Роботу можна виконувати і так. Обштукатурюють повністю стелю. Верх стін обштукатурюють до риштовання, виконують падугу, накривають стіни, загладжують або затирають. Потім обштукатурюють нижні частини стін. Віконні отвори обробляють у такому ж порядку, як і при простій штукатурці. В процесі обштукатурювання роботу перевіряють, виправляючи неточності. Відхилення ширини обштукатуреного укосу від проектної повинно бути не більше 3 мм. Щоб не було великих відхилень на стінах з віконними отворами, стіни провішують, влаштовують маяки, до них прикладають правило, відмірюють від нього відстань, рівну ширині укосу, і на цій відстані закріплюють віконні коробки. Цей захід забезпечує точну ширину укосів. Верх коробок на одній стіні повинен бути на одному рівні.

1.4. Вимоги до якості виконаної роботи

Точність виконання (табл. 1.1) штукатурок повинна відповідати вимогам СНіП 111-21-73 "Обробні покриття будівельних конструкцій або ЕНіР "Обробні роботи", якими також обумовлена і товщина штукатурки. Товщина штукатурки повинна бути, мм: простої до 12, поліпшеної 15, високоякісної 20. На рівних цегляних поверхнях товщина штукатурки може бути до 10 мм, а на рівних бетонних – до 2...3 мм, тобто накривка з затіркою. На поверхнях з соломіту, комишиту і фіброліту товщина штукатурки не повинна перевищувати без додаткової підготовки 20 мм. На дерев'яних поверхнях бажано влаштовувати шар штукатурки завтовшки 20 мм або не менше 15 мм від рівня вихідної драні, оскільки тонші шари розчину легко розриваються від викривлення набитих драниць, а сама дрань "віддруковується" на поверхні штукатурки.

Таблиця 1.

Точність виконання штукатурки

Показник | Проста | Поліпшена | Високоякісна і декоративна

Нерівності поверхні* | Не більше трьох завглибшки або заввишки до 5 мм | Не більше двох глибиною до 3 мм | Не більше двох завглибшки або заввишки до 2 мм

Відхилення поверхні:

від вертикалі | 15 мм на всю висоту приміщення | 2 мм на 1 м висо-ти, але не більше 10 мм на всю ви-соту приміщення | 1 мм на 1 м висо-ти, але не більше 5 мм на висоту приміщення

від горизонталі | 15 мм на все приміщення | 2 мм на 1 м довжини, але не більше 10 мм на всю довжину при-мі-щення або його частину, обме-жену прогонами, балками | 1 мм на 1 м довжини, але не більше 7 мм на всю довжину при-міщення або його частину, обме-жену прогонами, балками

лузгів, усенків, віконних і дверних укосів, пілястрів, стовпів від вертикалі і горизонталі | 10 мм на весь елемент | 2 мм на 1 м висоти або довжини, але не більше 5 мм на весь елемент | 1 мм на 1 м висоти або довжини, але не більше 3 мм на весь елемент

радіусу криволінійних поверхонь від проект-ної величини (перевіря-ються лекалом), мм | 10 | 7 | 5

ширина обштукатуреного укосу від проектної, мм | Не перевіряється | 3 | 2

тяги від прямої лінії в межах між кутами пере-тину і розкріповки, мм | 6 | 3 | 2

* Виявляються при накладенні правила або шаблону завдовжки 2 м.

Штукатурка повинна міцно зчіплюватися з поверхнею, не відшаровуватися, мати добре затерту поверхню, без зовнішніх дефектів.

Нерівності поверхні виявляють, прикладаючи до поверхні правило або шаблон завдовжки 2 м у різних напрямах вертикально, горизонтально, по діагоналі.

Вертикальність і горизонтальність простої штукатурки контролюють правилом або шнуром, тобто натягуючи шнур з відступом на товщину штукатурки і влаштовувавши під цей шнур марки і маяки. Поверхні під поліпшену і високоякісну штукатурки провішують, влаштовують марки і маяки.

Якщо відхилення виявляються більше норм, наведених у табл. 1.1, їх усувають (зрізають розчин або додатково накладають).

Розділ 2. Лакування дерев'яних поверхонь

2.1. Використовувані матеріали

Для роботи використовують лаки. Лаки є плівкоутворюючими розчинами синтетичних (гліфталеві, пентафталеві, перхлорвінілові) або натуральних (каніфоль, янтар, бітум) смол з різними добавками або без них у органічних летких розчинниках (наприклад, скипидарі, уайт-спіриті або сольвенті).

У малярних роботах застосовують масляно-смоляні і безмасляні синтетичні лаки.

Масляно-смоляні лаки (ГОСТ 5470-75) випускають двох марок: ПФ-283 і ГФ-166. Лаки призначені для покриттів по масляних фарбах, дерев'яних і металевих поверхнях усередині приміщень. Лак ГФ-166 можна використовувати для фарбування зовнішніх поверхонь. Лаки наносять кистю, розпилювачем, а при необхідності отримання тонкого шару покриття – за допомогою марлевого тампона. Витрата лака в середньому 180-200 г на 1 м2 покриття, а термін висихання при температурі 18-20°С складає 24-48 год.

Безмасляні синтетичні лаки готують з синтетичних смол. До них відносяться пентафталеві, алкідно-стиролові і перхлорвінілові лаки.

Пентафталевий лак ПФ-170 (світло-коричневий) застосовують для внутрішніх і зовнішніх покриттів по масляній фарбі, дереву і металу. У суміші з масляно-смоляними лаками марок 4,5 і 6 відповідних тонів у масовому співвідношенні 60:40 (масляно-смоляний пентафталевий) він утворює міцне і зносостійке покриття наливних полівінілацетатних і пофарбованих масляними фарбами підлог. Такий лак висихає протягом 2-3 доби, а його витрата складає 200 г на 1 м2 поверхні. Лак наносять валиком або фарборозпилювачем (рис. 2.1).

Алкідно-стироловий лак МС-25 (світло-коричневий) застосовують для отримання стійких внутрішніх протикорозійних покриттів конструкцій з бронзи, міді і алюмінію, а також для атмосферостійкого покриття по дереву. При температурі 18-20°С цей лак висихає протягом 8 год.

Рис. 2.. Фарбування лаком полівінілацетатних наливних підлог

Перхлорвінілові лаки є розчинами перхлорвінілової смоли або співполімеру перхлорвінілової і вініліденхлоридної смол в органічних розчинниках. До них відносяться лаки ХСЛ (ГОСТ 7313-81Е) і ХС-76Д. Ці лаки безбарвні, висихають при температурі 18- 23°С протягом 2 год.

Лаками ХСЛ лакують масляні покриття