20%=й розчин формальдегіду або гіпохлору з вмістом 5%-го активного хлору. Витрати рідини для обробки 1 м2 сумарної поверхні щілинної підлоги (в тому числі бокові та нижні поверхні ґрат підлоги) — 200 мл; експозиція при використанні аерозолів з розчину формальдегіду — 3 год., із розчину гіпохлору — 4 год. Щілинні підлоги направленими аерозолями обробляють двічі. Дезінфекцію невеликих приміщень можна проводити аерозолями, одержаними безапаратними методами. Для цього на 1 м3 приміщення потрібно 20 мл формаліну, 38–40 %-го формальдегіду і 20 г хлорного вапна (з вмістом активного хлору не менше 25%). Необхідну кількість хлорного вапна вміщують у металевий посуд, куди додають, змішуючи, формалін. Експозиція — 12 год., вологість повітря в приміщенні — не нижче 90%. По закінченні дезінфекції приміщення провітрюють, а залишки формальдегіду нейтралізують 25%-м розчином аміаку (нашатирний спирт), розпилюючи його в половинній дозі від використаного формальдегіду.
У приміщеннях другого періоду відгодівлі здійснюють вологу дезінфекцію, для чого застосовують один із наведених засобів: 2%-й розчин формальдегіду, 4%-й гарячий (70 °С) розчин гідроксиду, розчин хлорного вапна з вмістом 2%-го активного хлору, розчин гіпохлору з вмістом 3%-го активного хлору, 10–20%-й розчин свіжогашеного вапна. Після дезінфекції за необхідності стіни, опорні колони, залізобетонні годівниці, щитові та бункерні відділення білять свіжогашеним вапном. Відра після годівлі телят споліскують теплою водою для видалення залишків молока, потім миють щітками теплим 0,5%-м розчином миючих засобів і споліскують струменем води (65°С) протягом однієї години.
Не рідше одного разу на місяць проводять бактеріологічні дослідження змивів лінії з роздавання ЗНМ, відер для випоювання молока телятам, посуду, молочної апаратури тощо для визначення колі-титру та їх бактеріального обсіменіння. На молочній апаратурі не повинно бути бактерій групи кишкової палички. У разі необхідності на фермі обладнують санітарно-забійний пункт відповідно до ветеринарно-санітарних вимог.
Транспорт, яким худобу перевозять на забій, дезінфікують після кожного рейсу незалежно від того, чи проводили його санітарну обробку на м'ясокомбінаті. З цією метою після перевезення здорової худоби на забій використовують 2%-й розчин формальдегіду або 2%-й гарячий розчин гідроксиду чи розчин гіпохлору з вмістом 2%-го активного хлору. Витрати дезрозчину — 1 л на 1 м2, експозиція — одна година.
Спецодяг робітників перуть і дезінфікують у господарстві за графіком. Так, спецодяг працівників санітарно-забійного пункту та підмінних робітників перуть та дезінфікують щоденно, або в строки, згідно з графіком заміни. Взуття дезінфікують кожного разу при вході та виході з виробничих приміщень. Для цього на всю ширину проходу обладнують дезінфікуючі ванни та дезкилимки завдовжки 1,5 м, які на глибину 8-10 см заповнюють дезінфікуючим розчином. З цією метою використовують 2%-й розчин гідроксиду, розчин хлорного вапна або розчин гіпохлору з вмістом 2%-го активного хлору. При розташуванні дезінфікуючої ванни в тамбурі її можна заповнювати 2%-м розчином формальдегіду.
Ветеринарна санітарія виробництва свинини.
Продуктивність свиней і якість продукції свинарства залежить від генетичних особливостей, рівня й повноцінності годівлі, а також значною мірою від умов утримання, мікроклімату приміщень, в яких вони знаходяться, дотримання санітарних вимог. Зараз в основному застосовують дві системи утримання свиней — безвигульну та вигульну.
Особливість вигульної системи полягає в тому, що тварини, яких утримують у групових або індивідуальних станках, мають вільний доступ на вигульні майданчики, обладнані поруч.
Безвигульна система дає можливість механізувати й автоматизувати технологічні операції, раціонально використовувати виробничі площі, скоротити затрати праці. Проте практика свідчить, що молодняк свиней, який забезпечують моціоном, значно краще росте і розвивається, від нього одержують якіснішу продукцію.
В індивідуальних станках утримують кнурів, свиноматок перед опоросом і підсисних із поросятами. Поросних свиноматок, підсвинків та інших свиней утримують у групових станках. Висота станків для утримання кнурів повинна становити 1,4, для іншого поголів'я — 1 м. В індивідуальних станках свиноматкам з поросятами відгороджують місце для підгодівлі поросят і організовують обігрівання їх у холодний період (табл. 18.7).
Для ефективної відгодівлі мають значення також розміри годівниць та фронт годівлі свиней (табл. 18.8). Автонапувалки встановлюють на висоті: для кнурів — 80 см, свиноматок — 75, поросят — 40, ремонтного і відгодівельного молодняку на двох рівнях — 45 і 65 см.
При вигульній системі утримання свиней обладнують вигульні майданчики з твердим покриттям із розрахунку: для кнурів — 10 м2, поросних свиноматок — 5, підсисних з поросятами — 10, ремонтного молодняку — 1,5 м2 на одну голову. На вигульних майданчиках встановлюють навіси для укриття тварин у спеку.
18.7. Норми площі приміщення основного призначення для свиней різного віку залежно від способу утримання
Територія, на якій розташована свиноферма, має бути благополучною стосовно інфекційних захворювань тварин. Забороняється будувати свинарники і об'єкти ветеринарної медицини на місцях колишніх скотомогильників, шкірсировинних підприємств, кролеферм. Відповідно до санітарних норм відстань від свиноферми до найближчого населеного пункту має бути не менше 500 м, до ферм великої рогатої худоби — 150, звірівницької та кролівницької — 1500, птахівницької ферми — 200, птахівницької фабрики — 1000, до залізничних та автомобільних доріг загальнодержавного значення першої і другої категорій — 300, біотермічної ями або заводу з виготовлення м'ясо-кісткового борошна для утилізації трупів тварин — 2000, до міст, промислових підприємств та зон відпочинку населення — 5000 м.
18.8. Розміри годівниць і фронт годівлі свиней
Головним принципом при виробництві свинини є епізоотичне благополуччя свиноферми та навколишнього середовища. Профілактика епізоотії, гігієна утримання, відтворення — найважливіші складові технологічного процесу. Експлуатація свиноферм передбачає дезінфекцію приміщень. У передпусковий період з метою дезінфекції приміщення зрошують 2%-ним