кислот, залишок фосфорної кислоти і холін:

Фосфатидилхолін ( лецитини )

В утворенні молекул фосфатидихолінів беруть участь як насичені, так і ненасичені вищі жирні кислоти. В більшості випадків до складу лецитинів входить один залишок насиченої та один залишок ненасиченої жирних кислот [11].

Фосфатидилетаноламіни (коламінфосфатиди, кефаліни). Ця група Фосфоліпідів побудована за тим самим принципом, що й фосфатидихоліни. Відмінність їх полягає лише в тому, що до складу фосфатидилетаноламінів замість холіну входить інша азотиста основа-коламін.

коламін

Фосфатидилетаноламіни містяться в тих самих органах і тканинах, що й лецитини. Вони досить тісно пов’язані між собою з процесі обміну і є важливими ліпідними компонентами клітинних мембран [7].

В молекулах фосфатидилсеринів азотистою основою є залишок амінокислоти серину.

Фосфатидилсерини (серинфосфоліпіди) — менш поширені, ніж попередні дві групи фосфоліпідів. Вони відіграють важливу роль у синтезі фосфатидилетаноламінів. Між лецитинами, кефалінами і серинфосфоліпідами існує генетичний зв’язок. Ці групи фосфоліпідів відрізняються між собою лише азотистими основами і в результаті їх взаємоперетворення вони можуть переходити одна з одну.

Плазмалогени (ацетальфосфатиди). Ці речовини за своєю будовою близькі до фосфатидилхолінів і фосфатидилколамінів. Відрізняються від них тим, що в їх складі замість однієї з вищих жирних кислот з гідроксильною групою гліцерину сполучається альдегід вищої жирної кислоти.

плазмогени

Сполуки, що утворюються в результаті взаємодії альдегідів із спиртами, називаються ацеталями, тому група фосфоліпідів має назву ацетальфосфатидів. Містяться вони переважно в складі нервової м’язової тканин разом з кефалінами.

Фосфатидилінозити (інозитфосфоліпіди). Ця група фосфоліпідів характеризується наявністю в їх складі шестиатомного циклічного спирту інозиту. Розрізняють моно- і дифосфатидилінозити:

монофосфатидилінозити

Фосфатидилінозити досить поширені в живій природі. Вони є в організмах людини, тварин і рослин. Особливо багато їх у складі нервової тканини.

Кардіоліпіни. Фосфоліпіди цієї групи побудовані з трьох залишків гліцерину,. Чотирьох залишків вищих жирних кислот і двох залишків фосфорної кислоти:

кардіоліпіни

Кардіоліпіни є важливою складовою частиною ліпопротеїдів мембран мітохондрій. Вважають, що вони відіграють важливу роль у процесах перенесення електронів, в окислювальному фосфорилюванні[7].

Сфінгомієліни. Група фосфоліпідів, яка на відміну від попередніх груп, містить не трьох-, а двохатомний спирт сфінгозин, що зв’язується пептидним зв’язком з вищою жирною кислотою і ефірним зв’язком з фосфорною кислотою. Остання зв’язується з азотистою основою — холіном.

Сфінгомієліни відрізняються один від одного за хімічним складом і будовою вищої жирної кислоти. До їх складу часто входять пальмітинова, стеаринова, лігноцеринова, нервонова та інші кислоти. Багато сфінгомієлінів у нервовій тканині. Вони складають основу мієлінових оболонок нервових волокон[8].

1.2.3.Біологічна роль ліпідів в організмі.

Ліпіди, як і білки, вуглеводи та інші речовини, відіграють в організмі важливу біологічну роль. Вона насамперед визначається тим, що ці речовини характеризуються комплексом своєрідних фізико-хімічних властивостей.

В організмах людини і тварин ліпіди входять до складу всіх клітин. Однак розподілені вони між різними органами і тканинами нерівномірно і кількість різних груп ліпідів у них також неоднакова [12].

Значна частина ліпідів входить до складу клітин організму як пластичний матеріал. Вони утворюють в основному комплекси з білками (ліпопротеїди), вуглеводами (гліколіпіди) та деякими іншими речовинами. Такі комплекси і становлять основу структури клітин і тканин організму. Значна кількість ліпопротеїдних комплексів входить до складу клітинних мембран та мітоходрій, в яких проходять важливі метаболічні процеси—фосфорилююче та вільне окислення. Ліпіди, що входять до складу мембран, беруть безпосередню участь у процесах активного транспорту крізь мембрани молекул та іонів, специфічної рецепції па поверхні клітин, передачі нервових імпульсів тощо. Оскільки клітинні мембрани є важливими регуляторами багатьох біохімічних процесів, то зміна структури, складу та орієнтації мембранних ліпідів викликає значні порушення клітинного метаболізму.

Ліпіди з організмі виконують важливу енергетичну функцію. За рахунок жирів їжі з середньому на 25—35 ° задовольняється добова потреба людини в енергії.

Ліпіди виконують важливі механічну і тіермоізоляційну функції. Вважають, що доросла людина залежно від умов зовнішнього середовища і виду трудової діяльності щодобово повинна одержувати 8—10 г фосфоліпідів, 8—15 ненасичених жирних кислот і 0.3—0,5 г холестерину. Для забезпечення збалансованості харчового раціону необхідно також підтримувати належне співвідношення між білками, ліпідами і вуглеводами [7].

РОЗДІЛ 2

Обговорення напрямку дослідження

На основі літературного огляду, ми бачимо, що сосна звичайна є головгою лісоутворюючою породою на Волині. І тому одним із найважливіших завдань лісового господарства є створення нових високопродуктивних стійких насаджень.

Ми використовуючи методи хімії отримуємо результати про вміст ліпідів в насінні сосни звичайної, які складають запас поживних речовин і виконують структурну та інші функції в клітині.

Знаючи вміст поживних речовин, передбачаємо сприятливі грунтово-кліматичні та гідрологічні умови для вирощування сосни звичайної і тим самим, підвищуємо продуктивність та стійкість насаджень, покращуємо їх якісну структуру. Насіння проходить перевірку в конкретних лісорослинних умовах з метою встановлення норми реакції цих форм на умови середовища.І таким чином визначаються райони його використання [13].

РОЗДІЛ 3

Характеристика методів дослідження

3.1. Визначення вмісту загальних ліпідів

Найбільш простим методом визначення загальних ліпідів в тканинах є метод настоювання наважок тканини в хлороформ-метанольній суміші. За різницею мас зразка до і після екстракції знаходять процентний вміст ліпідів. Визначення ліпідів можна проводити в абсолютно-сухому чи повітряно-сухому матеріалі. При використанні повітряно-сухого матеріалу паралельно із визначенням ліпідів визначають вміст води, щоб зробити розрахунки на абсолютно-суху речовину. Для одержання надійних результатів роблять два паралельних визначення.

1,0-1,5 г. Насіння сосни звичайної зважують на аптечних терезах, розтирають у ступці, потім переносять у висушені і зважені на аналітичних терезах пакети із фільтрувального паперу. Зважують матеріал разом із пакетом і по різниці між одержаною масою і масою порожнього пакету