На буровій необхідно мати аптечку з набором перев’язочних засобів та медикаментів, необхідних для надання першої допомоги при нещасних випадках. Члени бурової бригади повинні бути навчені прийомам надання такої допомоги.

Для будівництва свердловин тимчасово відчужують значні земельні площі. Після завершення буріння та освоєння свердловини більша частина тимчасово відчужених земель підлягає поверненню землекористувачу в рекультивованому вигляді. Тому до початку будівельно-монтажних робіт потрібно зняти ґрунтовий шар і складувати його на окремій площадці, а після завершення бурових робіт знятий ґрунт використати для відновлення родючості ділянки, яка повертається.

Основні джерела забруднення навколишнього середовища при бурінні – промивальна рідина та реагенти, що використовуються для регулювання її властивостей; частинки гірських порід, які виносяться промивальною рідиною зі свердловини чи викидаються з неї підчас відкритого фонтанування; пластові рідини, що виходять зі свердловини разом з потоком промивальної рідини чи виливаються з неї при газонафтопроявленні, при освоєнні та випробуванні; нафта та нафтопродукти, деякі види буферних рідин; залишки тампонажних розчинів.

Звести до мінімуму забруднення навколишнього середовища при бурінні свердловин можна тільки шляхом комплексного вирішення задачі. Для цього необхідно для збереження промивальних рідин, реагентів, нафти та нафтопродуктів використовувати металічні чи бетонні ємності, а для збору та тимчасового збереження всієї вибуреної породи, пластових і бурових стічних вод (БСВ), а також нафти, що виливається зі свердловини при її освоєнні, нафтогазових викидах та відкритих фонтанах, – земляні амбари з достатньо високою та надійною обваловкою, яка не могла би бути зруйнованою дощовими зливовими водами. Дно та стінки земляних амбарів повинні мати відповідну гідроізоляцію, щоб рідини та хімреагенти, які зберігаються в них, не могли проникнути в горизонти ґрунтових вод та природні водойми. Навколо бурової установки повинні бути споруджені стічні канави для видалення БСВ та пролитої промивальної рідини в амбар.

Підчас бурових робіт утворюється велика кількість стічних вод. Доцільно організувати їх очищення та повторне використання.

Горючі гази, що виділяються при дегазації промивальної рідини чи виходять зі свердловини при освоєнні, випробуванні чи відкритому фонтануванні, спалюють в спеціальному факелі, встановленому не ближче 100 м від свердловини.

Після закінчення буріння свердловини територію, яка підлягає рекультивації, необхідно звільнити від залишків в ємностях промивальної рідини та шламу гірських порід. Існують різноманітні шляхи вирішення цієї проблеми:

транспортування залишків промивальної рідини на інші бурові для використання;

закачування залишків рідини і шламу в зони катастрофічного поглинання в сусідніх свердловинах, що буряться, за умови, що ці зони не містять прісні та цілющі води та не сполучаються з горизонтами таких вод, акваторіями та атмосферою;

збір всього шламу та залишків рідини в металічні контейнери та вивіз для захоронення в спеціальні шламосховища;

зневоднювання відходів підсушуванням їх в земляних амбрах з наступним засипанням родючою землею.

Висновки

Пошукова свердловина № 4 запроектована з метою пошуків та оцінки промислової газоносності палеогенових та неогенових газових відкладів.

Проектний геологічний розріз свердловини представлений відкладами, що включають стратиграфічні комплекси: антропоген, баден, карпатій, палеоген.

Покрівля газоносних горизонтів очікується з глибини 500 м. пластові тиски – гідростатичні, в новоселицькій світі неогену – Рпл=0,9*Ргідрост

Виходячи з геологічного розрізу, пластових тисків, вимог надійної ізоляції горизонтів з прісними водами і умов буріння на Солотвинській площі для проводки свердловини прийнята така конструкція:

тех. направлення ш 426 мм – 50 м;

кондуктор ш 324 мм – 450 м;

проміжна колона ш 245 мм – 2300 м;

хвостовик ш 194 мм – 2200-2680 м;

експлуатаційна колона ш 168/127 мм – 3500 м.

Підйом цементу за всіма колонами – до гирла свердловини.

Буріння свердловини передбачається на глинистому, мінералізованому, без глинистому біополімерно-калієвому бурових розчинах. Для приготування і обробки розчинів прийняті такі матеріали і хімреагенти: глинопорошок бентонітовий, графіт порошкоподібний, КМЦ, KCl, NCl, ПВЛР, сода кальцинована, поліпак R, полісал, поліплюс, солтекс, бактерицид. Для обважнення розчину прийнято крейду.

Розкриття продуктивних горизонтів передбачається кумулятивним перфоратором ПКО-89 по 18 отворів на 1 м погонний колони.

Перфораційне середовище – соляний розчин CaCl2 + ПКССБ.

Виклик припливу газу шляхом зміни бурового розчину на воду і наступною аерацією.

Список використаної літератури.

Технічний проект «Спорудження пошукової свердловини № 212 на Яблунівській площі»

М.А. Мислюк, І.Й. Рибчин, Р.С. Яремійчук, Довідник “Буріння свердловин” 1 том, Київ, 2002 рік

Я.С. Коцкулич, Я.М. Кочкодан “Буріння нафтових і газових свердловин”, Коломия, 1999 рік

В.Г. Ясов “Осложнения и авария при бурении нефтяных и газовых скважин”: Учебное пособие. Факел. ИФНТУНГ, - 2004 год