Прогнозування видобутку газу і конденсату з покладу

5.1 Обгрунтування вихідних геолого-промислових даних для прогнозування розробки покладу (родовища)

Вибір експлуатаційних об’єктів розробки.

Основним продуктивним газоконденсатним покладом Комишнянського ГКР є Візейський поклад В-16н. Глибина залягання горизонтів коливається від 5021 м (горизонт В-16н , блок свердловина 2 ) до 5637 м (горизонт В-16н , блок свердловина 488 ). Загальні запаси природного газу, уточненні по падінню пластового тиску за діючими свердловинами із застосуванням методу найменьших квадратів для знаходження зведеного газонасиченого порового обєму , складають 148,4 млн. м3.

Визначимо залишкові запаси газу

QЗАП.ЗАЛ. = 148,4 – 9,2= 139,2 млн. м3

В даний час на Комишнянському ГКР родовищі газ і конденсат видобуваються з 2 свердловин, що експлуатують поклад В-16н - св. № 2 (гор. В-16н, об’єкт ІІ), св. № 488 (гор. В-16н, об’єкт ІІ).

Протягом розробки покладу В-16н діючими свердловинами відібрано всього 9,2 млн. м3 газу, що становить 6,1 % від величини уточнених запасів газу по покладу і 0,222 тис. т конденсату, що становить 0,6 %. від запасів конденсату.

5.1.2. Обгрунтування параметрів роботи "середньої свердловини", граничних дебітів газу та інших вихідних даних для технологічних

розрахунків.

1)В ході проведення розрахунків ми будемо використовувати значення коефіцієнта стисливості і коефіцієнта динамічного в'язкості газу при різних тисках і температурах:

2)Середня температура по стовбуру свердловини =

3) Для прикладу визначимо значення цих коефіцієнтів при початковому пластовому тиску Рпоч =56,7 МПа та пластовій температурі.

При відомій відносній густині газу рівній 0,927 визначаємо середньокритичні параметри тиску і температури.

Середньокритичний тиск

Pср.кр.=4,892-0,4048г=4,892-0,4048*0,927=4,517МПа ( 5.1)

де г – відносна густина газу.

Середньокритична температура

Tср.кр.=94,717+179,8г=94,717+179,8*0,927=261,39К (5.2) Визначаємо придений тиск і температуру:

Визначаємо величину коефіцієнта стисливості газу

Z=(0,4lgTпр+0,73)Pпр.+0,1Pпр. (5.3)

Z=(0,4lg(1,52)+0,73)12,55.+0,112,55=1,326

Аналогічно визначаємо величини коефіцієнтів стисливості задавшись рядом значень тисків від початкового до нуля при наведених вище температурах. Результати обчислень заносимо в табл. 5.1 і будуємо графічні залежності коефіцієнта надстисливості від тиску при різних температурах (див. рис. 5.1).

Таблиця 5.1– Значення Z при Тпл, Тср, Тгир |

Z

P, МПа | Z (Тпл) | Z (Тср) | Z (Тгир)

0 | 1 | 1 | 1

2 | 0,925 | 0,937 | 0,921

4 | 0,912 | 0,886 | 0,858

6 | 0,88 | 0,845 | 0,808

8 | 0,855 | 0,813 | 0,769

10 | 0,837 | 0,789 | 0,741

12 | 0,824 | 0,772 | 0,721

14 | 0,817 | 0,762 | 0,709

16 | 0,814 | 0,758 | 0,705

18 | 0,816 | 0,759 | 0,706

20 | 0,822 | 0,765 | 0,713

22 | 0,831 | 0,775 | 0,724

24 | 0,843 | 0,788 | 0,739

26 | 0,859 | 0,805 | 0,758

28 | 0,877 | 0,825 | 0,78

30 | 0,898 | 0,848 | 0,805

32 | 0,92 | 0,872 | 0,832

34 | 0,945 | 0,899 | 0,861

36 | 0,972 | 0,928 | 0,892

38 | 1 | 0,958 | 0,925

40 | 1,03 | 0,99 | 0,959

42 | 1,061 | 1,024 | 0,995

44 | 1,093 | 1,058 | 1,031

46 | 1,127 | 1,094 | 1,069

48 | 1,161 | 1,13 | 1,107

50 | 1,197 | 1,167 | 1,146

52 | 1,233 | 1,205 | 1,186

54 | 1,27 | 1,244 | 1,226

56 | 1,307 | 1,283 | 1,267

58 | 1,326 | 1,323 | 1,308

Рисунок 5.1 -Графіки залежностей коефіцієнта зверхстисливості газу від тиску при Тпл, Тср і Тгир

4) Побудова графічної залежності коефіцієнта динамічної в’язкості газу від тиску при пластовій температурі, температурі на усті і середній температурі в стовбурі свердловини та обчислення його значень.

Визначаємо в’язкість газу при атмосферному тиску і заданій температурі:

(Pат, t)=0,0101t1/8-5,7610-3г1/2 . (5.4)

Знаходимо критичну густину газу:

кр=106,9514+99,276г. (5.5)

Знаходимо приведену густину газу:

(5.6)

Визначаємо молекулярну масу газу М=28,97г. (5.7)

Визначаємо комплексний параметр :

(5.8)

Визначаємо динамічну в’язкість газу при заданих P і t:

при 2,

при 0,3 2,

при пр 0,3 (5.9)

За вищеприведеною методикою (формули (5.4)–(5.9)) визначаємо значення (P,t) при Тпл, Tср і Туст. Значення (P,t) при Тпл, Tср і Туст наведені в табл. 5.2.

Графік залежності приведений на рис. 5.2 .

В якості прикладу приведемо розрахунок (P,t) при Pпл=56,7 МПа і tпл=125С (Tпл=398 K).

(Pат, t)=0,01011251/8-5,7610-30,9271/2 =0,013 МПас.

Z=1,326 (з попереднього розрахунку).

Таблиця 5.2 - Значення динамчної вязкості газу

м(P,T)при Тср, Тгир, і Тпл.   |

м, мПас 

P, МПа | м (Tпл); | м (Тср); | м (Тгир)

0 | 0,013 | 0,013 | 0,007

2 | 0,013 | 0,013 | 0,008

4 | 0,014 | 0,014 | 0,009

6 | 0,015 | 0,015 | 0,011

8 | 0,015 | 0,016 | 0,013

10 | 0,016 | 0,018 | 0,016

12 | 0,018 | 0,02 | 0,02

14 | 0,019 | 0,022 | 0,025

16 | 0,02 | 0,024 | 0,031

18 | 0,022 | 0,027 | 0,038

20 | 0,024 | 0,029 | 0,047

22 | 0,025 | 0,032 | 0,058

24 | 0,027 | 0,036 | 0,069

26 | 0,029 | 0,039 | 0,081

28 | 0,031 | 0,042 | 0,094

30 | 0,032 | 0,045 | 0,107

32 | 0,034 | 0,048 | 0,119

34 | 0,036 | 0,051 | 0,131

36 | 0,037 | 0,054 | 0,142

38 | 0,039 | 0,056 | 0,152

40 | 0,04 | 0,059 | 0,161

42 | 0,041 | 0,061 | 0,17

44 | 0,043 | 0,063 | 0,177

46 | 0,044 | 0,064 | 0,183

48 | 0,045