., зозуля – 2 ос., дятел – 2 ос.

Крім виявлення птахів на досліджуваній території мене цікавили питання такі як:

розподіл птахів щодо споживання корму;

розподіл птахів щодо складу гніздування;

розподіл птахів за місцем збирання корму.

Свої спостереження проводила протягом дня від 1200 до 1700, у вечірній час від 1900 до 2000.

Видовий склад | n

1 | 2

Сич хатній | 2

Ворона чорна | 5

Лелека | 4

Яструб | 1

Шпак | 1

Вівчарик | 1

Зяблик | 1

Сорока | 5

Горобець хатній | 10

Синиця велика | 1

Дятел строкатий | 2

Кряква | 1

Боривітер звичайний | 4

Жайворонок польовий | 1

Ластівка берегова | 4

Ластівка сільська | 8

Сова болотна | 1

Качка сіра | 1

1 | 2

Чайка | 2

Іволга | 1

Ворона сіра | 4

Скиглик малий | 1

Сірий гусь | 2

Орел беркут | 1

Голуб сизий | 4

Сова звичайна | 1

Жайворонок лісовий | 1

Соловей звичайний | 1

Грак | 2

Снігур | 1

Лебідь-шипун | 1

Журавель білий | 2

Журавель сірий | 1

Для виконання поставленого завдання я використовувала методи точкового обліку, метод сполохування, метод лінійний.

Точки, що позначають букви на круговій діаграмі, це точки виявлення птахів в момент дослідження.

- - дослідник. Ширина облікової смуги між лініями 1 і 2 у нашому випадку становить приблизно 100 м / 2 х 50/.

Точковий облік дає приблизну кількість пар, які гніздуються на даній території. Час спостереження: 1400 - 1405.

Біотоп: буковий ліс.

Погода: ясно, без вітру.

Подібно до точкового методу проводиться і метод сполохування птахів.

Час спостереження: 1435 - 1440.

Біотоп - вода.

Погода: ясно, без вітру.

Розподіл птахів за місцем збирання корму.

Місце збирання корму | Територія населеного
с/г пункту | Лісовий масив

вид | особина | % | вид | особина |