часто супроводжується небезпечними вибухами за рахунок загорання порошків. Особливо це стосується до розмолу порошків алюмінію і магнію.
Крім кисню, має місце забруднення порошку продуктами стирання матеріалів куль і стінок розмольного барабана. Особливо це стосується домішок заліза, оскільки найбільш часто застосовують стальні барабани і кулі. Ступінь забруднення залізом залежить від твердості й абразивних властивос-тей матеріалу, що подрібнюється. Для твердих металевих порошків вона може бути в десятки разів вищою, ніж для м’яких. Наявність рідини в барабані при розмолі сприяє збільшенню вмісту домішок у кінцевому продукті.
Для зменшення вмісту кисню в порошку подрібнення проводять у середовищі інертного газу. Забруднення продук-тами зношування куль і стінок барабана можна обмежити за рахунок футерування стінок барабана матеріалом, аналогічним тому, що подрібнюється, або більш зносостійким. Для цієї мети найчастіше використовують твердосплавні пластини.
1.2 Експериментальна частина
1.2.1 Мета роботи – вивчення основних закономірнос-тей процесу подрібнення пластичних (залізо відновлене) і крихких (чавунна стружка) матеріалів.
Вивчається вплив таких факторів на процес подрібнення:
- тривалість розмолу;
- вага завантажених куль;
- розмір куль.
1.2.2 Матеріали і обладнання:
- чавунна стружка (dч ~ 0,6 мм) – 1 кг;
- залізний порошок (d ~ 0,6 мм) – 1 кг;
- кульовий млин зі стальним барабаном;
- сталеві кульки: dк = 8 мм – 5 кг;
dк = 12 мм – 5 кг;
dк = 16 мм – 5 кг;
- вага технічна;
- набір сит;
- волюмометр;
- прилад для визначення плинності;
- годинник.
1.3 Порядок виконання роботи
Варіант 1. Вивчення впливу часу розмолу і ваги куль на процес подрібнення чавунної стружки.
У три однакові лабораторні сталеві барабани завантажують однакову кількість чавунної стружки або залізного порошку з розмірами частин ~ 0,6 мм. Розмольними тілами служать сталеві кульки діаметром 8 мм. Вони завантажуються в барабан в кількості 1 кг/л і 3 кг/л. Барабан щільно закривають і поміщають на валки рольганга. Швидкість обертання барабана повинна складати 80-85 % від критичної. Через 1 год. роз-молу подрібнений порошок вивантажують з барабана. Розвантаження проводять у витяжній шафі. Від кожної партії порошку відбирають середню пробу (~ 100 г) з різних місць. Проводять ситовий аналіз, вимірюють насипну масу порошку і плинність.
Потім увесь порошок разом з пробою завантажують у барабан і знову піддають одногодинному розмолу. Знову відбирають пробу і виконують вище вказані вимірювання. Такі ж виміри виконують після наступного годинного розмолу.
Для всієї партії порошку, подрібненого у відповідності з досліджуваними режимами розмолу, побудувати графіки гранулометричного складу. Обчислити середній розмір частин, показати в таблиці зміну середнього розміру частин, насипної маси порошку і плинності в залежності від ваги кульок і часу подрібнення.
Варіант 2. Вивчення впливу часу розмолу й розміру куль на процес подрібнення чавунної стружки.
У два однакові сталеві барабани завантажують сталеві кулі діаметром 10 і 20 % від внутрішнього діаметра барабана в кількості 2 кг/л об’єму барабана і залізний порошок або чавунну стружку з розміром частин 0,6 мм. Млини ставлять на валки рольгангу. Час подрібнення стружки триває 1 год. Після закінчення операції розмолу розвантаження млинів проводять у витяжній шафі. Потім відбирають проби і проводять їх ситовий аналіз, вимірюють насипну масу і плинність порошку. А тоді увесь порошок разом з пробою завантажують знову в барабан і продовжують подрібнення ще 1 год. Знову відбирають проби і визначають вказані вище властивості. Такі ж дослідження виконують після наступного одногодинного розмолу.
Для кожної партії порошку обчислити середній розмір частин. Результати звести в таблицю. Побудувати графіки гранулометричного складу порошків, подрібнених протягом 1,2 і 3 годин кулями різних розмірів.
Вимірюють гранулометричний склад (ситовим аналізом) і насипну масу трьох партій порошків. Обчислюють середній розмір частин. Результати записують у таблицю.
1.4 Обговорення результатів
Одержані результати обговорюються, виходячи з уявлень про кінетику і механізми подрібнення матеріалів у кульових млинах, робляться висновки про виконану роботу і одержані результати.