В індивідуальному розвитку яра пшениця проходить 12 етапів органогенезу та такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування (стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Насіння при проростанні поглинає 50-55% води від власної маси, твердої - на 5-7% більше. Мінімальна температура проростання - 1-2°C, одержання сходів - 4-5°C. сходи витримують заморозки до мінус 8-10°C, а в фазі кущіння -до мінус 7-8°C. починаючи з колосіння до молочної стиглості рослини пошкоджуються заморозками мінус 1-2°C: оптимальні температури для кущіння - 10-14°C, для колосіння і наливу зерна -16-20°C, достигання -23-25°C. тверда пшениця вимогливіша до тепла. Транспіраційний коефіцієнт - 400-450. Критичний період по відношенню до вологи - кущення і вихід рослин у трубку. Нестача вологи в цей період викликає безплідність колосків. Від загального споживання за вегетацію в фазі сходів споживає 5-7% води, кущення - 15-20, стеблуваня - колосіння - 50-60, молочної стиглості - 20-30, воскової стиглості - 3-5%.

Кращими для неї є чорноземні, окультурені сірі лісові, каштанові грунти середнього механічного складу з РН 6-7.5. Грунти з РН менше 5.5 потрібно вапнувати. Вибагливіші до грунтів сорти твердої пшениці. Яра пшениця має меншу енергію кущення, слабше розвинуту кореневу систему, меншу її засвоювальну здатність, ніж озима і інші хлібні культури. Тому вона вимагає високого вмісту в грунті рухомих елементів живлення. На формування 1ц зерна виносить з грунту 3.5-4 кг азоту, 1-1.2 кг фосфору, 2-3 кг калію.

Сходи з`являються за 7-12 днів від сівби, кущіння настає через 12-15 днів після сходів, трубкування - через 16-26 днів після початку кущіння, через 3-6 днів починається цвітіння, через 15-18 днів від цвітіння зернівка досягає повної довжини і вступає в фазу молочної стиглості, в якій вона перебуває 10-15 днів. Весь вегетаційний період охоплює 85-110 днів, у твердої пшениці - 100-115 днів. Продуктивна кущистість нижча, ніж у озимої, ячменю та вівса і складає 1-2. Технологія вирощування

Попередники.

Яра пшениця - одна з найвибагливіших серед зернових культур до попередників. Її не можна розміщати на неокультурених площах, після зернових злакових, крім кукурудзи. Кращими попередниками є зайняті пари , зернові бобові культури, багаторічні трави, удобрені картопля, кукурудза, цукрові і кормові буряки, баштанні культури, а також льон, люпин, гречка. В посушливих районах - чисті пари.

Кращим при вирощувані пшениці є напівпаровий обробіток грунту. Після збирання попередника поле лущать на глибину 6-8см і боронують. Коли з`являються сходи бур`янів (через 10-12 днів), проводять ранню зяблеву оранку на глибину 23-25 см (на дерново-підзолистих грунтах - на глибину орного шару). Поле після цього слід підтримувати у чистому стані системою культивацій та боронувань.

Якщо поле засмічене багаторічними бур`янами, - слід застосовувати поліпшений зяблевий обробіток. Через 10-12 днів після першого лущення провести друге. Якщо переважають кореневищні бур`яни, - лущення провести дисковими лущильниками на глибину 10-12 см, а якщо коренепаросткові - лемішними лущильниками на глибину до 14-16см. Через 12-14 днів після другого лущення, коли з`являються сходи багаторічних бур`янів, проводять зяблеву оранку на глибину орного шару, а на чорноземних грунтах - на 25-27см. До зими зяб боронують і культивують по мірі з`явлення сходів бур`янів і грунтової кірки. На важких грунтах перед входом в зиму бажано провести глибоке безполицеве рихлення або щілювання.

Після збирання кукурудзи проводять дискування в два сліди, а зяблеву оранку - на глибину 23-25см без розриву в часі між дискуванням і оранкою. Після картоплі і буряків орють без попереднього лущення, або обробляють поле лише плоскорізними знаряддями.

В Степу на грунтах середнього і легкого механічного складу восени основний обробіток грунту проводять на глибину 10-14см культиваторами- плоскорізами КПШ-5, КПШ-9,ОПТ-2-5, КТС-10-02, КТС-10-01 або іншими. На важких солонцюватих - до 27см. Потім поле обробляють на глибину 4-6см голчастими знаряддями БИГ-3, БМШ-15, БМШ-20.

Весною проводять закриття вологи і вирівнювання грунту зубовими боронами і шлейфами в 1-2 сліди. Через 3-4 дні проводять культивацію в 1-2 сліди на глибину 6-8см, а на важких грунтах - на 10-12см культиваторами КПС-4, КПШ-8 З боронуванням. В посушливих умовах і на легких грунтах передпосівну культивацію виконують на глибину загортання насіння, щоб насіння під час сівби лягло на ущільнене ложе.

Якщо є комбіновані агрегати, то краще після ранньовесняного боронування провести передпосівну культивацію агрегатами РВК- 3.6; РВК-5.4, ВИП-5.6 або іншими. Описана технологія підготовки грунту застосовується і для інших ранніх ярих зернових культур: вівса, ячменю, жита, гороху.

Удобрення

Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередні культури, та мінеральні добрива, внесені безпосередньо під неї. Норми добрив розраховують балансовим методом (див. "Озима пшениця") Середні дози мінеральних добрив - N60Р60К60. Вони залежать від родючості грунту, попередника, сорту і т. п.

Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток грунту або, якщо доза не перевищує Р60К60 - під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо норма не перевищує N40-50 - вносять під передпосівну культивацію, якщо норма більша -- частину азоту вносять у підживлення в період кущення - початок трубкування. В рядки під час сівби вносять по 50 кг гранульованого суперфосфату або нітрофоски.

Сівба

В Україні на 2001 рік зареєстровано для вирощування 18 сортів м`якої і 7 сортів твердої ярої пшениці. Серед них Воронезька 6 (П), Луганська 4 (С)-сильн,і. Галан (Л), Колективна З (Л), Миронівська яра (ЛП), Рання 73 (ЛП), Рання 93 (ЛП), Скороспілка 95 (П), Харківська 18 (Л), Харківська 26 (СЛ)-цінні. Всі сорти твердої