Проникає на ринок й імпортна екзотика: соки фейхоа, кизилу, айви. Дедалі популярними стають різноманітні мікси — мультифруктові соки становлять 15% споживання, частка міксів двох фруктів — 10%, трьох і більше — 3%.

У пошуках збереження власного споживача виробники вдаються до розширення асортименту і пропозиції так званих функціональних напоїв. Так роблять у всьому світі. Це спеціальні соки для дітей, вагітних, літніх людей, спортсменів чи студентів. Дитячу тему розвивають майже усі виробники. «Сандора» запропонувала малюкам ТМ «Сандорік», компанія «Рідна марка» випустила серію «Прикольні фруктики», а «Вінніфрут» – «Вінні-Вітаміні». У деяких виробників є навіть бажання класти у пляшку дитячу іграшку, але поки що ніхто на це не спромігся.

Інший перспективний напрямок – випуск овочевих соків. Доволі швидко розвивається сегмент овочевих соків. Практично всі виробники зазначають, що споживач поставився до овочевих новинок прихильно, тому вирішили й надалі розвивати цей напрям.

Імпортна продукція також присутня на ринку, утім, її відсоток незначний - близько 2%. Проте в деяких цінових категоріях російські виробники можуть похизуватися своєю часткою. Так, 17% нижнього середнього цінового сегмента охоплює російська компанія "Нідан Фудс" (ТМ "Моя родина"). З осені 2005 року симпатії українського споживача завойовують ТМ Rіch, Nіco і "Добрий ", що перейшли у власність Coca-Cola (раніше належали російської компанії "Мул-тон"). За досить короткий час соки Rіch зайняли 2% високого цінового сегмента. Утім, імовірність того, що російська експансія може привести до переділу ринку, мінімальна. Проте активна маркетингова політика росіян привела до жорстокості конкуренції в сегментах HoReCa і мережах самообслуговування

За останні чотири роки український ринок соків залишили доволі потужні закордонні компанії. Російський гігант «Вімм-Біль-Дан» відмовився розливати соки в Україні, обмежившись виробництвом лише молока, а ТОВ «Лебедянський» навіть закрив свої представництва. Соки цих компаній інколи важко знайти на полицях гастрономів.

З іншого боку, вітчизняні компанії від 15 до 25власної продукції експортують. І за цим показником теж лідирує «Сандора». Влітку цього року був відкритий новий виробничий комплекс «Сандори» в південному місті Миколаєві. Продуктивність нового заводу при роботі на повну проектну потужність складе 124 074 одиниці продукції на годину.

Згідно з прогнозами керівництва компанії, за підсумками 2006 року рівень продажів продукції компанії на 25% перевершить результат 2005 року: у 2005 році було продано 410 млн. одиниць продукції виробництва ТОВ «Сандора», а за 6 місяців 2006 року — вже 250, 4 млн. одиниць продукції.

Двадцять п'ять відсотків продукції, що виробляється компанією, експортується в двадцять чотири країни світу, зокрема до Росії, країн Центральної Азії і Закавказзя, США, Німеччини, Швеції, Ізраїлю. Все на заводі «Сандора» націлено на створення якісного соку. А починається все з полів. Річ у тім, що "Сандора» працює з постійними постачальниками українських овочів і фруктів, серед яких декілька партнерів — великотоварні виробники томатів Херсонської і Миколаївської областей.

Тим часом, інші українські виробники соків впевнені, що часи гегемонії «Сандори» позаду і вона потрохи буде втрачати споживача. Не тільки завдяки тиску конкурентів. Якщо у компанії з’явиться інший власник, то майже гарантоване зменшення попиту на її продукцію. Такі прогнози роблять усі учасники ринку. Одна з причин – вимушене підвищення ціни на соки, як цього вимагає рентабельність виробництва, що неминуче призведе до втрати частини покупців.

Посилення конкуренції продовжить тенденцію до концентрації вітчизняного ринку соків, який набув значних масштабів: «наказали довго жити» вже більш як половина марок соків у пакетах «Тетра-Пак», що з’являлися свого часу в Україні. Втім, спостерігається зараз і зворотний процес: наприклад, «Галичина» завдяки новому інвестору переживає вже третє своє народження і повертається на ринки інших регіонів.

Однак позиції «Сандори», «Вітмарк», «Вінфрут», «Рідної Марки» — лідерів українського ринку настільки міцні, що не дають розвернутися на нашому ринку потужним російським компаніям, кожна з яких розливає в себе на батьківщині більше, ніж усі українські заводи разом узяті. На сьогодні вони, попри сильну рекламну підтримку і щедру оплату «за полиці» супермаркетам, займають не більш як 5% українського ринку. Однак на базарах, де, як відомо, продається лише найходовіше, російських соків майже немає.

Імовірність появи нових лідерів на ринку досить низька через високі бар'єри входу в галузь, насамперед пов'язаних із забезпеченням необхідного рівня дистрибуції. Тим часом на ринку існує й інша думка. Так, Ігор Ланда ("Сандора") відзначає, що імовірність появи нових гравців сьогодні досить висока, і їхній вихід на ринок може бути успішним. А як міцно нові оператори ринку займуть свої ніші, буде залежати від того, наскільки грамотною буде їхня маркетингова політика. Для міжнародних брендів український ринок також дуже привабливий, їхній потенціал на нашому ринку також оцінюється як високийю.

Росте і частка експорту вітчизняних соків за кордон. На даний час близько 10% продукції, виготовленої в Україні, йде на експорт. У поточному році виробники розраховують збільшити експортні постачання на 30%.

Прогноз

У найближчі кілька років за збереження нинішніх темпів зростання експерти очікують на ринку СНН посилення всіх видів конкуренції, зокрема нецінової, появи нових смаків, розмаїття упаковок, посилення стандартів якості продукції. При цьому, за словами операторів, на бурхливе зростання слід очікувати в сегменті функціональних СНН (спортивні, енергетичні), що розраховані на вузьку цільову