2003 2004 2005 2006

Трактори для сільського та лісового господарства, шт. | 4556 | 5806 | 5543 | 3703

Сівалки, тис.шт. | 8,0 | 9,9 | 11,3 | 8,9

Борони дискові, шт. | 2090 | 4101 | 4520 | 4564

Розпушувачі та культиватори, тис.шт. | 7,7 | 8,9 | 8,0 | 11,2

Косарки, тис.шт. | 1,5 | 3,1 | 3,8 | 3,2

Комбайни зернозбиральні, шт. | 101 | 305 | 308 | 2)

Верстати токарні, розточувальні, свердлувальні, фрезерувальні, шт. | 378 | 496 | 409 | 277

Преси та машини кувальні, шт. | 298 | 165 | 99 | 152

Верстати для оброблення дерева, шт. | 3743 | 4165 | 3722 | 3542

Екскаватори, шт. | 378 | 599 | 584 | 813

Холодильники-морозильники побутові комбіновані з окремими зовнішніми дверцями, тис.шт. | 504 | 581 | 711 | 731

Машини пральні, тис.шт. | 251 | 345 | 322 | 208

Пилососи побутові, тис.шт. | 66,4 | 53,3 | 37,5 | 9,2

Електродвигуни та генератори постійного струму, тис.шт. | 140 | 119 | 148 | 290

Електродвигуни та генератори змінного струму, електродвигуни універсальні, тис.шт. | 873 | 1155 | 913 | 706

Трансформатори електричні, тис.шт. | 8426 | 7991 | 7890 | 13125

Радіоприймачі переносні та стаціонарні, тис.шт. | 20,6 | 106 | 17,6 | 1,6

Телевізори, тис.шт. | 415 | 443 | 651 | 431

Автомобілі легкові, тис.шт. | 98,3 | 174 | 192 | 267

Автобуси, шт. | 2558 | 2598 | 4655 | 7660

3. Стратегічно важливою галуззю української економіки, однією з основ зміцнення її конкурентоспроможності та формування інноваційної моделі розвитку є вітчизняне авіабудування.

Нині світовий ринок авіабудування є досить насиченим, конкуренція на ньому йде не між окремими компаніями, а між авіаційними державами. Для забезпечення конкурентної стійкості своїх позицій на світовому ринку ці держави в останні роки чимало зробили на шляхах структурної консолідації і міжнародної інтеграції національної авіапромисловості, підвищення технологічного рівня проектування і виробництва літаків, надання активної фінансової підтримки авіабудівникам. Відбулися послідовні реструктуризація і злиття компаній-авіавиробників в США і Західній Європі, внаслідок чого в цих регіонах залишилось лише по одній компанії зі ство-рення і виробництва цивільних пасажирських літаків місткістю більше 100 місць — Boeing та Airbus. Росія також оприлюднила плани створення єдиної Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК), на яку покладається завдання забезпечення виходу країни до п’ятірки провідних світових виробників авіатехніки.

Не залишилася осторонь інтеграційних процесів і авіаційна галузь України. Невідкладна потреба в них диктується гострою необхідністю організаційної і технологічної перебудови галузі для забезпечення утримання марки «Ан» на передових позиціях на світо-вому ринку транспортних і регіональних пасажирських літаків, призначених для роботи в складних експлуатаційних умовах. Результатом перебудови повинна стати поява ефективної сучасної індустріальної структури, спроможної досягти в найближче десятиріччя обсягу виробництва на рівні не менш 200 повітряних суден на рік (що на порядок більше сьогоднішнього). Тільки з таким виробничим потенціалом галузь може розраховувати на ус-пішну участь в оновленні наявного парку літаків марки «Ан» застарілих моделей, яких зараз в світі експлуатується приблизно 7000 одиниць.

Першою знаковою подією на цьому шляху стало підписання в 2005 році Указу Президента України і прийняття двох постанов Кабінету Міністрів, якими була заснована Державна авіабудівна корпорація "Національне об'єднання "Антонов". До корпорації увійшли чотири авіабудівних підприємства — АНТК ім. Антонова, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, державне підприємство "Київський авіаційний завод "Авіант" і державне підприємство "Завод 410 цивільної авіації". Розроблена проект Концепції інтенси-фікації серійного виробництва літаків підприємствами галузі, яка передбачає комплексний розвиток кооперації "Антонов" на 2006-2010 роки, трансформацію виробництва, раціоналізацію і оптимізацію схем виробничої кооперації. Проект містить завдання розширення ринків збуту продукції, нарощування обсягів виробництва і капіталізації підприємств, оновлення і подальшого розвитку мережі гарантійного і післягарантійного сервісного обслуговування, створення і освоєння серійного виробництва нових моделей літаків сімейства "Антонов".

Протягом затяжного трансформаційного періоду в авіабудівній галузі накопичилося чимало гострих питань, без вирішення яких важко сподіватися на успіх в досягненні цілей, що позначені вище:

1. Розробка і затвердження державного завдання щодо визначення ніші України на світовому авіаційному ринку, яку треба відстоювати або освоювати заново. Ця робота вимагає попереднього проведення об’єктивного якісно-кількісного аналізу даних моніторингу фактичного стану позицій українських авіавиробників на світовому ринку і тенденцій його розвитку на перспективу.

2. Визначення формату виробничої структури. Включення до складу корпорації "Антонов" лише чотирьох підприємств системоутворюючого типу можна сприймати лише як першій крок в напрямку реформування галузі, оскільки залишається поза увагою питання налагодження кооперації з іншими господарюючими об’єктами галузі (з двигунобудування, агрегатними тощо), яких нараховується понад сорок одиниць. Слід провести ретельне обстеження і "санацію" підприємств з цього ряду, становище яких залишається суперечливим.

В цьому слід орієнтуватися на позитивний досвід лідера світового літакобудування європейської корпорації Airbus, яка досягла лідерства насамперед завдяки впровадженню в межах своєї організаційної структури повного технологічного циклу авіабудування: від технологічної розробки - до сервісного обслуговування та експлуатації.

3. Визначення форми власності. Зараз і сама корпорація "Антонов", і всі її учасники мають державний статус. Така форма власності не є привабливою для розвитку міжнародного кооперування праці,