флоат-скло. Зрозуміло, що зроблено це було для зменшення впли-ву іноземних виробників на український ринок та підтримку вітчизняного виробника. Місцеві склярі не хо-чуть бачити значно якісніший продукт на нашому рин-ку і чинять цьому опір.
Не зрозуміло лише, чому тоді в осінні періоди тотального дефіциту скла українські вироб-ники не бажають думати про інтереси співвітчизників і відправляють понад 50% продукції заводу на експорт. Сама собою ви-никає думка: "А чи потрібний скловарам наш ринок"?
Ринок звісно потрібен, але тільки взимку. В "жнива" про рідних мабуть можна й забути. Саме тому переважання попиту над пропозицією ро-бить ринок скла України все далі привабливішим для склозаводів Росії та Білорусії. За оцінками продавців за-безбечення склом марки МО, МІ та приблизний роз-поділ українського ринку на даний момент виглядає так (діаграма 2):
1. "Пролетар" - 55%.
2. "Гомельський склозавод" - близько 20%.
3. "Главербель Бор" та Саратовський завод - близько 15%.
4. Європейське скло "Пілкінгтон", "Главербель", "Сан-Гобен", "Гардіан" та ін. - до 10%.
Тепер про кожного з учасників ринку трохи докладніше:
1. "Пролетар" - 55%.
Лідерство українського заводу пов'язане як з тери-торіальним фактором, відсутністю митних кордонів, так і ціновою позицією товару. Але відсутність централізо-ваного плану виробництва, зобов'язань по якості та термінах поставок скла перед вітчизняним покупцем не-ухильно призводять до поступового зменшення долі рин-ку, яку займає завод.
2. "Гомельський склозавод" - близько 20%. Відкриття представництва заводу на Україні, без сумніву, було вдалим маркетинговим ходом. І, як на-слідок, зростання збуту скла ні у кого не викликає зди-вування. Правильно обрана цінова політика та шляхи виходу на ринок дозволили зайняти продукції заводу на-лежне місце.
3. "Главербель Бор" та Саратовський завод -близько 15%.
Російське скло представ-лене двома виробниками – Саратовським склозаво-дом та Борським заводом скла, що належать світово-му концерну "Главербель". Великі розміри листа (в ре-зультаті це дає зменшення відходів при розкрої до 15%) та висока якість про-дукції добре зарекомендували себе на нашому ринку. Невисо-ка ринкова доля в Україні пояснюєть-ся експортними обмеженнями, що накладає уряд Російської Федерації, пов'язаними з дефіцитом скла у Росії.
4. Європейське скло "Пілкінгтон", "Главербель", "Сан-Гобен", "Гардіан" та ін. - до 10%.
Сьогодні на ринку представлена практично вся продукція світових кон-цернів виробників скла. І, хоча марка МО європейських виробників присут-ня практично на кожній гуртовій базі скла, основу продажу складає спеціальне скло (тоноване у масі та по поверхні, енергозберігаюче м'яко та твердо покрите, триплекс, візерун-кове). Основна причина цього - висо-ка складова частка у вартості флоат-скла транспортних витрат та 25% мито на ввіз.
Основних гуртових операторів ринку можна поділи-ти на дві групи:*
авторизовані представники виробників: УГБ - Гомельський склозавод; Вітраж Сан-Гобен - європейський концерн "Сан-Гобен".*
гуртові бази, що збирають на складах скло практич-но усіх вітчизняних та світових виробників. Серед найбільших - "Олейна" та "Ювента".
Але найбільш цікавою, мабуть, є концепція фірми "Бу-сел", що створила на ринку України мережу фірм-су-пермаркетів будівельного та меблевого скла.
На величезних складах представлені понад 500 видів скла, професійний інструмент та обладнання, спеціа-лізована фурнітура та комплектуючі для виробництва склопакетів.
За думкою багатьох операторів осінь 2003 була, ма-буть, найважчою за останні роки.
Дефіцит скла відчули не тільки виробники склопакетів, але й вікон. Не винятком в цьо-му році були простої виробничих потужнос-тей, пов'язані не з відсутністю замовлень, а соме з дефіцитом скла.
Причин у цього явища досить багато. Зупинки російських заводів, перебої у поставках європейських та українських ви-робників (виконувала контрактні зобов'язання лише фірма "Пілкінгтон"). Все це призвело до того, що восени замовник був вимушений обирати з того мінімального асортименту, що знаходився на складах України.
Серед позитивних тенденцій розвитку ринку слід відмітити значне збільшення попиту на спеціалізоване скло. Викорис-тання тонованого, енергозберігаючого, безпечного скла у будівництві перестає бути виключенням з правил. І це обов'язково повинно відобразитись на асортименті, що представлений на складах українських продавців. . Серед нових продуктів, які з'явились на нашому ринку в цьому році, слід відмітити енергозберігаюче скло та скло “Rilkington Activ™”, що очищується самостійно.
На рисунку 1.2 зображено основних виробників-постачальників профілів ПВХ на український ринок та їх частка, яку вони займають у відсотках.
Як видно, лідерами на ринку є німецькі виробники – “REHAU”, “KBE”, “VEKA” та інші. Всі решта виробники значно поступаються за цим показником.
1.3. Огляд правової та нормативної бази забезпечення якості вікон ПВХ в Україні
Ліцензування будівельної діяльності.
Згідно Закону України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності", будівництво є одним з видів господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню.
Умови проведення будівельної діяльності (пошукових і проектних робіт для будівництва, зведення несучих і захисних конструкцій, будівництва і монтажу інженерних і транспортних сітей) були сформульовані в "Ліцензійних умовах", затверджених в Наказі Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України, за № 112/182 від 13.09.2001. Положень даних "Ліцензійних умов" зобов'язаний дотримуватися кожний ліцензіат, тобто юридична або фізична особа, що отримала ліцензію на проведення робіт, що підлягають ліцензуванню.
Згідно п. 4 "Ліцензійних умов", суб'єкти господарювання можуть здійснювати будівельну діяльність на таких умовах:
4.1. Організаційних:
наявність організаційно-функціональної структури підприємства з розподілом обов'язків, повноважень і відповідальності посадовців;
укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і робітниками необхідних професій і кваліфікації;
наявність фундації діючих державних (міждержавних) стандартів, інших нормативних документів і нормативно-правових актів, згідно з переліком дійсних в Україні нормативних документів у галузі будівництва, затвердженим наказом Держбуду України від 21.12.98 № 295;
наявність засобів вимірювань, методик, інструкцій, які необхідні для перевірки встановлених параметрів продукції і