вантажу. Розподіл кількості підйомів і опускань по ступенях графіка навантаження розглянемо на прикладі режиму 3М. Згідно графіка навантаження цього режиму, рис.Б1, дод.Б, час підйому і опускання вантажу вагою GH (перша ступінь графіка) становить сорок відсотків від загального часу роботи механізму, тобто при десяти рекомендуємих підйомів і опускань, вантаж вагою GH підіймається і опускається чотири рази. Для другої ступені графіка вага вантажу G2=0,095GH і його час підйому і опускання становить 30 відсотків від загального часу роботи МПВ, тобто вантаж вагою 0,095GH підіймається і опускається три рази. Час підйому і опускання вантажу G3=0,05GH (третя ступінь графіка навантаження) становить 30 відсотків від загального часу роботи МПВ, тобто вантаж вагою 0,05GH підіймається і опускається три рази.
Величина ТЕКВ визначається за формулою
(7.60)
де ТП - пусковий момент двигуна. Для двигунів з короткозамкнутим ротором приймають ТП =ТР.П, для двигунів із фазовим ротором - ТП =;
- статичний обертальний момент на валу двигуна при підійманні вантажу вагою Gі, і =1... n;
- статичний крутний момент на валу двигуна при опусканні вантажу вагою Gі, і =1... n;
- час розгону двигуна на відповідних ступенях графіка навантаження;
- час опускання двигуна на відповідних ступенях графіка навантаження;
N1,…N2 – кількість підйомів і опускань вантажу на відповідних ступеней графіка навантаження;
- час усталеного руху при підійманні вантажу;
- час усталеного руху при опусканні вантажу;
- коефіцієнт, який враховує погіршення умов охолодження в період пуску двигуна;
n - число ступіней графіка навантаження.
Статичні моменти на валу двигуна при підійманні і опусканні вантажу вагою Gі визначаються за формулами
, (7.61)
, (7.62)
де - к.к.д. механізму підйому вантажу при підійманні або опусканні вантажу вагою Gі.
Значення вибираються в залежності від величини і ваги вантажу Gі..
Загальний час розгону двигуна при підійманні і опусканні вантажу визначається за формулою
Зведений до валу двигуна момент інерції всіх рухомих мас привода при підійманні і опусканні вантажу вагою Gі, включаючи і маси, які рухаються поступально, визначається за формулою
(7.63)
(7.64)
Кутова швидкість двигуна при підійманні вантажу
(7.65)
Кутова швидкість двигуна при опусканні вантажу
, (7.66)
де с - синхронна кутова швидкість двигуна;
f - частота промислового струму, f=50Гц;
p - число пар полюсів двигуна.
Кількість полюсів вибраного двигуна приведена в позначенні його типорозміру.
Час розгону механізму при підійманні і опусканні вантажу вагою Gі визначається за формулами
(7.67)
(7.68)
Час усталеного руху при підйомі і опусканні вантажу визначаємо за формулами
(7.69)
, (7.70)
де Н – висота підйому вантажу. Значення коефіцієнту залежить від величин і tУ.П. ПриtУ П/60 приймають =0,65...0,78, приtУ П/60 - =1.
Якщо висота підйому Н не задана, то при визначенні часу усталеного руху користуються середнім значенням висоти підйому НСР. Можна приймати для монтажно-збиральних робіт -НСР=2м, для перевантажувальних робіт - НСР =6м.
Якщо умови перевірки двигуна на нагрів не виконуються, то необхідно вибрати інший тип двигуна і повторити перевірочний розрахунок на нагрів.
7.8 Вибір гальма
Основний тип гальмівних пристроїв вантажопідіймальних машин – автоматичні нормально замкнуті двоколодкові гальма з електромагнітним або електрогідравлічним приводом типів ТКТ, ТКП, ТКГ, ТКТГ.
При режимах роботи 4М…6М рекомендується застосовувати гальмо з електрогідравлічним приводом типів ТКГ, ТКТГ.
При виборі типорозміру гальма повинні виконуватись дві умови:
а) , б) відносна тривалість вмикання котушки електромагніта повинна відповідати режиму роботи МПВ (тільки для гальм з електромагнітним приводом).
де – номінальне значення гальмівного моменту вибраного типорозміру гальма;
ТР.Г – розрахунковий гальмівний момент.
Величина ТР.Г визначається по формулі
, (7.71)
де ТСТ.ОП – максимальний статичний крутний момент на валу двигуна при опусканні вантажу;
КГ – коефіцієнт запасу гальмування, який вибирається в залежності від заданого режиму роботи.
(7.60)
Вибране гальмо перевіряється по часу гальмування при опусканні вантажу.
Час гальмування при опусканні вантажу визначається за формулою
(7.61)
Величина R1 визначається за формулою
(7.62)
Швидкість опускання вантажу
(7.63)
Допустимий час гальмування
(7.64)
де аadm – допустиме прискорення при пуску привода, м/с2.
Умова правильного вибору гальма по часу гальмування виконується
(7.65)
тести до Розділу 7. механізм підйому вантажу
Рівень складності А
7А1. Механізм підйому вантажу складається: а) електродвигуна, гальма, редуктора, сполучних муфт і приводного колеса; б) електродвигуна, розміщеного вертикально, гальма, хвильового редуктора, сполучних муфт і поворотної платформи; в) електродвигуна, гальма, редуктора, сполучних муфт, тягового барабана, поліспаста; г) електродвигуна, гальма, редуктора, сполучних муфт, конічного або криволінійного барабана, поліспаста; д) центрально розміщеного двигуна, швидкохідних трансмісійних валів і кінцевих редукторів.
7А2. Передаточне число кінематичної схеми механізму підйому вантажу, наведеної на рисунку, знаходиться в межах: а) u=12…65; б) u=40…80; в) u=8…50; г) u=51…150; д) u=2…6.
7А3. Передаточне число кінематичної схеми механізму підйому вантажу, наведеної на рисунку, знаходиться в межах: а) u=12…65; б) u=40…80; в) u=8…50; г) 50<u?250; д) u=2…6.
7А4. Конструкція муфти, яка представлена на рисунку, застосовується для з?єднання барабана з редуктором при діаметрі: а) б) в) г) д)
7А5. Передаточне число кінематичної схеми механізму підйому вантажу, наведеної на рисунку, знаходиться в межах: а) u=12…65; б) u=40…80; в) u=8…50; г) 50<u?250; д) u=2…6.
7А6. Передаточне число кінематичної схеми механізму підйому вантажу, наведеної на рисунку, знаходиться в межах: а) u=12…65; б) u=40…80; в) u=8…50; г) 50<u?250; д) u=50…100.
7А7. Півмуфта з гальмівним шківом установлюється: а) на валі двигуна; б) на тихохідному валі редуктора; в) на швидкохідному валі редуктора; г) на проміжному валі редуктора; д) на валі барабана.
7А8. Чому при проектному розрахунку механізму підйому вантажу використовується не точне а наближене значення загального к.к.д: а) наближене значення к.к.д. не впливає на точність проектного розрахунку; б) при проектному розрахунку точне значення к.к.д. не відоме; в) похибка значення к.к.д. впливає тільки швидкість підйому