єдності систем і їх функцій. Дезінтеграція різко виражається у організмів із добре розвиненою ЦНС, оскільки вимкнення окремих її функцій прзводить до порушення цілісності всієї системи ( організму ). Навіть під час сну спостерігається порушення зв”язку кіркової та підкіркової систем.
При гіпобіозі падає і реактивність організму. Функції, які залишились невимкненими, слабшають, оскільки знижується інтенсивність біохімічних процесів, що лежать в основі цих функцій.
Різка загальмованість процесів колагеноутворення базується на тому факті, що повне заживлення ран у ссавців у період сплячки відбувається дуже повільно. У стані сплячки не розвивається також інфекційний процес, а запальні реакції хоч і є активованими, проте надто слабко ( іноді зовсім зупиняються ). Розвиток захворювань під час сплячки у ссавців теж різко гальмується. Навіть патологічна реакція і розвиток захворювання при попаданні вірусу в організм може не відбуватися внаслідок попереднього зниження температури тіла.
Отже, зниження температури тіла, яке відбувається під час гіпобіозу ( зимової сплячки), є одним із факторів, які визначають ослаблення інфекційного процесу.
У стані сплячки затримується розвиток пухлин. Крім того ссавці у стані сплячки менш сприйнятливі до опромінення. Але після інтенсифікації обміну радіаційні ушкодження виявляються. Під час дії того чи іншого агента, який призводить до зниження життєдіяльності, в багатьох організмах часто відбувається підйом активності життєвих процесів перед їх глибоким зниженням. Наприклад у рослин інтенсивність фотосинтезу на перших стадіях в”янення зростає. У тварин має місце підвищення обміну перед його глибоким пониженням. (Б. Рубін)
Ізоляція від середовища при гіпобіозі виражена тим сильніше, чим глибшим є зниження життєдіяльності. При відновленні життєдіяльності зміни ідуть у строго оберненій послідовності, ніж при процесах впадання у сплячку, відбувається реінтеграція, підвищується реактивність організму і, нарешті, припиняється так чи інакше створена ізоляція від середовища.
Отже, гіпобіоз з одного боку різко відрізняється від нежиттєдіяльних станів тим, що процеси асиміляції присутні, незважаючи на їх ослаблення. З іншого боку, гіпобіоз не має чітко виражених меж із біозом, якому відповідають близькі до максимуму процеси анаболізму і катаболізму. Навіть у межах самого гіпобіозу між окремими станами існують часто важко визначальні переходи.
Явище гіпобіозу можна порівняти з моментом майже повного розкручення пружини годинника. Ферментативна активність присутня, але взаємодія ферментних систем проявляється слабо. Внаслідок майже повної “дезактивації” пружини життєві процеси ( “рух стрілок” ) виражені ослаблено і проходять не зовсім чітко.
ЛІТЕРАТУРА:
М. Ф. Гулий: “Природа і біологічне значення деяких метаболічно-пристосовувальних реакцій організмів”, Київ – 1977
М. Ф. Гулий: “Основні метаболічні цикли”, Київ – 1968
“Генетичні і біохімічні механізми регуляції функціонування живих систем”, Іркутськ – 1984
П. Ю. Шмідт: “Анабіоз”
М. Лукнер: “Вторинний метаболізм у мікроорганізмів, рослин і тварин”, Москва – 1979
Е. Ньюсхолм: “Регуляція метаболізма”, Москва – 1977
“Фізіологія адаптаційних процесів”, Москва – 1986
А. Голдовський: “Основи вчення про стани організмів”, Ленінград—1977
“Анабіоз і переданабіоз мікроорганізмів”, Рига – 1973
10) Н.Jana: “Energy metabolism in hypnotic trance and sleep”, California,1965
Б. А. Рубін: “Курс фізіології рослин”, Москва – 1971
І. М. Васильєв: “Зимування рослин”, Москва – 1965
В. Т. Антоненко: “Життя в умовах низьких температур”, Київ-1978
“Метаболічні процеси при деяких екстремальних станах”, Кишинів – 1985
Курсова робота з біології
на тему
Гіпобіоз: особливості обміну речовин
ПЛАН:
Вступ: організм і середовище;
Механізми адаптації організмів до умов середовища;
Розвиток і метаболізм при дії різноманітних факторів;
Загальна характеристика гіпобіозу і його види;
Обмін речовин при гіпобіозі;
Процеси зміни обміну при гіпобіозі;
Висновок;
Використана література.