має реструктуризація машинобудівного комплексу, оскільки в ньому створювалися засоби виробництва для всього національного комплексу колишньої держави. Необхідна організація нових виробництв, які завершували б технологічні цикли, переорієнтація підприємств на випуск нових видів машин і устаткування, які користуються найбільшим попитом як в Україні, так і за кордоном. Важливу роль у цьому відіграють конверсія підприємств військово-промислового комплексу та вкладання іноземних інвестицій. Важливе значення для економіки України має удосконалення структури паливно-енергетичного комплексу, зменшення енергозатратності галузей промисловості. Розвиток легкої і харчової промисловості в Україні пов’язаний із впровадженням нових форм організації виробництва, створенням мережі малих підприємств, які б випускали продукцію широкого асортименту і могли б швидко переорієнтовуватись на потреби ринку. Маючи достатню кількість трудових ресурсів, потужну сировинну базу, Україна може не тільки вирішити свої внутрішні проблеми щодо забезпечення населення промисловими товарами народного споживання, але й стати важливим експортером цієї продукції на світовий ринок. Вже зараз багато промислових виробів (метал, літаки, ракетоносії, тканини, швейні вироби, продовольчі товари тощо) користуються великим попитом на світовому ринку.
Особливо складною для реструктуризації є саме вугільна промисловість. Закриття нерентабельних шахт може призвести до масового безробіття у цілих регіонах (Донбас, Придніпров’я) і соціального вибуху. Тому необхідно впроваджувати сучасні методи видобутку вугілля, які дозволяють заглиблюватися в надра до 1800 м, провести реконструкцію шахт, зберігати соціальну інфраструктуру, що створена навколо шахт, не втрачати кваліфікованих інженерно-технічних і робітничих кадрів.
Про ступінь впливу хімічного комплексу на розвиток української економіки свідчить той факт, що в міжгалузевій структурі споживання хімічна продукція становить сьогодні майже четверту частину. Продукція хімічного комплексу вкрай потрібна суспільству, зокрема агропромисловому комплексу. Адже важливим завданням хімічної галузі є забезпечення АПК мінеральними добривами. Однак у галузі існує ще багато проблем, які зумовлені відставанням структурних, технологічних та інноваційних змін. Ще й досі хімічний комплекс є одним з найбільших споживачів електроенергії та природного газу.
Агропромисловий комплекс потребує серйозної уваги і конкретної державної підтримки. Одна з найболючіших проблем – істотно порушений і без того надто хиткий паритет цін на продукцію, що виробляється в АПК і в промисловості, а також на енергоносії та інші важливі складові.
Університети, інші вищі навчальні заклади та науково-дослідні установи сьогодні відіграють видатну роль в економічному, науковому та культурному розвитку суспільства – тому, що в суспільстві знань, до якого ми прагнемо, відповідають не тільки за створення та збереження фундаментальних знань і освіти, а й за передачу, розповсюдження та застосування. Отож необхідно дотримуватися рівноваги між „кваліфікаціями” та „якістю”, що має забезпечуватися студентам у навчальному процесі і через участь у науковій роботі, щоб студенти розвивали свою освітню та професійну відповідальність, і водночас свою особистість як вільного та рівного громадянина у демократичному суспільстві. Цінності та етичні норми, які сповідують навчальні заклади, матимуть вирішальний вплив не лише на культурний та політичний розвиток їхніх науковців, студентів і адміністративного персоналу, але й допоможуть сформувати моральні засади суспільства в цілому.
Отож, народногосподарський комплекс має величезне значення для країни, тому його галузі повинні бути прибутковими. Для цього потрібно завойовувати споживача насамперед поєднанням якості продукції і доступних цін на неї, працювати над підвищенням конкурентоспроможності вітчизняних товарів, удосконаленням цінової політики, формуванням кон’юнктури внутрішнього ринку, налагодженням внутрішньо-коопераційних зв’язків, удосконаленням нормативно-правової бази, вишукуванням інвестицій для розвитку підприємств, а також боротися за відновлення традиційних ринків збуту української продукції, наполегливо завойовувати світовий ринок.
Список використаної літератури
1. Борисенко З. Кризи в економіці і конкуренція // Урядовий кур’єр. – 6 вересня 2005 р., № 167. – с. 6.
2. Великий довідник школяра: 5-11 класи. – Харків: ВД „Школа”, 2004. – с. 877-899.
3. Вугільна галузь: куди йдуть ін’єкції? // Урядовий кур’єр. – 21 травня 2005 р., № 93. – с. 2.
4. Губарев В.К. Географія України: Довідник школяра і студента. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2005. – с. 223-271.
5. Данилишин Б., Лисецький А. Аграрна політика: час визначатися // Урядовий кур’єр. – 17 травня 2005 р., № 89. – с. 13.
6. Довганюк С.С., Кельрих М.Б. Наука та виробництво – основа держави // Урядовий кур’єр. – 2 вересня 2005 р., № 165. – с. 14.
7. Дубович І. Країнознавчий словник-довідник; - Львів: Ліга-Прес, 2005. – с. 434-438.
8. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Посібник. – К.: Академвидав, 2002. – с. 113-185.
9. Іщук О. Галузь стратегічного значення // Урядовий кур’єр. – 15 жовтня 2005 р., № 196. – с. 4.
10. Краснодемська З. Погода на аграрному просторі буде сприятливою // Урядовий кур’єр. – 20 вересня 2005 р., № 177. – с. 5.
11. Кремень В. Наукове забезпечення освіти // Урядовий кур’єр. – 21 квітня 2005 р., № 74. – с. 10.
12. Крижанівський Є. Новітні технології – запорука безпеки та благополуччя // Урядовий кур’єр. – 9 серпня 2005 р., № 146. – с. 6.
13. Куліш Ю. Профтехосвіта: вихід поки що шукаємо самотужки // Урядовий кур’єр. – 8 червня 2005 р., № 105. – с. 14.
14. Л.Г.Чернюк, Д.В.Клиновий. Розміщення продуктивних сил України. Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – с. 253-289.
15. Леонтьєва Г.Г. Лекції з економічної і соціальної географії України: навч. посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – с. 11-64.
16. Лисицький І. Регуляторність заради консолідації // Урядовий кур’єр. – 19 квітня 2005 р., № 72. – с. 7.
17.