Вступ
Будiвельний бум–2001 спричинив до стрибка попиту на металопласти-ко-вi вiкна. Але потрiбнi новi технологiї, для яких поки що немає суперiнвестора.
Перспективу розвитку віконного ринку найбільше визначають обсяги житлового будівництва, які з 1995 року неухильно зростають.
Не дивно, що більшість операторів шукають дружби з будіве-льними компаніями та іншими корпоративними замовниками. Щоп-равда, серйозні будівельні корпорації (ті самі Київміськбуд або Позняки-житло-буд) уже давно мають у своїй структурі власні виро-бництва металопластикових вікон.
Минулий рік ознаменувався справжнім будівельним бумом. 2001 року тільки в столиці планується побудувати 1 млн кв. м житла. Вже один цей чинник говорить про те, що ринок металопластикової продукції залишається вельми перспективним. Проте більшість експертів гово-рять, що такого бурхливого розвитку, як в останні три–п’ять років, не буде.
Нові перспективи відкриваються і в регіонах, де чільні компанії вже присутні досить широко, а середні рухаються до цього шляхом розши-рення дилерської мережі. Проте конкурувати в регіонах також стає все складніше — за рахунок розвитку місцевого виробництва.
Ще один принадний напрям — орієнтація на ширше коло споживачів: житл-овий фонд застарів, тож заміні підлягає значна кількість вікон. Потрібно врахувати й те, що вперше за останні роки зафіксовано зростання реальних прибутків населення, які торік вийшли на позначку докризового 1997 року. Якщо додати сюди зниження цін, то можна сподіватися, що через якийсь час металопластиковими вікнами ціка-ви-тимуться куди більше наших співгромадян. Хоча, на думку опе-ра-то-рів, це порівняно віддалена перспектива.
За аналогією з російським ринком можна очікувати й зростання виробництва вітчизняних комплектуючих, що, своєю чергою, призведе до нового витка конкурентної боротьби — пожвавляться і європейські постачальники, наголошуючи на свїй «справжнiй європейськiй якостi».
Що ж до впровадження нових технологій, то тут має з`явитися суперінвестор (можливо, закордонний), компанія-відчайдух або буде досягнено певної домовленості між чільними виробниками.
Річ у тім, що новітня продукція неминуче дорожчатиме. Підвищення однією окремо взятою фірмою цін на свої вироби автоматично спри-чи-нить втрату нею частки ринку. У цьому разі нові дорогі вікна будуть, швидше за все, лише частиною асортименту про-по-зицій поряд з традиційними виробами.
Ситуація може змінитися кардинально, коли всі чинники достатньо довго впливатимуть на ринок — підвищиться поінформова-ність замо-вника, що підштовхне фірми до оновлення технологій, у замовника знову з’являться гроші, і це реанімує ринок.
Метою дослідження цієї групи товарів є вивчення стану Українського ринку вікон ПВХ, порівняння його з розвитком цієї галузі в інших країнах. Також проведення дослідженнь стану конкуренції виробників. Ознайомлення з етапами проведення експертних досліджень для сертифікації, порядок видачі ліцензій та ознайомлення з нормативною документацією.
Завданням є дослідженя зростання попиту та пропозиції, ознайомлення з митним оформленням імпортної сировини та матеріалів, вивчення технічної документацїї та нормативної бази яка діє на Україні. Збір і аналіз процесу та результатів лабораторних досліджень і формування висновків за ними. Також і ознайомлення з ліцензуванням та сертифікацією виробництва.
Дипломна робота за об`ємом складає 112 сторіннок, включаючи:
а. Таблиці;
б. Рисунки;
в. Додатки (41 сторінка).
В роботі викладено матеріали на прикладі діяльності ТзОВ “МЕТЕКС”.
Розділ 1. Проблеми та особливості ринку вікон ПВХ
1. 1. Загальна характеристика сучасного ринку віконної індустрії
Питання оцінки ємності ринку являється обов`язковою умовою здійснення комерційної діяльності в будь-якій сфері. Не є виключенням і віконний ринок України [11].
Темпи зростання реалізації вікон корелюють з темпами росту сукупних різноманітних продаж, але віконний ринок, як і весь будівельний, поводить себе досить “консервативно” і не так підданий зовнішнім чинникам.
За період 1991 по 2001 роки, розвиток віконного ринку в Україні був в основному пов`язаний не з абсолютним зростанням темпів виготовлення віконних конструкцій, а з заміною вікон застарілої конструкції вікнами сучасно-го зразка. Відповідно з ринку були витіснені виробники неконкурентно-здатної продукції.
Абсолютний мінімум здачі житла був зафіксований в 2000 році, що в свою чергу не могло не відзначитись на ринку виготовлення віконних конструкцій з ПВХ.
Основні фірми виготівники матеріалів (профіль ПВХ ) для виготовлен-ня віконних і дверних конструкцій представлені на малюнку ( Рис. 1).
Зростання об`ємів будівництва і об`ємів скління гальмується рів-нем платіжоспроможності населення.
Держава в свою чергу практично не впливає на віконний ринок.
Основною складовою будь-якого вікна є скло, у випадку вікон з ПВХ – склопакет. Отже короткий огляд ринку скла в Україні у 2003 році.
1.2. Український ринок вікон ПВХ і склопакетів
Зростання будівництва в Україні неминуче призводить до зростання попиту будівель-ників на віконні та фасадні конструкції. По-хідною від цього є підвищення ємкості ринку будівельного скпа у кількісних та якісних по-казниках. На перший погляд картина повин-на тішити вітчизняних продавців та вироб-ників скпа. Та не все так просто.
Згідно до даних статистики світовий ринок скла в ми-нулому році склав приблизно 34 000 000 тон (у пере-рахунку це 3,4 мільярди квадратних метрів листового скла товщиною 4 мм). З них 64%, тобто 2,1 76 мільяр-ди квадратних метрів - будівельне скло (Рис. 2).
За часів існування Радянського Союзу на території України вироблялось 40% скла СРСР (приблизно 52 мільйони квадратних метрів листового скла). В той са-мий час експорт складав приблизно третину від усього обсягу виробництва. Після подолання кризи 1991-98 років, що була пов'язана з різким зниженням обсягів діяльності будівельного комплексу України, деякі заводи галузі вийшли на показники радянських часів. Безза-перечним виробничим лідером став завод "Пролетар" - єдиний виробник якісного флоат-скла. Шляхи подо-лання кризи кожен обирав сам. Одним з таких заходів, що викликає, як найменше, здивування, стало введен-ня у 1997 році 25% мита на європейське
