Рис. 1.5. Екскаватор з корпусом понтоном в робочому положенні

Набувають поширення також екскаватори, в яких понтоном є не тільки ходова частина, але і сам корпус. Як приклад розглянемо конструкцію болотяного плаваючого екскаватора голландської фірми «Конни Слайдрехт» (рис. 1.6.). Виконаний у вигляді понтона корпус екскаватора забезпечений по краях чотирма гідравлічно керованими шарнірними опорами з поворотними здвоєними колесами-понтонами на кінцях. У верхній частині корпусу попереду кабіни машиніста встановлено змінне робоче устаткування екскаватора. При транспортуванні екскаватора

його корпус підведений над дорогою, а колеса-понтони служать ходовою частиною. При роботі машини на болоті колеса-понтони виконують роль опор-аутригерів, упираючись в дно водоймища і забезпечуючи екскаватору стійкість при будь-якому змінному робітнику устаткуванні. При роботі на більш глибоких ділянках колеса-понтони, будучи максимально розведені в сторони, також підвищують стійкість екскаватора.

Рис. 1.6. Екскаватор з корпусом понтоном в робочому положенні на болоті

Вибір марки установки та її конструкція

Згідно поставленого завдання, тобто для розробки траншеї, довжиною

36м, для трубопроводу діаметром 1220мм, який прокладається в лісовій місцевості , я вибрав канатно-скреперну установку КСУ-1 (рис.З).

РисЗ. Канатно-скреперна установка КСУ-1

КСУ-1 служить для риття траншей не тільки в болотистій місцевості, але і в гірських районах, а також в нормальних умовах. Іншими словами можна сказати, що дана канатно-скреперна установка КСУ-1 є універсальною.

Установка складається з двохбарабанної лебідки, змонтованої на тракторі С-100 (Т-100), комплекту скреперних ковшів і якірного обладнання з блоком.

Для розробки траншей під трубопровід діаметром 1220 мм вибирається ківш ємністю 1,14 м3. Маса ковша даної ємності буде рівна 456 кг. Для більш повного завантаження ковша при розробці грунту

даного типу (суглинок, дрібний гравій, розпушена глина), в передній частині робочої частини ковша вмонтовуємо ніж із листової сталі товщиною ЗО мм. Ніж буде виступати за нижню кромку ковша на 80 мм. Він буде розташований під кутом 150 по напрямку його руху. Даний ковш має серповидну форму. Спереді і зверху, а також знизу ковш відкритий. До комплекту входить також другий ковш такої ж форми. Ріжучим органом цього ковша є зуби. Швидкість руху ковша рівна 1 м/с.

Технологія виконання робіт

При спорудженні трубопроводів великих діаметрів, в порівнянні з малими трудомісткість земляних робіт в аналогічних умовах зростає в 3-5 разів.

По трудомісткості питома вага земляних робіт при спорудженні магістральних трубопроводів великих діаметрів складає в літній період приблизно 18%, а в зимовий доходить до 30% загального об'єму робіт.

Високі темпи будівництва трубопроводів неможливі без комплексного застосування сучасної техніки і бездоганної технології та організацї виробництва земляних робіт з врахуванням різноманітних природно-кліматичних умов на трасі.

В трубопровідному будівництві земляні роботи виконуються з допомогою сучасних землерийних машин, різноманітних за параметрами і продуктивністю, що дозволяє найбільш правильно використовувати ту чи іншу техніку в конкретних умовах. Рівень механізації цього виду робіт складає більше 99%, при цьому постійно вдосконалюється їх технологія та організація. Важливою метою в сучасних умовах є вивчення і використання досвіду, здобутого науково-дослідними та будівельними організаціями в області виконання земляних робіт.

Розглянемо нижче технологію виконання земляних робіт канатно-скреперною установкою(КСУ-і).

При роботі трактор з лебідкою розташовуються по одну сторону заболоченої зони або водойми, а якір - з протилежної сторони (рис. 5,а). На

якорі знаходиться обойма з нерухомим блоком, через яку пропускають два канати. Кожен із канатів кріпиться одним кінцем до свого барабану лебідки, а другим - до ковша. Канат, прикріплений до передньої частини ковша, називається тяговим, а до задньої - холостим. Тяговий канат безпосередньо зв'язаний з барабаном лебідки і підтягує ковш до трактора. Холостий канат спочатку перекинутий через нерухомий блок якоря, а потім іде на барабан і підтягує ковш до якоря. Позмінно включаючи барабани лебідки на намотування і змотування канату, ковш переміщають до трактора (робочий хід або скрєперування) або до якоря (холостий хід).

Рис.5,а. Канатно-скреперна установка

При робочому ході ковш врізається зубами в грунт, руйнує його, пересуваючись вперед, заповнюється Грунтом і транспортує його до трактора (аналогічно відвалу бульдозера). На деякій віддалі від трактора ковш зупиняється і починає переміщатися назад - холостий хід. При цьому він звільняється від грунту, який залишається перед трактором. У міру наповнення грунт періодично зсувається в сторону бульдозером. В результаті таких переміщень ковша вздовж траєкторії його руху поступово утворюється траншея.

Для того, щоб при роботі канатно-скреперної установки використати холостий хід ковшів робочим, можна застосовувати два ковші, скріплених один з другим своєю задньою частиною. Тоді обидва ковші працюють поперемінно: коли у одного із них робочий хід, у другого холостий, і навпаки (рис. 5,б).

Рис.5,6. Канатно-скреперна установка з двома ковшами

Розробку траншеї канатно скреперною установкою застосовують на повздовжніх ухилах більше 40'. Схема розробки траншеї на повздовжньому нахилі зображена на рис.6

Рис.6. Схема розробки траншеї КСУ на повздовжньому нахилі

Знизу нахилу встановлюють канатно-скреперну лебідку 1, а зверху закріплюють поворотний блок 5, діаметром 0,4-0,6 м. Скреперна лебідка має барабан з тяговим (робочим) тросом 2 і барабан з тросом 4 для підйому скреперного ковша зверху нахилу. Тяговий трос 2 повинен бути дещо довшим від повздовжнього нахилу. Як правило використовують тяговий трос діаметром 24-26мм, допоміжний діаметром 16-18мм. Траншею розробляють зверху вниз: наверх уклона ковш 3 піднімають при холостому ході.

Для цього ковш виготовляють з односторонньою ріжучою частиною, яка напрямлена донизу ухилу. Поворотний блок зверху уклона повинен витримувати зусилля, яке необхідне для