Дж/кг К;
густина газу за нормальних умов рн= 0,7336 кг/м3;
відносна густина газу за повітрям Д = 0,5673;
псевдокритична температура газу Тпк= 191 К;
псевдокритичний тиск газу Рпк = 4,59 МПа.
Всі інші вхідні дані наведені у розділі 1 при розрахунку режиму роботи пер-шої КС газопроводу, що проектується.
За формулами (2.1) та (2.2) визначаємо тиск на початку і в кінці лінійної ді-льниці газопроводу
Pн = 7,46 - 0,11 - 0,06 = 7,29 МПа,
Рк = 5,45 + 0,12 = 5,57 МПа.
За формулою (2.3) обчислюємо орієнтовне значення середньої температури газу на ділянці між КС
Тсро = , К
Визначаємо орієнтовне значення середнього тиску газу на ділянці газопро-воду між сусідніми КС за формулою (2.4)
Рсро = , МПа
За формулами (2.5) знаходимо зведені тиск і температуру газу на ділянці га-зопроводу між КС
,
Визначаємо комплекс ф за формулою (2.7)
Обчислюємо коефіцієнт стисливості газу для лінійної ділянки газопроводу за формулою (2.6)
Коефіцієнт динамічної в'язкості газу визначається за формулою (2.8)
Для прокладання газопроводу вибираємо труби з сталі марки 17ГС, межа міцності якої складає у вр = 520 МПа.
Використовуючи [3], формуємо вхідні дані для механічного розрахунку газопроводу:
коефіцієнт умов роботи трубопроводу m = 0,9;
коефіцієнт надійності за призначенням трубопроводу кн =1,05;
коефіцієнт надійності за матеріалом к1 =1,55;
коефіцієнт перевищення робочого тиску n =1,1.
За формулою (2.9) визначаємо розрахунковий опір сталі, з якої виготовле-ний трубопровід
, МПа
Необхідну товщину стінки труби обчислюємо за формулою (2.10)
мм.
Найближче більше стандартне значення товщини стінки трубопроводу дст =14,5 мм. Внутрішній діаметр газопроводу становить
d = 1020 - 2•14,5 = 991мм.
Визначаємо число Рейнольдса у газопроводі за формулою (2.12)
Коефіцієнт опору тертя у газопроводі знаходимо за формулою (2.13)
Коефіцієнт гідравлічного опору ділянки газопроводу з врахуванням його усереднених місцевих опорів обчислюємо за формулою (2.14)
Визначаємо довжину ділянки газопроводу з основного рівняння руху газу у газопроводі
Знаходимо довжину кінцевої ділянки магістрального газопроводу за форму-лою (2.17)
Визначаємо необхідну кількість компресорних станцій за формулою (2.18)
Приймаємо кількість компресорних станцій газопроводу пкс = 8.
За формулою (2.19) знаходимо уточнене значення довжини ділянки газо-проводу між КС з врахуванням заокруглення кількості КС у більшу сторону
Знаходимо уточнене значення тиску газу в кінці ділянки газопроводу за формулою (2.20)
Отже, необхідна товщина стінки магістрального газопроводу, який має зов-нішній діаметр 1020 мм, становить 14,5 мм, довжина лінійної ділянки газопро-воду 116,7 км, довжина кінцевої ділянки газопроводу 233,1 км, уточнене значен-ня тиску в кінці лінійної ділянки становить 5,57 МПа.
2.3 Характеристика програми для механічного і гідравлічного розрахунку
газопроводу
Описаний вище алгоритм механічного і гідравлічного розрахунку магістра-льного газопроводу реалізований у програмі РG2. Вхідні ідентифікатори програми РG2 наведені у таблиці 2.1. Роздруківка розрахунку за програмою РG2 наведена у додатку Б.
Таблиця 2.1 - Вхідні ідентифікатори програми РG2 для механічного і гідравлічного
розрахунку газопроводу
Назва параметра | Позначення | Одиниця вимірю-вання | Числове значення у прикладі
в алгоритмі | у програмі
Пропускна здатність газопроводу | q | QO | млн.м3 /д | 33,88
Газова стала | R | RG | Дж/(кг К) | 505,9
Густина газу за нормальних умов | сн | RON | кг/м3 | 0,7336
Відносна густина газу за повітрям | Д | DE | - | 0,5673
Псевдокритична температура газу | Тпк | TKR | К | 191
Псевдокритичний тиск газу | Рпк | РКR | МПа | 4,59
Абсолютний тиск газу на нагнітанні | Pнаг | РN | МПа | 7,46
Втрати тиску у трубопровідних комуні-каціях на вході КС | дРвх | DP1 | МПа | 0,12
Втрати тиску у трубопровідних комуні-каціях на виході КС | дРвих | DР2 | МПа | 0,11
Втрати тиску в системі охолодження газу на виході КС | дРохл | DРО | МПа | 0,06
Температура газу на початку перегону між КС | Тн | TN | К | 313
Температура газу у кінці перегону між КС | Тк | TK | К | 295
Номінальний тиск газу на вході вибра-ного типу ГПА | Рвсн | PVSN | МПа | 5,45
Закінчення таблиці 2.1
Назва параметра |
Позначення | Одиниця вимірюван-ня |
Числове зна-чення у при-кладі
в алгоритмі | у програмі
Довжина газопроводу | Lmp | LT | км | 1050
Номінальний тиск газу у кінці останньої ділянки газопооводу | Ркд | РКО | МПа | 3,0
Зовнішній діаметр газопроводу | dн | DN | м | 1,02
Межа міцності трубної сталі | увр | SVR | МПа | 520
Коефіцієнт умов роботи трубопроводу | m | М | - | 0,9
Коефіцієнт надійності за призначенням трубопроводу | кн | KN | - | 1,05
Коефіцієнт надійності за матеріалом | к1 | К1 | - | 1,55
Коефіцієнт перевантаження робочого
тиску | n | N1 | - | 1,1
2.4 Техніко-економічне обґрунтування вибору оптимального варіанту параметрів газопроводу
За критерій оптимальності приймається мінімальне значення приведених витрат на будівництво та експлуатацію магістральних газопроводів. Розрахунок будемо вести за укрупненими техніко-економічними показниками.
2.4.1 Алгоритм техніко-економічного розрахунку
Для визначення приведених витрат попередньо необхідно обчислити капітальні вкладення і експлуатаційні витрати. Капіталовкладення в ЛВУМГ рахуємо за формулою
, (2.21)
де - вартість будівництва 1км першої нитки газопроводу;
Lтр – довжина газопроводу.
Капіталовкладення в КС розраховуються за формулою
, (2.22)
де Ккс – кількість компресорних станцій;
- вартість будівництва однієї КС.
Вартість будівництва однієї компресорної станції розраховуємо по формулі
, (2.23)
де nу – кількість встановлених агрегатів;
- частина вартості КС, яка залежить від потужності;
- частина вартості КС, яка не залежить від потужності.
Загальні капіталовкладення розраховуємо за формулою
, (2.24)
Затрати на експлуатацію П рахуємо за формулою
, (2.25)
де - експлуатаційні затрати на 1км першої нитки газопроводу.
Експлуатаційні затрати на КС