вимагало уведення в дію усе нових потужностей, і майже через рік, а саме 30 жовтня 1980 року, було включено ще один блок такої ж потужності, як і перший. Чотири водогрійних котли було введено до строю в період з 1979 по 1987 роки.
Третій енергоблок, який більше, ніж удвічі потужніший за два попередніх узятих разом, вперше запрацював 2 вересня 1990 року. Це дозволило Харківській ТЕЦ-5 стати в один ряд з найпотужнішими теплоелектроцентралями України.
Слід відмітити, що к 1980 року вже практично припинилось будівництво теплових електростанцій в Україні. Отже, Харківській блок 300 МВт був довгоочікуваним та необхідним генеруючим джерелом, насамперед для Харківського регіону.
На даний час наша ТЕЦ-5 має можливість задовольнити теплом та електроенергією більше 30 % потреб такого великого промислового обласного центру, як Харків. Більше 500 000 мешканців та велика кількість промислових підприємств кількох районів Харкова користуються теплом та електроенергією, здобутих руками і серцями майже тисячного колективу Харківської ТЕЦ-5. За 21 рік ТЕЦ-5 виробила 35 млрд. 667млн. 432тис. кВтгод електроенергії та 27 млн. 830 тисяч Гкал тепла.
Багато приємних особливостей на Харківській ТЕЦ-5. Та основна з них це люди, котрі збудували станцію і працюють на ній. Завдяки сумлінній праці наших працівників ми успішно переборюємо труднощі нашого непростого часу. Незважаючи на скрутне фінансове становище та те, що споживачі теплової й електричної енергії не завжди в змозі розрахуватися з ТЕЦ за спожиту енергію, ми продовжуємо працювати і робимо усе, щоб станція розвивалася.
У теперішній час оформлюється необхідна документація щодо фінансування будівництва нового енергоблоку № 4. Окрім того ми будуємо житлові будинки, лікарню, спортивний комплекс, цех по переробці продукції сільського господарства для забезпечення наших робітників більш дешевшими продуктами.
На благодійної підставі Харківська ТЕЦ-5 бере активну участь у будівництві Храму в селищі Солоницівка. Станція подає шефську допомогу школам та лікарням Дергачівського району Харківської області. Нашим дітям жити у майбутньому. А те, якими вони виростуть залежить від нас! Тому, ми завжди допомагатимемо школам, лікарням, дитячим садкам району.
Незважаючи на всілякі негаразди, державне підприємство "Харківська ТЕЦ-5" постійно зміцнює виробничий потенціал, добре усвідомлюючи свою роль флагмана енергетики Харківського регіону.
Харківській ТЕЦ-5 виконуються різноманітні заходи, спрямовані на захист повітряного басейну. Нижче наведено деякі з них.
На станції встановлено 2 котла ТГМЕ-464 продуктивністю по 500 т/год, один енергетичний котел ТГМП-344А продуктивністю 1000 т/год, 4 водогрійних котли типу ПТВМ-180 загальною тепловою потужністю 3016 ГДж/год. Паливом є природний газ з питомою теплотою згоряння 34157 кДж/м3 і мазут з теплотою згоряння 39692 кДж/т із вмістом сірки 1,8%.
В оптимальному топковому режимі та номінальному навантаженні (з розрахунку погодинних витрат палива) теоретично для котлів ТЕЦ-5 викиди шкідливих речовин становлять:
- при спалюванні мазуту:
Котел
SO2, т/год
NOх, т/год
ПТВМ-180
0,84
0,127
ТГМЕ-464
1,4
0,38
ТГМП-344А
2,76
0,78
- при спалюванні природного газу;
Котел
SO2, т/год
NOх, т/год
ПТВМ-180—
0,11
ТГМЕ-464—
0,25
ТГМП-344А—
0,42
Фактичні викиди шкідливих речовин в атмосферу відрізняються від теоретичних, бо залежать від якості палива, навантаження, концентрації окислів азоту в димових газах, що залежить від типу котла, топки, конструкції та розташування пальників, рівня експлуатації та ін. Концентрація NOх у димових газах широко коливається від 150 до 2000 мг/м3. При додержанні всіх вимог режимного характеру концентрація NOх для газу складає 400-500 мг/м3, мазуту - 520-650 мг/м3.
SOх
Попереднє очищення палива від шкідливих домішок, тобто облагороджування палива здійснюється на нафтопереробних заводах, де діючими нормами сірчистість мазуту знижують з 2,5 до 0,5%. На станцію мазут надходить з вмістом сірки 1,8% і вище.
При спалюванні мазуту близько 99% сірки в ньому переході у димові гази у формі SO2 і менше 1% у вигляді SO3. Залежно вмісту сірки в паливі та теплоти його згоряння концентрація окислів сірки в 1 м3 димових газів, приведеного до нормальних умов (тиск 760 мм рт.ст. і t=0°С), становить 1-5 г/м3.
Максимально-разова (за 20 хв) гранично-допустима концентрація SO2 у повітрі на рівні дихання людини встановлена Міністерством охорони здоров'я, дорівнює 0,5 мг/м3. Клас небезпеки ("Санітарні норми проектування..." СН245-71) становить 3 для речовин у повітрі робочого середовища. Отже, коли не застосовувати спеціальних методів очищення димових газів від окислів сірки, то їх треба розводити через високу трубу повітрям у 2000-10000 разів, щоб досягти рівня життєдіяльності людини. Якщо навіть ступінь очищення газів від сірки становитиме 90%, то все одно треба розводити їх повітрям хоча б у 200-1000 разів. Для розсіювання димових газів на ТЕЦ-5 встановлена заввишки 330 м. Сума токсичних кратностей шкідливих речовин зменшується також зосередженням викидів в одній точці шляхом скорочення числа труб (багатоствольні труби).
NOх
Окрім окислів сірки, шкідливою газоподібною домішкою, що викидається з димовими газами, є окисли азоту, для яких встановлена максимально-разова ГДК в 0,085 мг/м3, тобто майже в 6 разів менше, ніж для сірчистого ангідриду. Окисли азоту утворюються при окисленні азоту-палива та азоту-повітря в зоні високих температур, на що впливають такі фактори, як тип пальників та топкової камери, теплове напруження топкового об'єму, надлишок повітря у топці та спосіб його подачі, наявність рециркуляції тощо. Концентрація окислів азоту швидко зростає з підвищенням температури і досягає великих позначок при температурі понад 1750°С. У топковій камері утворюється переважно окис азоту NO, який і викидається з димовими газами в атмосферу, де доокислюється до двоокису азоту NO2, що являє собою бурий отруйний газ із характерним запахом.
Дослідження механізмів утворення NOх показали, що для паливних (мазут) NOх головним фактором є концентрація окислювача O2 в зоні горіння, температура ж відіграє другорядну роль. Для