Склопластики використовують: у вигляді плоских та хвилястих листів для влаштування світлопрозорої покрівлі промислових бу-дівель і споруд, теплиць, оранжерей; для малих архітектурних форм тришарових світлопрозорих та глухих огороджувальних засобів і покриттів; оболонок і куполів, виробів коробчастого та трубчастого перерізів, віконних та дверних блоків; санітарно-технічних виробів; форм для виготовлення бетонних і залізобетонних виробів тощо.

Гарячим пресуванням пакетів з оброблених зв'язуючим полотнищ скловолокнистої тканини виготовляють шаруватий листовий мате-ріал — склотекстоліт. Його застосовують при влаштуванні електро-розподільних щитів, для обшиття тришарових панелей стін і покрит-тів у будівлях хімічних підприємств, обшиття тришарових елементів просторових конструкцій, які експлуатуються в хімічно агресивних середовищах. Границя міцності склотекстолітів при розтягу за ос-новою досягає 220...300 МПа.

Листові поліефірні склопластики на основі рубленого волокна (завдовжки 40. ..50 мм) одержують безперервним формуванням у виг-ляді плсских та волокнистих листів на конвейєрних установках.'Гра-ниця міцності їх при розтягу має бути не менше ніж 40...50 МПа. Листові поліефірні склопластики призначаються в основному для покрівлі та декоративних захисних засобів.

Полімербетони — це композиційні матеріали, одержувані внаслідок затвердіння суміші, яка складається в полімерного зв'я-зуючого, мінеральних заповнювачів та наповнювачів. Як полімерне зв'язуюче застосовують фуранові, епоксидні, фенолформальдегідні та поліефірні смоли. До мінеральних наповнювачів належать порошки з розміром часточок менш як 0,16 мм, до заповнювачів— пісок з роз-міром зерен до 5 мм і щебінь з розміром зерен до 50 мм. Полімеррозчини не мають у своєму складі крупного заповнювача — щебеню.

Основні властивості полімербетонів визначаються хімічною при-родою полімерного зв'язуючого, видом і вмістом наповнювачів та заповнювачів.

Найвищі фізико-механічні властивості полімербетони мають тоді, коли зв'язуючим є епоксидні смоли. Висока вартість і дефіцитність епоксидних полімерів обмежує їх застосування. Звичайна витрата зв'язуючого 100. ..200 кг на 1 м3 бетону при відношенні зв'язуючого до мінеральної частини бетону 1 : 5...1 : 12 за масою.

Найбільш поширені полімербетони на фуранових смолах, ст-верджуваних добавкою сульфокислот.

Границя міцності полімербетонів при стиску 60...120 МПа, при вигині 12...40 МПа. Морозостійкість полімербетонів 200...300 циклів. Водостійкість залежить від виду зв'язуючого. Найбільш водостійкі полімерні бетони на епоксидному зв'язуючому. Полімербетони мають високу зносостійкість, кавітаційну та хімічну стійкість. Ударна міц-ність полім'ербетону на фурановому зв'язуючому в 4—6 разів вища, ніж у цементних бетонів.

Полімербетони добре склеюються з цементним бетоном, міцність зчеплення наближається до міцності на розтяг цементного бетону. Полімербетони можна підсилювати армуванням.

Одним з напрямів використання полімерів та мономерів є модифі-кація властивостей бетонів за допомогою їх просочування. Щоб змі-нити структуру й властивості бетонів, застосовують рідкі мономери (метилметакрилат чи стирол) і полімери (епоксидні й поліефірні смоли) та різні композиції на їхній основі. Глибина просочування 1...20 см. Для повного просочування щільного бетону потрібно 2...5 % мономеру за масою (4... 10 % за об'ємом). Просочені бетіни називають бетонополімерами.

Система якості підприємства є його візитною карткою. В розвинутих промислових країнах наявність системи якості, підтвердженої сертифікатом серії ISO 9000, є мірилом ділової ваги підприємства і обов'язковою умовою для встановлення взаємостосунків між серйозними партнерами і отримання значущих замовлень. Окрім зовнішнього іміджевого ефекту, система якості, як показує світова практика, дозволяє досягти істотних внутрішніх результатів, таких як оптимізація виробничих процесів, поліпшення взаємозв'язку між підрозділами, систематизація результатів робіт з аналізом і подальшим коректуванням технологічних циклів.

2.2. Особливості та загальна характеристика методів контролю якості при виробництві склопакетів

Система якості по своїй будові не залежить від виду продукції, що випускається підприємством, ефект від функціонування системи відчуємо як для виробників матеріальних цінностей, так і для виробників послуг.

Вивчення і аналіз будь-якої проблеми повинен починатися з чіткого визначення теми і змісту або іншими словами, з термінології задачі.

Приведемо загальноприйняті терміни, що визначають проблему якості.

Якість — сукупність характеристик об'єкту, що відносяться до його здатності задовольняти встановленим і передбачуваним потребам.

Вимоги до якості — встановлення певних потреб або їх переклад в набір кількісних або якісно встановлених вимог до характеристик об'єкту для забезпечення можливості їх реалізації і перевірки.

Відповідальність за якість продукції — зобов'язання, що покладаються на виготівника або інших осіб, по відшкодуванню збитку через нанесення травм, пошкодження власності або іншої шкоди, викликаної вживанням продукції.

Контроль — діяльність, що включає проведення вимірювань, експертизи, випробувань або оцінки однієї або декількох характеристик об'єкту і порівняння отриманих результатів зі встановленими вимогами для визначення, чи була досягнута відповідність характеристик.

Перевірка — отримання шляхом експертизи і надання об'єктивного доказу того, що встановлені вимоги були виконані.

Об'єктивний доказ — інформація, правдивість якої може бути доведений на підставі фактів, спостережень, вимірювань, випробувань або інших засобів.

Головною метою забезпечення якості виробів і, відповідно, вдосконалення безпосередньо системи якості підприємства є збільшення доходів підприємства за рахунок підвищення рентабельності, зниження витрат, вдосконалення організації виробництва, поліпшення технології. Система якості підприємства, по вимогах стандарту ISO 9001, повинна включати наступні обов'язкові елементи [1-3]:

відповідальність керівництва;

систему якості;

аналіз контрактів;

вправління проектуванням;

вправління документацією і даними;

закупівлі продукції;

вправління продукцією, що поставляється споживачем;

ідентифікацію продукції;

вправління процесами;

контроль і випробування;

управління контрольним, вимірювальним і випробувальним устаткуванням;

статус продукції за наслідками контролю і випробувань;

управління продукцією, не відповідною встановленим вимогам;

коректуючі і застережливі дії;

внутрішнє обслуговування

складування, упаковку, зберігання і поставку;

управління протоколами якості;

внутрішні перевірки якості;

підготовку персоналу;

технічне обслуговування;

статистичні методи.

Розкриємо докладніше деякі з основних перерахованих структурних позицій.

Система якості

На підприємстві розроблена, задокументованпа і впроваджена система якості, що забезпечує реалізацію політики підприємства в області якості. Система якості оформляється у вигляді Керівництва за якістю, є документом, доповненим поряд з іншими документами, що становлять завершену систему. По всіх елементах системи якості підприємство повинне розробити і документально оформити методики або процедури