словесні методи за допомогою розповіді вчителя та елементами бесіди,

використання технічних прийомів

лабораторна робота. |

картки і фотографії і фотографії розміщення листків на пагонах

таблиця

кімнатні рослини;

фотографії рослин із видозміненими листками;

гербарій “Осіннє забарвлення листків”;

репродукція картин із зображенням осіннього пейзажу;

кінофільм “Сезонные изменения в жизни растений”.

бульби картоплі, кореневища пирію, хвоща, неприрослі і прирослі цибулини цибулі, сірники, нитки, розчин йоду, лупи, скельця, таблиця.

IV |

Квітка і плід.

Перехресне запилення комахами, вітром.

пристосування рослин до запилення комахами;

пристосування рослин до запилення вітром.

Штучне запилення. |

Вивчення нового матеріалу у бесіді, спираючись на спостереження учнів у природі, аналіз малюнків, таблиць, демонстрування кінофрагменту з поясненням вчителя.

Демонстрування квітучої ліщини, розповідь про інші вітрозапильні рослини.

Самостійна робота учнів: заповнення таблиць.

Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя про техніку штучного запилення, показ її на живій рослині та схематичному малюнку на дошці.

Закріплення методом розповіді учнів про штучне запилення рослин на шкільній навчально-дослідній ділянці та в теплиці. |

кілька пагонів ліщини, поставлених у воду за 3-4 тижні до уроку;

гербарій рослин з яскравими віночками;

таблиця;

кінофрагменти “Опыление растений насекомыми”, “Перекрёстное опыление растений с помощью ветра”.

гербарій самозапильних рослин;

малюнки самозапильних рослин;

моделі квітки гороху або льону.

V |

Насінина.

Умови проростання насіння. |

словесний метод: розповідь з елементами бесіди;

використання технічних прийомів;

фенологічні спостереження учнів за проростанням дводольних рослин. |

Таблиці

VI |

Рослина – цілісний організм.

Взаємозв’язок рослин із навколишнім середовищем.

Взаємозв’язок рослин із факторами живої і неживої природи на прикладі рослин лісу.

Пристосованість рослин до сумісного життя в лісі.

а) ярусне розчленування

Пристосованість рослин до спільного життя в степу.

Вплив людини на рослинні угруповання.

Охорона рослин у нашій країні.

Життя рослин навесні. Пристосованість рослин до умов навколишнього середовища. |

Узагальнення знань про значення навколишнього середовища для життя рослин; експериментальні докази впливу кожної з умов на ріст і розвиток рослин, засоби забезпечення умов нормального росту та розвитку рослин, що використовуються людиною.

Бесіда про умови життя рослин, заповнення відповідної схеми. Демонстрування результатів дослідів щодо з’ясування значення води, мінеральних речовин, світла, тепла для рослин, обговорення питань про роль цих факторів у життєдіяльності рослин.

Вивчення нового матеріалу у розповіді вчителя про взаємозв’язки рослин у лісі, показ типових рослин та рослин-супутників, взаємозв’язків рослин із тваринами і мікроорганізмами.

Заповнення таблиці (самостійно).

Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів;

Самостійна робота учнів по заповненню таблиці.

Словесний метод: розповідь з елементами бесіди з використанням технічних прийомів.

Узагальнення вивченого матеріалу у бесіді про зміни угруповань під впливом грунтово-кліматичних умов, формування висновку про взаємозв’язок живої і неживої природи; наведення прикладів позитивного і негативного впливу господарської діяльності людини на рослинні угруповання. Підведення до висновку про значення закономірностей існування угруповань для раціонального використання природних багатств. Наведення прикладів із місцевого навколишнього середовища.

Бесіда про рідкісні рослини нашої місцевості з використанням власних спостережень та кадрів кінофільму.

Підсумкова бесіда.

Екскурсія в природу

словесний метод:

вступна бесіда, самостійна робота на картках

наглядний метод:

фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин навесні;

заповнити календар природи. |

результати дослідів по вирощуванню рослин у різних умовах;

гербарій ранньоквітучих рослин, що потребують охорони.

гербарій рослин, типових для місцевого лісу;

малюнки тварин нашої місцевості;

схематичне зображення зв’язків рослин і тварин з неживою природою.

гербарій рослин лісу

гербарій та малюнки степових рослин

Червона книга;

Червона книга України;

Кінофільм “Охрана природы”;

стенд у біологічному кабінеті “Охорона природи”.

картки для проведення самостійної роботи;

блокноти;

олівці.

VII |

Лишайники. Симбіоз. |

Формування поняття про симбіоз за допомогою малюнків на дошці і в підручнику використовується словесний метод і наглядний метод. |

малюнки;

таблиці.

Важливою умовою підвищення якості засвоєння школярами знань і оволодіння уміннями складається в забезпеченні вчителем активної пізнавальної діяльності учнів.

Робота вчителя в цьому напрямку потребує пошуку ефективних способів і заходів навчання. На мою думку одним із таких способів являється застосування на всіх етапах уроку різноманітних методичних прийомів:

використання натуральних засобів наглядності;

проведення аналізу ведучих понять в темі;

вправи в використанні термінів;

рішення учбових завдань;

обговорення з учнями послідовності вивчення натуральних об’єктів і організації пізнавальної діяльності школярів за допомогою інструктивних карток.

Підбір тих чи інших прийомів для кожного етапу уроку визначається, виходячи із учбово-виховних завдань, які вирішуються при вивченні певного матеріалу програми.

Екологічні поняття починають формуватися на перших же уроках ботаніки в 5-му класі. Ці поняття повинні розвиватись разом з поняттями про антропогенні фактори. Тому в темі “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами” слід почати вивчення екологічних питань саме з елементів поняття “антропогенні фактори”.

Вплив на чутливий світ дитини дозволить викликати у дітей бажання захищати рослинний світ, пізнавати його таємниці життя. Життєвий досвід школярів, знання, одержані в початковій школі, дають можливість уявити багатства рослинного світу і їх використання людиною. Багатоцільове використання рослин дається в загальному виді: їжа, одяг, паливо, сировина для промисловості, як місце відпочинку. Із 17520 видів вищих рослин, які ростуть в СНД, виявлено 4000 кормових, більш ніж 380 лікарських, сотні технічних, харчових та інших (Вент, 1982).

При вивченні теми “Листок” учні знайомляться з повітряним живленням рослин, з процесом, який лежить в основі утворення і накопичення органічних речовин на нашій планеті. Учні 5-го класу не можуть усвідомити всього значення фотосинтезу для біосфери, однак вони повинні добре розуміти, що цей процес проходить тільки при наявності вуглекислого газу і води при певній освітленості і температурі навколишнього середовища. Будова листка, його здатність засвоювати вуглекислий газ і воду – дуже важливі умови фотосинтезу.

Учень повинен засвоїти, що пошкодження листка може визвати зниження інтенсивності процесу або загибель рослини.

На фоні цих знань можна ввести уяву про негативний вплив фактору забруднення на процес фотосинтезу.

Окремі приклади і елементарне їх пояснення дозволяють створити первинну уяву про