і дослідног зразка одночасно з завданням приступити до промислового виготовлення.
Закінчення - досягнення технічних параметрів конструкції, визначеної стандартами або технічними умовами.
Виробниче освоєння – здійснюється в процесі наладки виробництва і закінчується в умовах, коли всі виробничі ланки підприємства забезпечують виконання встановлених об’ємів випуску продукції при заданій якості і необхідній стійкості виробництва.
Економічне освоєння нової продукції – це досягнення основних проектних економічних показників. Затрати на виробництво перших виробів в декілька раз перевищують затрати на серійну партію продукції. Дальше проходить різке зниження затрат. З часом темпи зниження уповільнюються і стають незначними.
Характер наростання витрат ОА – розходи на конструкторську підготовку до точки РКПП на технологічну підготовку, яка додається до попередньої РКТ і організаційна підготовка сумується до двох попередніх РТПП. В результаті повного і високоякісного проведення підготовки виробництва і відносно невисокої початкової собівартості починається освоєння. Зниження собівартості іде по пологій кривій КОС і планова собівартість точка Е досягається відносно швидко, період освоєння DE.
При неправельній організації і підготовці виробництва має місце передчасне освоєння нової продукції точка С. Підготовка ще повністю не завершена, а вже має місце передчасне освоєння. На початку собівартість S’ вища від собівартості S крім того проходить різьке коливання собівартості. Крива освоєння К’ОС. Планова собівартість досягається не в точці Е, а пізніше. Період освоєння розтягується і він рівний СР. При переході на випуск виробів існує дві основні форми:
З зупинкою
Без зупинки
В кожній з цих форм існує по три методи переходу на нову продукцію:
послідовний;
паралельний;
паралельно – послідовний.
Тема 10: Комплексна підготовка виробництва до заміни продукту ( технології ).
Лекція 10.1.
План.
Суть науково – технічної підготовки виробництва:
а) передпроектні дослідження;
б) проектна конструкторська підготовка.
Технологічна підготовка виробництва.
Суть науково – технічної підготовки виробництва.
Науково – технічний процес передбачає зміну покоління машин, механізмів, обладнання. А це в свою чергу приводить до різкого підвищення продуктивності праці.
В умовах конкуренції товарна політика підприємства повинна бути направлена в майбутнє і враховувати, що всі товари не залежно від успіху з часом відходять з ринку і необхідно вести підготовку до випуску нової продукції. Новий товар в цьому змісті розуміють як модифікацію чи нововведення. Щоб товар завоював ринок він повинен мати бажані для споживача критерії, бути інікальними, а споживачі повинні мати інформацію про його характеристику.
Процес розробки і освоєння виробництва нової продукції на підприємстві сформувався як самостійна підготовча стадія процесу виробництва і отримав назву технічна підготовка виробництва нової продукції (товару нової ринкової новизни).
Під технічною підготовкою виробництва розуміють сукупність процесів наукового, технічного і організаційно – економічного характеру, які направлені на розробку, освоєння нових видів продукції, які здійснюються від початку наукових досліджень до введення виробу в експлуатацію і визначабть технічний рівень, якіст і ефективність нової продукції як у виробництві ( на підприємстві ) так і в експлуатації (у споживача). В законодавчих актах про підприємство сказано, що діяльність підприємства в НТП повинна бути підпорядкована випуску продукції високої якості, кокурентно – спроможної на світовому ринку, своєчасне її оновлення, найбільш повне задоволеня споживачів.
Планомірне і своєчасне оновлення продукції на підприємствах стало постійно діючим фактором. На сучасному ринку створенню товарів ринкової новизни повинні допомагати нові відкриття і винаходи, що дає змогу тісно взаємодіяти з роцесом наукових досліджень з технологічною підготовкою виробництва.
Основними завданнями технічної підготовки виробництва ( ТПВ) являється забезпечення безперервного технологічного прогресу в усіх галузях народного господарства шляхом максимального задоволення потреб населення.
ТПВ включає такі процеси:
Науково – дослідний;
Дослідно – констукторський;
Технологічний;
Організаційно – економічний.
Науково – дослідні роботи – це комплексне дослідження ринку, покупців і кокурентів, вивчення патентної інформації, пошук задумів нового товару, комерційний аналіз, оцінка і відбір ідей, розробка нових товарів і визначення їх конкурентноспроможності, завоювання долі ринку. Цей етап в сучасних умовах на підприємстві виконує служба маркетингу.
Дослідно – конструкторські розробки – комплекс робіт по створенню конструкторської документації на нову продукцію, виготовлення її дослідних зразків.
Технологічний етап – включає роботу по створенню і вдосконаленню технологічних процесів виготовлення продукції, розробка конструкцій інструментів, оснастки і спецобладнання для її виробництва, виконання планування цехів на виробництво нових виробів, маршрутів руху моторів.
Організаційно – економічний етап – комплекс взаємозв’язаних процесів організації, планування обліку і контролю, матеріально – технічного забезпечення, збуту і фінансування, які забезпечують перехід до виробництва нової продукції.
Ділення процесу створення і освоєння нової продукції на етапи умовне. На практиці передбачається переплетення цих робіт.
Розробка системи і постановка продукції навиробництво передбачає:
Впровадження нової техніки;
Зміна конструкції діючих виробів;
Впровадження міроприємств, не зв’язаних зі зміною кон6струкції діючих виробів.
В 1987 році в Парижі Міжнародна торгова палата розробила і затвердила серію міжнародних стандартів, згідно якої кожний виробник нової продукції повинен дотримуватись напрямків діяльності, починаючи маркетингом і закінчуючи розпродажем.
На сьгоднішній день діє затверджений в 1988 році Єдиний перелік робіт Єдиної системи технічної підготовки виробництва.
Науково – дослідні роботи по створенню нового товару на підприємствах виконуються одним із підрозділів служби маркетингу. Необхідно розрізнити НДР підрприємства і НДР в системі науково – технічного прогресу ( НТП ).
Наукові дослідження в системі НТП діляться на теоретичні і прикладні.
Теоретичні – це відкриття, під яким розуміють встановлення невідомих раніше об’єктивно істоичних закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять корінні зміни в рівень пізнання.
Прикладні дослідження використовують теоретичні знання, вишукують можливості і області їх застосування безпосередньо в практиці роботи підприємств і закінчуються рекомедаціями по рохробці технічних завданьна проектування нових виробів, обладнання, механізмів.
На основі пропозицій наукових досліджень виникають винаходи – це