Сучасне тваринництво потребує великої кількості лікарських та кормових рослин. Наявність лікарських рослин, котрі можна застосовувати як добавку в корм дозволяє ефективно і вигідно вирішувати ветеринарські і зоотехнічні проблеми.

Відомо, що індіанці Омаха-понка додавали ехінацею в корм коням, а поселенці штату Оклахома - ослабленим коровам , що сприяло їхньому одужанню і росту.

Дослідженнями, проведеними в Україні, було встановлено, що велика рогата худоба і свині залюбки поїдають надземну частину ехінацеї. Такий додаток до корму знижує безпліддя корів, сприяє приросту маси молодняка, підвищує опір до інфекційних хвороб. Згодовування ехінацеї бикам підвищує їхню статеву потенцію і є засобом корекції спермо - продуктивності тварин.

Використання декокту ехінацеї пурпурової ефективно захищає новонароджених телят від кишково- шлункових захворювань.

За кількістю незамінних амінокислот білок ехінацеї порівнюється з білком гороху, конюшини. Хоча дещо гірший за якістю, він збалансований за незамінними амінокислотами. Вміст протеїну в надземній частині складає 18 - 15 % ( у злаків 12% ), переважно в листі і суцвіттях. Один кілограм зеленої маси ехінацеї третього року життя містить 21 - 23 гр протеїну, що перетравлюється. В 1 кг сухої маси - 74 -75 гр протеїну.

Кормові якості ехінацеї значно підвищуються ще й через те, що в ній міститься достатня кількість Са, Р, К, відповідно 2, 0.5, 2.3 % , що має велике значення при годівлі тварин і також завдяки високій урожайності цієї рослини.[32].