У межах одного виду тварини густота волосяного покриву залежить від крижу, породи тварини, а також від пори року.

Пишність. Цей показник характеризується величиною об’єму, заповненого волосяним покривом.

За ступенем пишності хутряний напівфабрикат поділяють на:

особливо пишний (песець, лисиця);

пишний (куниця, соболь);

середньопишний (норка, ондатра);

низькопишний (кріт);

особливо низько пишний (ховрашок, нерпа).

Пишність залежить від висоти, густоти і пружності волоса.

Остистість визначається кількістю пухового волоса на один волос криючого. Від цього показника залежить зносостійкість, а також властивості, від яких вона залежить.

М’якість – ступінь опору волоса при згинанні. Вона залежить від мікроструктури волоса, відношення товщини стрижня волоса до його довжини, кількісного співвідношення криючого і пухового волоса, ступеня їх розвитку і товщини. Деякі види напівфабрикатів поділяються за м’якістю на шовковисті, м'які, грубуваті, грубі.

Муаристість – незначна хвилястість окремих груп волоса в різних напрямках, що утворює гарний малюнок шкурки.

Ця властивість є одним з основних показників якості ненароджених ембріонів ягняток (каракульча, муаре та ін.), шкурок лошак, телят (опойок) та козенят.

Колір залежить основним чином від вмісту в стриженях волоса різних комбінацій чорного та жовтого пігментів у вигляді зерен або у дифузному стані.

За кольором волосяного покриву розрізняють хутро чорне, брунатне, руде, біле, сіре тощо. Колір залежить від сполучення різнобарвленого волоса.

За характером розподілу забарвлення шкурки бувають рівномірно забарвлені (видра, норка), з плямистим малюнком або смугами (рись, леопард, бурундук), зонарно забарвлені (уссурійський єнот, кролик-шиншила).

Колір волосяного покриву впливає на естетичні властивості хутряних виробів.

Цей показник залежить від крижу (породи), віку, пори року, статі і інших чинників.

Блиск. Під блиском волосяного покриву розуміють ступінь відбивання ним падаючого світла, що залежить в основному від будови лускатого шару волоса, а також від його звивистості.

Напрямний і остьовий волос має більш інтенсивний блиск, ніж пуховий.

На практиці блиск визначають органолентично.

За інтенсивністю розрізняють шкурки із сильним, середнім, слабим і матовим блиском; за характером блиску – з шовковистим і склоподібним. Шкурки з шовковистим блиском цінуються вище, ніж із склоподібним.

Світлостійкість. Під дією світлопогоди пігмент і барвники руйнуються, внаслідок чого погіршується зовнішній вигляд хутряних виробів.

Світлостійкість фарбованих шкурок залежить від якості підготовки їх до фарбування. Від сполучення використаних барвників.

Фізико-механічні властивості обумовлюють опір волоса до різного роду механічних дій.

Міцність волоса визначається на розрив і на опір до багаторазового згину. Міцність до розриву визначається при розтягуванні волоса на динамометрі.

При експлуатації хутра волосяний покрив піддається багаторазовому згину. Для випробовування волоса на багаторазовий згин використовують прилади різних конструкцій.

Міцність волосяного покриву – одна з важливих ознак зносостійкості хутра. Залежить міцність від виду тварин, категорії волоса, його мікроскопічної будови та інших чинників. Вона значно знижується при фарбуванні, відбілювання та інших обробках.

Міцність зв’язку волоса зі шкірною тканиною характеризується зусиллям, яке необхідне для відриву жмутика волоса від шкірної тканини площею 1 мм2. Цей показник впливає на зносостійкість хутра, а також на можливість переробки шкурок в хутряному виробництві. Хутряні шкурки з послабленим зв’язком волоса зі шкірною тканиною (теклість), як правило, не переробляють в хутряний напівфабрикат.

Міцність зв’язку волоса зі шкірною тканиною залежить від багатьох чинників: виду хутра, категорії волоса, глибини залежання волосяних сумок в шкіряній тканині, пори року. Значний вплив на цей показник має якість різних обробок – консервування, вичинювання, фарбування. В процесі зберігання, особливо в умовах підвищеної вологості, може послаблюватися зв’язок волоса із шкірною тканиною.

Потужність волосяного покриву – показник, який характеризує здатність волоса опиратися деформаціям стискання.

Потужність впливає на зносостійкість, теплозахисні властивості, здатність до повстяністості.

Потужність різних видів хутра залежить від особливостей будови і властивостей волосяного покриву (густота, висота, кут похилу, співвідношення волоса різних категорій) і окремого волоса (довжина, товщина, мікроскопічна будова) [3].

Властивості шкірної тканини.

Хімічний склад. Основними показниками хімічного складу шкірної тканини є вміст вологи, жиру, дублячих речовин, попелу, величина рН.

Вологість впливає на стан шкірної тканини, її пластичність. Нормальна вологість при відносній вологості повітря 50-60%, повинна бути 12-16%.

Жири в шкірній тканині можуть бути в неокисненому, окисненому і зв’язаному стані. Нормальний вміст жиру – 8-18%.

Вміст дубильних речовин визначають за кількістю оксиду хлору (0,8-1,5%). Цей показник впливає на температуру зварювання шкірної тканини, що повинна бути не нижчою 700С.

Вміст попелу в шкурі залежить від виду сировини, методу дублення і фарбування. До складу попелу в основному входять солі. Вміст його повинен бути в межах 5-8%. Цей показник дає уявлення про ступінь продубленості шкури.

У вироблених шкурках залишається певна кількість вільної кислоти, яка з часом може пошкодити шкірну тканину і нитки у швах готового виробу. Тому регламентується рН водної витяжки шкури – 3-7,5 одиниць.

Товщина шкірної тканини. За цим показником шкурки можна поділити на:

Товщина шкірної тканини впливає на зносостійкість, теплозахисні властивості, вітростійкість, міцність готових виробів. Однак цей показник також значно впливає на масу і драпірувальність.

Залежить товщина шкірної тканини від виду тварин, топографічної ділянки, статі, віку, сезону і району здобування.

Щільність шкірної тканини не однакова і залежить від виду напівфабрикату, але значною мірою вона формується в процесі більшості операцій вичинювання й обробки.

Щільність впливає на повітре- і паропроникність, тепло- і водопроникність, пружнопластичні властивості, а також на масу шкурок.

Фізико-механічні властивості. Основними показниками фізико-механічних властивостей шкірної тканини є міцність і подовження.

Для характеристики міцності використовують два показники: розривне