Реферат на тему:
Інтенсивні технології вирощування ягідних культур
Технології вирощування суниці різні. Першочерговим завданням у технологічному процесі вирощування високих врожаїв якісних ягід є підготовка ділянки, використання добре розвиненої розсади і створення найбільш сприятливих умов вирощування. Найширше у промисловому ягідництві Лісостепу використовується рядкова культура суниці. При вирощуванні суниці за цією технологією необхідно перш за все знати, що суниця не сумісна з бур’янами і що вона вологолюбна.
Після того як ділянка буде звільнена від бур’янів, вноситься під оранку гній (50–60 т/га) разом із мінеральними добривами (150–200 кг/га Р2О5 і 200–250 кг/га К2О). При підвищеній кислотності ґрунту необхідно проводити вапнувати: за рік–два до посадки або після передсадивної оранки. Середня норма вапнування 1,5–2 т/га СаО. Підготовлена таким чином ділянка не потребує застосування добрив протягом всього часу експлуатації (2–3 роки).
Інтенсивне ведення культури суниці вимагає закладки нових насаджень оздоровленим садивним матеріалом, вирощеним in vitro. Головною вимогою до такої розсади є звільнення її від вірусних і мікоплазмових хвороб, які істотно знижують врожайність. Її в першу чергу використовують для закладки маточників районованих та репродукції нових і перспективних сортів.
Для посадки використовують стандартну, добре розвинену розсаду з діаметром кореневої шийки — 9–10 мм за схемою розміщення рослин 0,9х0,2–0,4 м. Така ширина міжрядь забезпечує оптимальне застосування механізмів для обробітку ґрунту. На невеликих площах розсаду висаджують з міжряддям 0,6–0,7 м і відстанню між рослинами в ряду 0,2–0,25 м. Суницю висаджують навесні або наприкінці літа. Краще всього проводити літню посадку — у липні –першій половині серпня. Щоб проводити посадку в цей час, необхідно на рік раніше закласти маточник або мати однорічну виробничу плантацію, з якої можна одержувати розсаду в ранні строки.
Суниця, посаджена в кінці серпня — середині вересня, добре вкорінюється, але гірше плодоносить порівняно з посадженою раніше. Більш пізні посадки гірше вкорінюються, підмерзають взимку, погано плодоносять. Ранньовесняні строки посадки кращі, ніж пізньоосінні.
Перспективною технологією, яка дає можливість отримувати високі врожаї ягід в наступному після посадки році, є закладка плантації розсадою, вирощеною в минулому році і витриманою в холодильнику при температурі +1 +2°С (розсада “фріго”). При цій технології насадження використовуються два роки. Елементи технології використовувались в умовах сухого клімату Донбасу ще у 80–ті роки ХХ ст. (Бережний П.С., 1981). Закладають такі насадження в кінці червня — на початку липня. Посадку розсади можна проводити аж до пізньої осені й навесні до з’явлення бутонів на рослинах.
Практикується ще одна технологія вирощення суниці — грядкова. Вона передбачає розбивку грядок на плантації шириною 1,0–1,2 м. На промислових плантаціях грядки готують на ширину міжколісного простору трактора і міжрядкові доріжки є коліями для нього при виконанні робіт по захисту від хвороб і шкідників, внесенні добрив, розкидані вкривного матеріалу. На грядках рослини розміщують впоперек з підвищеною щільністю — 0,4–0,5 х 0,1–0,3 м.
На присадибних ділянках поширена технологія, направлена на раціональне використання землі (масово застосовується у селах Черкаської області. Насадження суниці закладаються після овочів, зоравши чи перекопавши ділянку восени. Вносять фосфорні й калійні добрива і перегній, що зберігався в бурті не менше року. Рано навесні ґрунт боронують, заготовляють розсаду суниці. Її відразу ж висаджують за схемою 0,3 х 0,3 м у залиті водою лунки. Стежать, щоб не загиналось коріння, не засипалось верхівкова брунька. Після садіння поливають. Надалі полив ведуть на ґрунтах легкого механічного складу щоденно, а на інших — за необхідністю. Полив проводять також для захисту насаджень від весняних заморозків. Між рослинами молодих насаджень висаджують цибулю, яку збирають на початку липня. Далі ґрунт розпушують, підживлюють азотним добривами і знову регулярно поливають. Систематично ведуть боротьбу з бур’янами. Рано навесні наступного року закривають вологу граблями. При дощовій погоді рослини обприскують 1%–ою бордоською рідиною, попереджуючи розвиток сірої гнилі. Наприкінці квітня — на початку травня (до цвітіння) виполюють бур’яни та розпушують ґрунт на глибину 10–12 см.
Після кожного збору врожаю плантацію поливають. Через два тижні після закінчення збирання врожаю рослини скошують. Листя використовують для виготовлення компостів або висушують і взимку згодовують худобою. Далі ділянку мульчують піском шаром до 3 см і регулярно щедро поливають. З настанням приморозків проводять удобрення перегноєм–сипцем. Ця технологія дає можливість вирощувати суницю на одному місці до 4 років, отримувати щорічно високі врожаї якісних ягід та вагомі прибутки.
Для прискорення достигання ягід суниці використовують декілька технологій. Одна з них — вирощування врожаю на грядках під поліетиленовою плівкою, якою накривають гряди в середині березня. Між рослинами і плівкою лишають повітряній простір (0,3–0,5 м) при допомозі дерев’яних підпірок або дугоподібного каркасу з товстого дроту.
Грядку шириною 1,0–1,2 м готують завчасно у серпні місяці, куди висаджують впоперек грядки загущено (0,3 х 0,1 м) добре розвинену розсаду. Створюють умови для росту рослин. На зиму їх прикривають дрібною соломою, сосновими голками, сухим картоплинням та ін. В період весняного росту, цвітіння та плодоношення стежать за вологістю ґрунту і повітря. При необхідності проводять поливи, та розпушування ґрунту, знищують бур’яни, провітрюють. В теплі сонячні дні краї плівки піднімають, що дає можливість в період цвітіння відвідувати квіти бджолами і покращувати їх запилення.
На кафедрі садівництва НАУ вивчали вплив вкривання поліетиленовою плівкою сортів суниці з метою прискорення достигання ягід. Із 12 сортів, які були у досліді, кращими виявились Десна, Фламінго, Катюша, Максім і Брайтон
