Реферат на тему:

Інтенсивні технології вирощування плодових культур

У садах зони Лісостепу України найбільшого поширення набули яблуня, груша, слива, вишня та черешня, а найменшого — абрикос і персик. Незважаючи на високу цінність плодів вищезгаданих порід, продуктивність їх насаджень залишається ще низькою. У зв'язку з цим необхідно розробити і обґрунтувати такі інноваційні технології виробництва конкурентоспроможних плодів, які забезпечили б швидку окупність затрат, високу продуктивність праці, низьку собівартість продукції та високоефективний розвиток галузі в умовах експансії зарубіжних конкурентів.

Визначальним у технологіях створення та продуктивного використання насаджень плодових культур є їх найбільш ефективна конструкція (тип, модель). Головними чинниками конструкції садів різних порід є підщепа, сорт і форма крони, які є визначальними при оптимізації схеми садіння. При виборі відповідного типу саду необхідно перш за все оцінити біологічні властивості культур, підщеп і сортів та їх придатність для вирощування в конкретному грунтово–кліматичному районі зони та для цільового призначення плодів (споживання свіжими чи промислової переробки).

Вибір конструкції насадження залежить від забезпечення районів вирощування робочою силою і можливістю механізації робіт, які включають до 70 технологічних операцій залежно від породи і технології вирощування. Найбільш ефективне використання механізмів в садах забезпечується при ширині робочих проходів від 1,5 до 2,5 м і висоті штамба дерева не менше 0,5–0,8 м.

Важливим заходом при створенні високопродуктивних насаджень плодових культур є передпосадкова підготовка ґрунту. Передусім, необхідно знищити бур'яни за допомогою агротехнічних заходів чи гербіцидів, які не чинять післядії і не справляють негативного впливу на дерева.

Істотним елементом передпосадкової підготовки ґрунту під сад є одно–дворічний сидеральний (редька олійна, люпин, гірчиця та ін.) або чорний пар з внесенням 40–50 т/га органічних добрив. На ділянках, відведених під плодові насадження, вносять органічні та мінеральні (фосфорні і калійні) добрива, які на сірих лісових ґрунтах приорюють на глибину 30–32, а на темно–сірих опідзолених, чорноземах опідзолених і вилугуваних на 40–45 см.

Дози фосфорних і калійних добрив визначають диференційовано, виходячи з рівня забезпеченості ґрунту їх рухомими формами. На кожний невистачаючий до оптимального рівня міліграм фосфору або калію вносять розрахункову кількість добрив (табл. 8.2.).

8.2. Оптимальні рівні забезпечення основних ґрунтів Лісостепу рухомими формами фосфору і калію та норми внесення відповідних мінеральних добрив на кожний невистачаючий до оптимуму мг Р2О5 і К2О у шарі ґрунту 0–40 см

Кислі ґрунти (рН менше 5,0) вапнують. Вапнякові меліоранти розраховують за гідролітичної кислотністю. На кожний міліграм–еквівалент її при вапнуванні шару 0–20 см вносять врозкид у середньому на 1 га по 1,5 т вапна, а для глибини 40 см його дозу збільшують у два рази і заорюють пошарово з мінеральними добривами.

У Лісостепу основними типами садів зерняткових і кісточкових порід є насадження з округлою, площинною, сплощеною і веретеноподібною формами крони. Їх створюють залежно від району зони, родючості ґрунту, вологозабезпеченості, породи, сили росту та біологічних властивостей підщеп і сортів за різними схемами розміщення (табл. 8.3.).

Сади з округлими кронами — основний тип насаджень усіх зерняткових і кісточкових порід для господарств з різними формами власності та спеціалізації галузі.

Крони дерев яблуні, груші, абрикоса. сливи та аличі формують за розріджено–ярусною системою, черешні та сильнорослих сортів вишні — за ярусною або розріджено–ярусною, кущеподібних сортів вишні — за ярусною.

У сильно– та середньорослих дерев зерняткових порід формують 6–7 основних (скелетних) гілок першого порядку, розміщуючи їх у два яруси, 6–9 гілок другого порядку та проміжні і обростаючі плодові гілки.

8.3. Рекомендовані схеми розміщення, форми крони та строки вступу насаджень плодових культур у товарне плодоношення

Дерева основних кісточкових та слаборослих зерняткових культур формують з трьома ярусами (нижній — 3–4, другий — 2–3 і третій — 2 гілки першого порядку). На відміну від розріджено–ярусних в округлої малогабаритної з пониженою зоною плодоношення збільшують кількість основних гілок першого порядку галуження. В цій кроні у сильно — та середньорослих дерев зерняткових порід закладають два яруси: в нижньому залишають 4–5, у другому — 2–3 основні гілки першого порядку. У дерев кісточкових культур та слаборослих зерняткових формують крону з трьома ярусами: нижній — з 4–5, другий — із трьох, а третій — з однієї–двох гілок. Основні гілки нижнього ярусу зберігають домінуюче положення протягом усього життя дерева.

Відстань між ярусами в розріджено–ярусній та округлій малогабаритній кронах залежно від сили росту породи і сорту складає: між першим і другим — 60–90 см і більше, між другим і третім — 60–70 см.

В обох типах крон гілки другого порядку галуження формують на гілках першого: у зерняткових порід — поодиноко, через 50–60 см одна від одної, по боках основної, у кісточкових — ярусами, по 2–3 гілки, через 60–80 см або поодиноко. З цією метою пагони подовження основних гілок укорочують: у яблуні та груші — на відстань 50–60, черешні — 70–80, сливи з сильним галуженням — 60–70, деревовидних сортів вишні та абрикоса — на 50–60 см від основи річного приросту. По всій довжині основних гілок першого і другого порядку в цих кронах через кожні 10–15 см формують обростаючі плодоносні гілки.

У міжярусному просторі крон формують в основному обростаючі гілки, а пагони з кутом відходження від стовбура менше 40° видаляють на кільце. Пагони, які знаходяться в горизонтальному положенні, не вкорочують.

У кущових сортів вишні формування крони в основному полягає у розріджені сильнорослих пагонів без укорочування. Насамперед, видаляють зайві