Використовуючи тонку методику наукової генної інженерії, генетикам вдалось трансплантувати ген, який є носієм коду Bt-білка, з бактерії в організми кількох різних видів рослин (деякі сорти картоплі, кукурудзи, бавовника т. ін.). Агентство США з охорони навколишнього середовища, Агентство США з контролю за продуктами харчування та медичними препаратами, Міністерство сільського господарства в США та тисячі вчених-професіоналів з усього світу встановили, що кристалічні Bt-білки та їхні гени-перемикачі не можуть завдати жодної шкоди здоров’ю чи життю людини.

Успіхи генної інженерії можуть бути використані на користь самій людині – у боротьбі зі спадковими хворобами (нині з’явилась можливість отримувати білок таким шляхом, який визначає синтез трамбопластину – перший етап засідання крові); отримана сироватка проти однієї із форм гепатиту; ведуться дослідження з вірусами грипу, створені продуценти біологічно активних речовин – інсулін (необхідний для лікування діабету), самотропний гормон (природний стимулятор росту), інтерферон (білкова речовина, яка сприяє активній боротьбі клітин організму з вірусами).

Список використаної літератури:

1. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.

2. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.

Соя, виведена за допомогою біотехнології, сьогодні становить понад половину обсягу світового ринку соєвих бобів

Достичає бавовна, стійка до шкідників

У теплиці науково-дослідного центру в Честерфілді

Ідея заочного (електронного) «круглого столу» із визнаними у світі науковими авторитетами в галузі біотехнології та генетики зародилася після поїздки групи українських фахівців і вчених, у т.ч. журналіста «Дзеркала тижня», восени минулого року до Сполучених Штатів Америки. Відвідання всесвітньо відомих наукових центрів й університетів, високих державних інстанцій, що визначають політику в галузі науки і техніки США, а також установ, що займаються питаннями якості продукції і біобезпеки (FDA, USDA і ін.), численні зустрічі з ученими і політиками, представниками громадських організацій і простих американців — усе це не залишило ні найменших сумнівів: Америка має намір ще активніше просуватися в розвитку біотехнологій. До того ж вона стурбована тим, що Європа вже наступає їй на п’яти, а Китай і Японія останнім часом здійснили величезний ривок уперед. (У Китаї, за деякими даними, уже зареєстровано 120 генетично модифікованих сортів сільськогосподарських культур.)

У той час як розвинені (і не тільки) країни світу вже давно зробили свій вибір — майбутнє за біотехнологією, що відкриває воістину фантастичні можливості в сільськогосподарському виробництві, медицині й інших сферах діяльності, Україна, на жаль, залишається поки що на узбіччі прогресу. Керівництво країни, попри набридлі обіцянки повернутися обличчям до науки, так і не змогло це зробити. Загравання з представниками наукової елітної верхівки, ритуальні зустрічі і чергові прожекти, дрібні і вимучені подачки молодим і заслуженим діячам науки лише погіршує загальне становище в науковій сфері. Наші наукові пріоритети залишаються такими тільки на папері. Здібні молоді вчені як виїжджали, так і продовжують виїжджати за кордон для роботи в тамтешніх біотехнологічних центрах і фірмах, і тих, хто продовжує активно працювати вдома в продуктивному для науки віці, стає усе менше. Досі в Україні не прийнято закон про державне регулювання в галузі використання генетично модифікованих організмів (ГМО). Широка громадськість має дуже слабке уявлення (а то й не має взагалі) про те, що відбувається в цій галузі як в Україні, так і світі.

Бажаючи отримати переконливі відповіді на багато актуальних питань, що стосуються розвитку біотехнології, ми вирішили об’єднати за допомогою електронної пошти відомих у світі вчених у рамках імпровізованої прес-конференції. Відверто кажучи, навіть попри попередні домовленості, не дуже вірили в живий відгук — як-не-як усі вони дуже зайняті люди. Тому свої запитання розіслали більш аніж десятьом адресатам, потай сподіваючись хоча б на кілька відповідей. Втішно відзначити, що через якийсь час ми одержали досить солідний обсяг електронної пошти, причому відгукнулися майже всі з тих, до кого ми звернулися. Представимо читачам учасників нашого електронного «круглого столу» (за алфавітом):

АММАНН Клаус — директор ботанічного саду Бернського університету, почесний професор університету. Відомий учений-ботанік, який спеціалізується в галузі біобезпеки. Засновник міжнародного журналу Environmental Biosafety Research. АТАНАССОВ Атанас — директор Агробіоінституту (до 2001 р. — Інституту генної інженерії) у Костінброді (Болгарія). Професор, член-кореспондент Болгарської АН і Болгарської академії сільськогосподарських наук. Член президії Болгарської академії сільськогосподарських наук, член ради управляючих Міжнародного центру генної інженерії та біотехнології (Трієст, Італія).БЛЮМ Ярослав — заступник директора Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України. Доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України. Голова Міжвідомчої комісії з біобезпеки, заступник голови Міжвідомчої ради з біотехнології при Кабінеті міністрів, керівник державної науково-технічної програми «Біотехнологія рослин і біобезпека». Як експерт брав участь у підготовці документів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з дослідження ефектів генетично модифікованих продуктів харчування на здоров’я людини.ГЛЄБА Юрій — академік НАН України, член Європейської академії наук.