Унікальна ситуація склалася в Бразилії. На півдні цієї країни фермери вже давно вирощували трансгенну сою, контрабандою завезену із сусідньої Аргентини. Проект закону, що регулює оброблення ГМ-культур, був внесений у бразильський парламент ще в минулому столітті, але його прийняття довго блокувалося супротивниками генної інженерії. У результаті протягом семи років президент країни щорічно підписував «тимчасові дозволи» на посів трансгенних культур на «обмеженій площі» (що визначалася на ділі «від досягнутого», тобто за даними сільськогосподарської статистики попереднього року). У січні 2005 року компромісний варіант закону був, нарешті, прийнятий і набутив чинності. Незважаючи на те, що він передбачає тверді обмеження на оброблення ГМ-культур, зайняті ними площі в перший же рік після прийняття закону виросли з 5 до 9,4 млн га. Залишається лише здогадуватися, яка частина цих полів і в попередні роки була засіяна трансгенною соєю, але тільки тепер потрапила в офіційну статистику. В 2006/2007 р. не менш 50% бразильської сої буде трансгенною. І скільки таких посівів уже існує в країнах, де трансгенне землеробство офіційно не дозволене.

За повідомленням американського видання «Маркетуотч», «Монсанто» заявила, що всі в Бразилії, хто незаконно закупив Гм-насіння (вони рекламуються в США) і залишив частину врожаю на насіння (це заборонено), зобов'язаний виплатити виробникові «технологічний гонорар» у розмірі 2% від продажної ціни 60 кілограмового мішка сої. Зробити це слід до травня 2007 року. Тих, хто не заплатить до цього часу, зобов'яжуть виплатити більше - 2,7% від вартості мішка.9

Популярність Гм-культур розуміється їх воістину «надрослинними» властивостями. Вони крупніші, стійкіші до змін клімату, шкідникам, гербіцидам, вірусним, бактеріальним і грибним хворобам, більш урожайні.3

Учені з Університету Коннектикуту (США) опублікували в журналі Science роботу (Jisheng Li, Haibing Yang, Wendy Ann Peer et al. Arabidopsis H+-PPase AVP1 Regulates Auxin-Mediated Organ Development. Science 7 October 2005: 121-125)16, що вимагає перегляду деяких класичних постулатів ботаніки.

Як виявився, раніше малопривабливий ген AVP1 несе важливу функцію по регуляції транспорту гормону росту рослин - ауксину. Функцій у фітогормону ауксину багато; досить лише сказати про запуск розподілу клітин, регуляції диференціювання тканин, залучення клітинами меристеми до себе живильних речовин, як стане зрозуміло, наскільки коштовним виявилося відкриття вчених.

У своїх дослідах вони модифікували рослину Arabidopsis thaliana в одному випадку за допомогою підвищення експресії гена AVP1, в іншому - за допомогою вимикання цього гена. У результаті вчені спостерігали або підвищений розподіл клітин і прискорений органогенез зі збільшенням транспорту ауксину, що проявлялося зміцненням кореневої системи й збільшенням кількості листя на 60%, або поганий ріст Arabidopsis thaliana.

Багато фахівців пророкують бурхливий ріст досліджень у цьому напрямку й створення трансгенних рослин за запропонованою методикою. Керівник проекту проф. Гаксіола заявив, що збільшення транспорту ауксину може вирішити багато проблем сільського господарства, тим більше що трансгенні рослини показали високу стійкість до несприятливих умов.10

У найближчі роки Департамент сільського господарства США очікує надходження заявок на дозвіл вирощувати генетично модифіковані дерева в промислових масштабах. В університеті штату Північна Кароліна вже є плантації генетично модифікованої осики, деревина якої при меншому вмісті лігніну має більший вміст целюлози. Це робить її привабливою сировиною для виробництва целюлози. У Південній Кароліні компанія ArborGen, спільне підприємство американських лісопромислових гігантів International Paper й MeadWestwaco збирається запропонувати для комерційного впровадження генетично модифіковані породи дерев уже до кінця потокового десятиліття. Вчені прогнозують, що в найближчі три роки різко збільшиться кількість експериментальних посадки, після чого будуть створені комерційні плантації.

Генетично модифіковані породи дерев створять ряд нових проблем. Крім того, що вони можуть жити набагато довше (до 100 років), пилок цих дерев може розноситися на кілометри, відносячи генетично модифікований матеріал у навколишнє середовище. Щоб вирішити проблему генетичного забруднення, вчені намагаються домогтися стерильності запилення.

Плани створення та вирощування генетично модифікованих порід дерев нерідко зустрічають лютий опір. Так, в 2001 році були знищені посадки генетично модифікованих дерев, створені по програмі роботи університету штаті Орегон. У тому ж році був здійснений підпал одного з будинків університету штату Вашингтон, де дослідники працювали над створенням порід тополя, що швидко ростуть.11

З ініціативи Duke University було проведено конференцію "Нове століття. Нові дерева". На ній обговорювалися проблеми, пов'язані з перспективами широкого комерційного впровадження генетично модифікованих порід дерев. Фінансову підтримку цьому заходу виділив Національний науковий фонд США (National Science Foundation).

У пресі не раз обговорювалася можливість створити на базі ГМО безін'єкційні вакцини. Уявіть собі: ні дитячих сліз і лементів, ні витрат кваліфікованої сестриної праці. З'їв банан або морквину - і ти вже щеплений. Правда, ентузіастам «їстівних вакцин» поки не вдалося придумати, яким образом трансгенні фрукти або молоко допоможуть білкам-антигенам уникнути переварювання. Зате фармакологи затверджують, що на підході принципово новий тип ліків - «спеціально сконструйовані молекули» (звичайно ж, білкові). Їхнє виробництво непредставимо без ГМО, так що застосування генетичних технологій у фармацевтиці в найближчі роки стане ще ширше.7

Якщо ви з'їдаєте по п'ятьох бананів у тиждень, то цілком можливо, що один з них виведений в Ізраїлі. Якщо ви поїдете на північ від Нагарії убік ліванського кордону, за вікном вашого автомобіля будуть простиратися безкрайні бананові поля. Будуть вони й біля Ахцива, і біля Рош-ха-Нікра. Саме в тут розташовуються штаб-квартира й лабораторії компанії «Рахан Меристем». Вона була заснована в 1998 р. і за цей час вона вже