Майстерня флори. – К., 1988., 131 с.
Українська минувщина. Ілюстрований етнографічний довідник. А. Пономарьов і ін. Для студентів ВУЗів. – К., 1984. – 255 с.
Українське народознавство. /За заг. Редекцією С. П. Павлюка. Навч. Порсібник. – Львів, 1997. – 607с.
червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу. – Харків, 2002. – 326 с..
РОЗДІЛ І ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ – ПОТРЕБА НАШОГО ЖИТТЯ
Рослини займають особливе місце в нашому житті.
Вони – живі прикраси, які ростуть і розвиваються, перетворюються від сезону до сезону і представляють собою міняючу картину. Вони відзиваються на турботу і винагороджують нас за увагу.Пишно ростучі рослини – гордість володаря, воно надає природі особливий колорит. А тих хто, проводить багато часу дома рослини зв’язують з окружаючим зовнішнім світом.
Не треба бути спеціалістом, аби получити насолоду від декоративних рослин, але щоб добитися їх гарного росту і цвітіння, необхідні знання особливостей проростання кожного вида і догляду за ними.
З найдавніших часів квіти супроводжували людину як у свята, так і в повсякденному житті. Як обов’язковий атрибут, квіти та найрізноманітніші вінки були присутні під час урочистостей, вшанування героїв, релігійних ретуалів тощо.
Багатющий та дивовижно різноманітний світ зелених рослин образно і дуже влучно називають першоджерелом життя на Землі.Це цілком виправдано, бо зелені рослини є базово-функціональною основою існування функціонування всієї біосфери в цілому. Вони відіграють надзвичайну роль в природному кругообігу різних речовин, води, формуванні атмосфери, грунтоутворенні тощо.Завдяки дивовижному та унікальному процесу фотосинтезу зелені рослини є монопольними творцями і першоначальниками органічних речовин для всього живого. Великий російський вчений К.А.Тімірязєв надзвичайно глибоко відобразив значення зелених рослин у дуже влучному визначенні-“космічна роль зелених рослин”.Ця роль полягає в уловлюванні і засвоєнні енергії сонячного проміння хлорофілом зелених рослин, завдяки чому в процесі фотосинтезу з неорганічних сполук утворюються органічні.Хлорофілове зерно-поки що єдина у світі “лабораторія”,де може відбуватись такий синтез.К.А.Тімірязєв образно назвав цей процес “консервування сонячної енергії”.Цікаво відзначити, що людина використовує і ті промені, які падали на землю десятки мільйонів років тому. Це консервована енергія колишніх рослин, а нині викопного палива – вугілля, торфу, нафти.
В процесі фотосинтезу виділяється ще необхдний для життя газ – кисень. Без нього немислиме наше життя. Упочатковий період існування Землі вільного кисню в атмосфері не було. Він почав нагромаджуватись лише після утворення хлорофілоносних зелених рослин. Саме вони дали нам змогу дихати повітрям, п’ята частина якого складається з кисню.Надзвичайно точно оцінив значення зелених рослин для всього живого на Землі відомий російський вчений С. П. Костичев. Він писав:”Досить зеленому листку припинити роботу на декілька років, і все живе населення земної кулі, в тому чіслі й людство, загине”.
Квітникарство, як частина декоративного садівництва набула в Україні інтенсивного розвитку в останні 20-25 років. Починаючи із 2000 року були внесені конструктивні зміни і оснащення спеціальними обладнаннями для забеспечення необхідних режимів. Значно кращі умови для вирощування квітів створювались в організаціях побудованими за новим типовим проектом.
До декоративних якостей деревних рослин належать життєві форми, розміри рослин, форма та розміри крони, форма, будова, колір і тривалість цвітіння квіток та суцвіть, форма стовбура й текстура кори.Ці декоративні якості мінливі, динаміяні й відіграють важливу роль у садово- парковому будівництві.
Найважливішими декоративними якостями крони є її розміри та форми.Вони відіграють першочергову роль в архітектурних композиціях, і їх слід врахувати під час проектування садово-паркових об’єктів.
Крону вважають широкою, якщо її діаметр перевищує 10м (дуб звичайний,клен гостролистий), сереньою, коли крона має в діаметрі 5-10м (граб звичайний) і вузькою – за діаметра крони 2-5м (горобина звичайна).У кущів широка крона має 3-5м, середня 1-3м, вузька 0,5-1м.
За формою крона буває розлогою (дуб звичайний, сосна звичайна), пірамідальною, або конічною (ялини, більшість ялиць), колоноподібною (форми туї західної,граба звичайного), овальною (модрина європейська), яйцеподібною (дуб скельний), зонтичною (сосна італійська), плакучою, або повислою (береза повисла, ясена звичайного), виткою (виноград, плющ).
У декоративному садівництві найпоширені пірамідальна, колоноподібна, овальна, куляста, зонтична, повисла і сланка форма деревних порід.
Листки деревних рослин різняться між собою будовою, жилкуванням, зубчастістю країв листків, формою, кольором.
За будовою листки бувають простими і складними. У простого листка лише одна листкова пластинка (дуб, береза, липа, а складні – каштан кінський, горобина, троянда). За формою прості листки бувають округлими, овальними, яйцеподібними, довгастими, ланцетними (верба), голчасті ( сосна, ялиця).
Прості листки бувають цілими (бук, липа, береза) і розчленованими: перистолопатевими (дуб),пальчастолопатевими (клени гостролистий і несправжньоплатоновий), пальчасторозділеними ( деякі форми бука, берези).
У деяких рослин серед складних листків виділяють: трійчасто,- пальчасто,-, та перистоскладні.
Декоративність листка залежить від його фактури, тобто від поверхні листка. Вона може бути гладенькою, матовою, шорсткою, опушеною, горбистою, із шипами, глянцевою, блискучою.
Під час вибору деревних рослин для декоративних насаджень квітки мають вирішальне значення. До декоративних якостей квіток належить їх будова, розміри, форма, колір та запах.
Декоративність квіток зумовлюється також розмірами, формою, будовою, та кольором пелюсток, тичинок, оцвітини. Декоративний ефект квітучих рослин залежить від розмірів суцвіть, в які зібрані окремі квітки. Найпоширенішими типами суцвіть у деревних рослин є зонтик простий (глід, вишня), китиця проста (робінія), волоть (бузок), щиток простий (груша, таволга), щиток складний (калина, горобина).
До декоративних якостей стовбура належить форма стовбура, фактура та колір кори. Форма стовбура більш-менш конічна. У деяких видів (сосна звичайна, ялиця біла) вона наближається до циліндричної і завжди залежить від умов, у яких росте рослина.
У більшості дерев кора стовбурів та гілок з віком розтріскується, іноді