2. Фактори, що обумовлюють якість продукції

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантуєть­ся підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантуєть­ся — підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією.

В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покуп­ців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспро­можною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.

В 1982 р.в США була видана книга Едварда Демінга "Якість, продуктивність, конкурентоспроможність", в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 зна­менитих постулатів [13].

Зараз весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною її основою є так звана "петля якості" [9], яка в кла­сичному варіанті має такий вигляд (рис. 1).

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на ок­ремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. В [10] всі фактори об'єднані в 4 групи: технічні, організаційні, еконо­мічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послі­довного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирі­шення, технологія виготовлення, засоби технічного обслугову­вання і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготов­лення, експлуатації та інші.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спе­ціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стіль­ки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроек­товані і виготовлені вироби в результаті поганої організації ви­робництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

Рис. 1. "Петля якості", або етапи, на яких забезпечується якість

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ре­монт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

Економічні фактори особливо важливі при переході до рин­кової економіки, їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозво­ляють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнен­ня і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулю­ючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючими факторами є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює під­вищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути, високої якості.

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її про-фесійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особ-ливостями, тобто мова йде про суб'єктивні фактори, які по-різ-ному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання техніч-них факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі лю-дини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент віді-грає вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і споживання виробів.

Наскільки важливі суб'єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціальне бажана ме-та, але її вплив на підвищення рентабельності вважається міні-мальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю вироб-ників, які допускаються таких помилок.

1. Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпошире-ніша думка щодо якості. Але новий погляд на механізми ство-рення якості і процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все це втілюється в реальний виріб за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання, більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне підвищення якості виробу. Одночасне вдосконалення виробничих процесів може привести до значного зниження собівартості виробу. Це широко продемонстровано в Японії і на Заході на всьому діапазоні промислових товарів масового вироб-ництва: комп'ютери, побутова електротехніка і побутові при-лади. За останні два десятиліття якість цих виробів помітно по-ліпшилась, а вартість впала.

2. Акцент на якість веде до зменшення продуктивності. Думка, що якість може бути отримана тільки за рахунок кількості — широко розповсюджена серед керівників виробництва помилка. Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого виробу. У цій си-туації більш жорсткі вимоги контролю призводили до відбраковки більшої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним. В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розроблення і виготовлення. Тому дефектні вироби, перш за все, не виробляються. Зусилля, потрачені на те, щоб по-ліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшен-ня якості