М.Кентлі: Розшифрування геному арабідопсису й обумовлена цим поява молекулярної бази для вивчення й удосконалення усіх функціональних властивостей рослин. Такі підходи, як використання генів білкової оболонки вірусів для вбудовування в рослини, здатність останніх ефективніше захищатися від шкідників, дозволять протягом прийдешніх десятиліть послідовно підвищувати продуктивність сільського господарства. В результаті забезпечення дедалі зростаючого населення можна буде поєднати з припиненням тенденцій руйнування довкілля.

Дж.Кіндерлерер: Ми вже повністю розшифрували кілька геномів, і незабаром очікується повне розшифрування геному рису. Маючи величезну базу даних про послідовності тисяч відомих генів, ми зможемо ідентифікувати зміни алелів генів, що дозволить істотно змінювати характеристику організмів, важливих для харчової промисловості. Розуміння цього ефекту дозволить здійснювати значно точніші й спрямованіші зміни. Ми рухатимемося від введення чужорідних генів, позбуваючись усіх проблем, пов’язаних із цим, до заміщення невеликої кількості азотистих основ у вже існуючому гені конкретної рослини чи мікроорганізму. І тоді вже не буде чужорідної ДНК, не буде випадкових змін у системах контролю роботи генів.

Я.Блюм: Згадані вище досягнення біотехнології дозволять легше і цілеспрямованіше створювати ГМ-рослини не лише для виробництва продуктів харчування, а й для очищення забруднених хімічними речовинами і токсичними металами територій (фіторемедіація), використовувати рослини як «фабрики» чи «реактори» для виробництва фармацевтичних білків (передусім вакцин) та інших біологічно активних сполук, швидше вирощувати ліси.

З одного боку, ці розробки можуть бути прискорені впровадженням ефективніших методів точної доставки і посадки чужорідних генів у геном рослин. З другого — успіх їх забезпечуватиметься зростанням рівня наших знань про метаболізм рослин (із тим, щоб його також ефективно змінювати з метою, наприклад, виробництва клітинами нових сполук чи деградації різноманітних ксенобіотиків), а також умінням забезпечити ефективність накопичення клітинами рослин продукованих сполук або їхньої секреції в навколишнє середовище (наприклад, шляхом ризосекреції).

П.Малига: Найбільш жваво обговорюється зараз питання синтезу вітаміну А в «Золотому рисі» — продукті спільних наукових розробок груп Інго Потрикуса з Федерального технологічного інституту (Швейцарія) і Пітера Бейєра з Університету Фрайбурга (Німеччина). («Дзеркало тижня» уже присвятило цій темі окрему публікацію. — Прим. ред.) Ще я хотів би звернути увагу на експресію людського соматотропіну (гормону росту) у хлоропластах тютюну. Це дослідження заклало нову тенденцію в біотехнології рослин, а саме: синтез фармацевтичних і діагностичних препаратів та оральних вакцин рослинами. Експресія соматотропіну тютюном — це робота Джеффрі Стауба і його колег у Monsanto Co., результати якої опубліковано в журналі Nature Biotechnology (т. 18, с. 333, 2000). Синтез рослинами антитіл та оральних вакцин уже був описаний раніше. Недоліком попередніх робіт був відносно низький рівень експресії бажаних продуктів. І ось уперше важливий, із фармацевтичного погляду, білок у значних кількостях синтезований шляхом використання нової системи експресії в хлоропластах.

А.МакК’юен: Трансформація основних сільськогосподарських культур із метою змінити як їхні вхідні характеристики, так і кінцеві властивості відкриває колосальні можливості. Різко зростуть якість і кількість харчових продуктів.

П.Дей: Селекція рослин нині ввійшла в епоху спрямованих генетичних змін. Однак ми все ще перебуваємо на найбільш ранніх стадіях розуміння того, що саме треба змінити, аби підвищити врожайність культури, якість продукту чи стійкість до чинників довкілля. Протягом певного часу, мабуть, біотехнологія, швидше, розроблятиме підходи, які доповнюють традиційні методи селекції, а не призводитиме до настільки різких генетичних змін, як це описується в газетних статтях. Традиційна агрономія змінила обличчя планети, внісши величезні зміни й у довкілля. Знищення тропічних лісів «вогнем і сокирою» — лише один з аспектів крайності. Біотехнологія стане одним із найважливіших засобів для впровадження стійкого збалансованого виробництва у XXI столітті, що знадобиться в новому столітті для того, аби прогодувати зростаюче населення Землі.

Дж.Льюїс: Епохальним досягненням у галузі досліджень з біотехнології рослин є розшифрування геному арабідопсису. Це досягнення прискорить процес нашого розуміння механізмів функціонування рослини на молекулярному рівні і, таким чином, послужить збільшенню кількості «точок втручання» у процес селекції або інженерії рослин на благо людини. Зокрема, дані геноміки дозволять нам зрозуміти такі значно складніші властивості, як посухо- чи морозостійкість.

Інший приклад полягає в маніпуляціях із рослинами з метою поліпшення процесу їхнього живлення завдяки глибокому розумінню того, як рослини акумулюють поживні речовини. Знаючи, які гени і молекули контролюють ці процеси, ми зможемо отримати рослини з підвищеним вмістом таких мікроелементів, як залізо, генетично модифікувати їх з тим, щоб вони самі синтезували необхідні компоненти, зокрема провітамін А. Ми ще побачимо не лише рослини з підвищеним вмістом мікроелементів і вітамінів, а й рослини, що використовуються як ліки. Наприклад, рослинна олія, яка перешкоджає розвитку серцево-судинних захворювань чи діабету, або ж продукти, що знижують ризик виникнення ракових захворювань. Роль продуктів харчування у зміцненні здоров’я, мабуть, підвищуватиметься, особливо в міру подовження тривалості життя людини.

Паралельно з цим біотехнологія ширше застосовуватиметься у розв’язанні продовольчої проблеми в країнах, які розвиваються. У світі голодує понад 800 мільйонів чоловік. Той аргумент, що на Землі достатньо продуктів харчування, аби нагодувати всіх голодних, і проблема полягає в оптимізації системи розподілу, — не відповідає на запитання, як допомогти бідним придбати ці продукти харчування. Біотехнологія дає нам новий потужний інструмент, що доповнює вже існуючі способи підвищення продуктивності сільського господарства і, як наслідок, стимулювання економічного зростання у бідних країнах.

«ДТ»: Як