та іншими, вміст яких в перерахунку на кверцетин становить 0,48%. Вони виявляють антиоксидантну, жовчогінну, гіпохолестеринемічну, мембраностабілізуючу, протиалергійну, протидіабетичну, протизапальну, протипухлинну, радіозахисну і спазмолітичну дію, а також підвищують резистентність організму до зовнішніх негативних факторів. Флавоноїди можуть також посилювати імуномодулюючу дію полісахаридів. Ехінацея пурпурна містить дубильні речовини пірокатехінової групи (5–11%) з протимікробним та протизапальним ефектом.
1.4.4. Похідні кофейної кислоти
Похідні кофейної і цикорієвої кислот, виділені з надземної частини ехінацеї пурпурної, виявляють антиоксидантну, імуностимулюючу, мембраностабілізуючу, антибактеріальну та противірусну дію.
До найбільш важливих похідних кофейної кислоти відносяться ехінозиди, хлорогенна кислота, синарин. Загалом визначено 17 її похідних.
Кофейна кислота володіє антибактеріальною, противогрибковою, антиоксидантною и мембраностимулюючою активністю.
1.4.5. Ліпофільні речовини
Ліпофільні речовини: ефірна олія, алкіламіди ненасичених жирних кислот, фітостероли, смоли виявляють різноманітну фармакологічну активність.
Кількість ефірної олії в різних видах ехінацеї та різних частинах цієї рослини коливається від 0,01 до 0,6%. В ефірній олії ехінацеї пурпурної виявлені ванілін, борнеол, борнілацетат, гермакрен Д, каріофілен, альфа-пінен, бета-пінен, мірцен, лімонен, карвоментен та інші сполуки з вираженими імуномодулюючими властивостями.
Алкіламіди ненасичених жирних кислот (ізобутиламіди, 2-метилбутиламід та ін.) мають протизапальну дію, а також властивість стимулювати фагоцитоз.
Серед інших ліпофільних речовин, виділених з ехінацеї пурпурної, — фітостероли (ситостерин, стигмастерин та ін.), ненасичені жирні кислоти (міристинова, лінолева, льняна, олеїнова, пальмітинова, церотинова), ціаніди, смоли і кумарини.
1.4.6. Смоли
В коренях ехінацеї пурпурної знайдені смолисті речовини темнокоричневого кольору зі слабким специфічним запахом та неприємним, гірко-соленим смаком. Смола розм’якшується при температурі 35-40 С, а розжижається - при 95 С.
Кислотне число смоли дорівнює 37-69, число омилення -210, ефірне число-173-141. В смолі не встановлено присутність ефірного масла та камедей.
1.5. Макро- та мікроелементи
Біометали: макроелементи (алюміній, залізо, калій, кальцій, магній) і мікроелементи (барій, берилій, ванадій, кобальт, марганець, молібден, нікель, селен, срібло, цинк) ідентифіковані в ехінацеї пурпурній. Відомо, що деякі біометали виявляють імуномодулюючий вплив на організм. Особливо виражена ця властивість у селену, цинку, міді, марганцю, заліза, кобальту.
2. Якісний аналіз трави ехінацеї пурпурної
Взяту на аналіз аналітичну пробу сировини перетирають до розміру частинок, які проходять крізь сито з діаметром 1 мм. В круглодонну колбу ємністю 50 мл кладуть 50 г порошку трави ехінацеї, добавляють 20 мл 50 % етанолу та нагрівають на протязі 30 хвилин, підтримуючи повільне кип’ятіння. Витяжку охолоджують та фільтрують крізь паперовий фільтр. Екстрагент повністю вигоняють на роторному випаровувальнику, залишки на дні колби двічі промивають хлороформом по 20 мл. Хлороформ удаляють, колбу просушують від залишків хлороформу, залишок на дні колби розбавляють в 1 мл 95 % етанолу.
На хроматографічну пластину «Silufol UV-254” мікро піпеткою наносять 0,004 мл досліджуваного екстракту у вигляді полоси 10*3 мм. На лінію старту наносять 0,004 мл 0,2 % спиртового розчину кофейної кислоти та 0,004 мл 2% водно-діаксанового розчину рутіна (1:1) також у вигляді полоси 10*3 мм.
Хроматографують восходящим шляхом в системі розчинів толуол : етилацетат : мурашиний спирт : вода (10:100:100:10). Насичення камери продовжується не менше 1 години. Після проходження фронту розчину до кінця пластинки її достають таподсушують в сушильному шкафу 10 хвилин.
В пременях ультрафіолетової лампи з довжиною волн 360 нм стартова пляма має білу флуоресценцію, на рівні кофейної кислоти – синю, а між останньою плямою та плямою рутину виокремлюється ще не менше двох плям з блакитною флуоресценцією.
Після обробки хроматографії парами аміаку усі плями змінюють свій колір та дають флуоресценцію від червоно-блакитного до жовтого. Співставлення плям на хроматографії здійснюється на основі порівняння їх рухів з свідками, а також на основі даних високоефективної хроматографії.
Було встановлено, що в екстракті трави міститься рутин Rf 0,06, Vyt 630 мкл.
Таким чином, запропонований метод якісного аналізу за допомогою ТШХ дозволяє провести ідентифікацію трави ехінацеї.
3. Історія застосування в медицині. Роль вітчизняних та зарубіжних вчених в її вивченні.
На Україні ехінацея розводилася як декоративна рослина переважно в південних районах і використовувалася в медицині неофіційно. Але за декілька останнього років вченими Інституту лікарських рослин розроблені рекомендації по промисловому вирощуванню і переробці ехінацеї пурпурної на Україні.
В Українській фармацевтичній академії м.Харкова на кафедрі ботаніки під керівництвом професора Сербіна був проведений фармакогностичний аналіз ехінацеї пурпурної, що культивується на Україні. Визначено і приведені макро- і мікроскопічні діагностичні ознаки лікарської сировини - коренів і трави. Розроблено засіб якісної ідентифікації спиртних-водяних витяжок із трави методом ТСХ, приведені дані на ВЕЖХ.
Експериментально встановлено, що настойка ехінацеї нетоксична. Вона володіє бактеріостатичною, фунгіцидною, вірусостатичною і протизапальною дією, придушує утворення гіалуронідази, є сильним активатором макрофагов, гранулоцитів і лімфоцитів (особливо Т-лімфоцитів), підвищуючи захисні сили організму, імунітет і відноситься, таким чином, до рослинних стимуляторів або модуляторам імунної системи.
Сік із свіжих суцвіть викликає прискорення згортання крові, а при місцевому застосуванні - прискорення процесів загоєння ран.
У Німеччині отриманий препарат ехінацеї для прийому усередину й в ампулах. Німецький лікар Мадаус рекомендував ехінацею при ангіні, тонзиліті, хронісепсисі, параметриті і різноманітних захворюваннях внутрішніх органів.
Першим дослідником і популяризатором ехінацеї в нашій країні був професор Томілін, що вважав її потужним стимулятором центральної нервової системи, біостимулятором і чудесним терапевтичним засобом, подібно женьшеню. Томілін установив, що настойка ехінацеї має властивість посилювати сексуальну потенцію й сприяє швидкому загоєнню при ранах і опіках. Автор вилікував трьох хворих, що страждали дискоїдною формою червоної волчанки (шкірною формою).
С.А. Томілін рекомендував ехінацею при стані психічної депресії, явищах психічної і фізичної перевтоми, а також запропонував клінічно вивчити її при інфекційних захворюваннях і септичних станах.
Ще в 1954 році Б.С. Нікольским