План :

Вступ

1.Запровадження біотехнологій

1.2 Агробіотехнології

2. Екологія та сільське господарство 90-х

2.1 Клітинна інженерія в сільському господарстві.

2.2 Клонування.

2.3Використання молекулярно-генетичних маркерів у селекції

2.4 Генетична інженерія

3. Білетика

3.1 Вплив біотехнологій на здоров’я людини

Висновок

Список використаної літератури.

Вступ

В останні десять років у зв'язку з прогресом біотехнології як високої технології, спроможної справити потужний вплив на різні соціально-економічні аспекти функціонування суспільства і на середовище проживання людини, виникли нові етичні проблеми. Сьогодні вже ставиться питання про необхідність відповідного коригування сформованих раніше правил моралі. Втім, у багатьох випадках суспільство поступово починає ліберальніше ставитися до біотехнологічних новацій. Так, наприклад, після досить бурхливих дискусій у суспільстві, особливо в релігійних сферах, про допустимість одержання дітей «із пробірки», нині більшість спокійно сприймає цю процедуру. Те ж саме стосується використання стовбурних клітин людини або лікарських препаратів, отриманих за допомогою генетично модифікованих організмів. І хоча ще багато проблем застосування досягнень біотехнології у медицині викликають неоднозначну реакцію суспільства, парадоксальним є те, що вона тут не має такого гострого характеру, як реакція на впровадження досягнень агробіотехнології у сільське господарство і пов'язані з ним галузі економіки.

В чому ж причина цього феномена? Саме це питання поставив я на розгляд у даній роботі аби показати значну роль, що її може мати біотехнологія в сільському господарстві та нашому новім суспільстві...

1.Запровадження біотехнологій

Будь-які події у біології, медицині чи екології сьогодні мають розцінюватися з погляду моралі сучасного цивілізованого суспільства. Це аксіома. Однак коли йдеться про впровадження досягнень біотехнології у сільське господарство, далеко не завжди застосовуються чіткі та обґрунтовані критерії їх оцінки. На думку Wynne (1997), це пов'язане з тим, що їжа завжди була одним із символів національної культури, важливим елементом самоідентифікації нації і соціальних груп. У кожного народу і в різних релігіях існує табу або обмеження на споживання деяких продуктів, наприклад свинини у мусульман та іудеїв, надається перевага певним типам харчування, поширене дотримання постів. З розвитком цивілізації і посиленням міграції традиції, пов'язані з харчуванням, особливо в розвинених країнах, розмиваються. І все-таки люди насторожено ставляться до нових продуктів. Для їхнього поширення необхідні значні зусилля і реклама, як це було, наприклад, при введенні в культуру європейців кока- і пепсі-коли, жувальної гумки тощо. Водночас суспільство чутливо реагує на антирекламу певних харчових продуктів, коли поширюється навіть необґрунтована інформація про їхній негативний вплив на здоров'я. Все це створило підґрунтя для різних маніпуляцій навколо деяких продуктів харчування. Так, у багатьох країнах на тлі гучної кампанії проти споживання будь-яких продуктів, отриманих з використанням генетично модифікованих рослин, практично безперешкодно поширювалися і поширюються різноманітні недостатньо перевірені нутріцевтики, як, наприклад, розрекламований свого часу «гербалайф», велика кількість засобів для схуднення, омолодження тощо.

Останнім часом у розвинених країнах розгорнулася активна реклама «натуральної їжі». Йдеться про продукти, отримані на так званих біологічних фермах, де не застосовуються мінеральні добрива і пестициди. Але про їхню «натуральність» можна говорити тільки тоді, коли споживається продукт, отриманий безпосередньо з ферми. Якщо ж він зазнає технологічної переробки у харчовій промисловості, то його натуральність значною мірою втрачається. А оскільки міське населення розвинених країн споживає переважно продукцію харчової промисловості, говорити про значне поширення натуральної їжі не доводиться, особливо з огляду на дуже високу собівартість продукції, одержаної на біофермах.

1.2 Агробіотехнології

Отже, потрібні нові підходи, коли йдеться про біоетичні аспекти застосування досягнень біотехнології в агросфері. Дуже важливо, щоб біоетика розробила критерії оцінки можливих наслідків використання агробіотехнології не тільки з позицій біобезпеки, а й з погляду моралі. Тобто вона покликана розв'язувати складні етичні проблеми у сфері, де не існує точних критеріїв на зразок гранично допустимої концентрації, ступеня ризику тощо (втім, і ці показники є тільки однією із складових біоетичної оцінки).

Для України біоетичні аспекти застосування агробіотехнології мають особливе значення. Адже з огляду на природні, економічні, історичні чинники сільське господарство завжди відігравало і відіграватиме тут значну роль у житті суспільства. Одним з вирішальних факторів, які визначають такий тип розвитку економіки, є те, що агросфера, тобто територія, на якій домінують модифіковані людиною рослини і тварини та пов'язані з ними групи організмів, займає понад 70 % загальної площі країни. Агросфера не тільки забезпечує потреби країни та експорт сільськогосподарської продукції, вона є середовищем проживання значної частини населення, у тому числі й міського.

Як відомо, у 70—80-х роках минулого століття в Україні була здійснена індустріалізація сільського господарства, яка забезпечила значне зростання виробництва сільськогосподарської продукції. Однак вона супроводжувалася посиленням антропогенного тиску на довкілля, вичерпанням природних ресурсів, зокрема родючості ґрунтів, зникненням малих річок, забрудненням навколишнього середовища токсичними речовинами. До цього додалися проблеми, пов'язані з чорнобильською трагедією і процесами урбанізації. Все це призвело до екологічної кризи у багатьох регіонах України.

2. Екологія та сільське господарство 90-х

У 90-х роках, незважаючи на зменшення антропогенного тиску, екологічна ситуація в агросфері не поліпшилась, а навіть погіршилась, особливо в зонах водної меліорації і на сільських селітебних територіях. Стало очевидним, що єдиний безальтернативний шлях виходу агросфери України із системної кризи — перехід на засади сталого розвитку. Одним з важливих факторів досягнення цієї мети є широке застосування в аграрному виробництві здобутків агробіотехнології. Саме їй разом з інформатикою належить вирішальна роль у формуванні агросфери, котра за основними параметрами наблизиться до ноосфери, як її уявляв В. І. Вернадський. Проте йдеться про застосування технологій, в основі яких —