Пласт ПВО,а,б,в,г представлені невеликими піщаними лінзами, які не завжди нафтонасичені.

Блокова будова Спаської складки , невелика товщина пластів-колекторів ,

яка неперевищує амплітуду заміщення блоків , обумовлює гдродинамічну ізольованість пластів в окремих блоках.

Середні нафтонасичені товщини пластів піщано-аргілітового горизонту порівняно невеликі, так пласт А+Б має найбільшу нафтонасичену товщину 1,9 коефіцієнт варіації дорівнює 0,319, посвердловинам товщина змінюється від 2,4 до 13,4 м. Максимальна величина нафтонасиченої товщі (15м) зафіксована попласту ПВО, в свердловині 68, мінімальна (1,4м) – в свердловині 31 по пласту б.

Середня нафтонасичена товщина туфітового горизонту дорівнює 42,7 м , змінюючись по свердловинам від 26 до 75 м.

Коефіцієнт піщаності (Кп) показує відношення ефективного горизонту до його загальної товщини під якою розуміється сумарна товщина всіх порід від покрівлі самого верхнього до підошви самого нижнього проникного слою. Коефіцієнт піщанистості визначається як середньоарефметиичне по всім свердловинам, його величина дорівнює 0,04. Такий низький коефіцієнт піщанистості зумовлений великою загальною товщиною горизонту і тонким прошарком пісковиків.

В звязку з нерівномірним розчленуванням горизонту і наявністю по площі зон виклинювання пористих прошарків, в окремих ділянках горизонту свердловини розкрили різне число пористих слоїв. Коефіцієнту

розчленування характеризує відношення сумарного числа проникних прошарків , розкритих всіма свердловинами , до числа цих свердловин.По пісчано-аргілітовому горизонту коефіцієнт розчленування дорівнює 4,95 , коефіцієнт варіації – 41,7%. Максимальне число проникних прошарків (10) розкрито в свердловинах 5, 60 ; мінімальне (1) в свердловинах 48,54. В свердловинах 22,26,34 продуктивних пластів не виявлено. Колекторські властивості пластів вивчались по промислово-геофізичним матеріалам і лабораторним аналізам зразків керна. Промислово-геофізичні дослідження виконувались Стрийською промислово-геофізичною експедицією МГ СРСР. Основні види дослідження – електорметрія , радіометрія , кавернометрія – виконані в більшості свердловин. Немає повного комплексу геофізичних досліджень в свердловинах32,29,37,66.

Продуктивний плааст піщано-аргілітового горизонту підвищеного опору відноситься до поровихколекторів. Згідно промислово-геофізичних матеріалів пористість виделених пластів по свердловинах змінюється від 3,4 до 15,8%, нафтонасиченість – від 50 до 89%.

1.4 Властивості нафти газу і води.

Визначення параметрів пластової нафти ЦНДЛ-ом обєднання "Укрнафта". Всього по Спаській складці було досліджено пластову нафту із 7 свердловин (1,3,4,5,10,61,63). Розгазовування пробнафти проводили однократним (контактним) способом . По одержаним даним побудовані залежності параметрів пластової нафти від тиску насичення. При відборі глибинних проб нафти тільки в свердловинах 1,4 були дотримані необхідні технічні умови і отримані найбільш достовірні результати по визначенню тиску насичення і складають 11,3 ; 11,1 МПа. Для перевірки цих величин було проведено осереднення величин тиску насичення за середнім промисловим газовим фактором при роботі покладу на пружньому режимі . Кількість розчиненого в нафті газу , визначена таким способом , складає 76 м3/м3, що відповідає тиску 11,1 МПа . Ця велиіина близько з одержаними даними по свердловинам1,4. Тому для покладу Спаської складки тиск насичення приймається 11,1 МПа , газовміст пластової нафти – 76 м3/м3, або 90 м3/т.

У відповідності з прийнятим значенням тиску насичення,відповідно залжностям були встановлені середні для родовища параметри : обємний коефіцієнт 1,2334, вязкість 1,9 мПа*с, густина 0,728 т/м3.

Властивості розгазованої нафти і виділеного газу вивчались по аналізам проб нафти Івано-Франківським ЦНДЛом і ЦНДПРом НГВУ "Долинанафтогаз".

Нафта Спаської складки відноситься до середніх по молекулярній вазі і вязкості, малосірчана, смолиста і високопарафіниста. По хімічному складу нафти належить до групи метано-нафтенових нафт з метановою основою.

Нафта верзньо- і нижньоменілітових відкладів підвернутого крила Лопянецької складки по своїм фізико-хімічним властивостям подібна з нафтою Спаської складки .

Водонасиченість верзньо-менілітових відкладів Спаської складки встановлена на невеликих ділянках в Спаському блоці (в туфітовому горизонті , в пластах "А+Б") , в Нижньо-Струтинському (в пластах б і г), в Струтинському (в пластах Ж,а,б,в,г) блоках. В Ольховському блоці відклади верхньоменілітової підсвіти повністю обводнені .

Вода верхньоменілітової підсвіти Спаської складки відноситься до хлоркальцієвого типу (по В.А.Суліну). Мінералізація її 55-92 г/л, густина 1,035-1,058 т/м3, коефіціент метаморфізації 0,96-1,01. Вміст йоду змінюеться від 12,4 до36 мг/л, брому – від 214 до 314 мг/л.

1.5 Фізико-гідродинамічні характеристики

Контурні води Спаської складки знаходяться в зоні уповільненого практично відсутнього водообміну. Вони виявлені лише в межах Ольховського блока. Обводнення туфітового горизонту і пласта А+Б в

південно-західній частині Спаського блока можна пояснити можливою циркуляцією по поверхні вищезалягаючого насуву.

Визначення пластового тиску верхньо-менілітового покладу проводилось під час випробовування , або в початковий період експлуатації в

свердловинах 1,3,4,9,10. Згідно даних замірів побудований графік зміни пластових тисків в залежності від глибини . Із нього виходить , що пластові тиски продуктивних горизонтів нижче умовного гідростатичного на 2,8МПа. В еоценових відкладах спаської складки, які залягають нижче , пластові тиски вище умовного гідростатичног.

Аномально низькі пластові тиски менілітових відкладів Спаської складки вказують на те , що розрядка пластової енергії пройшла до її відкриття , і, можливо , через повздовжні і поперечні тектонічні порушення в вищезалягаючому туфітовому горизонті , який зрізаний поверхнею насуву Берегової скибки .

Пластова температура верхньоменілітового покладу Спаської складки залежно від глибини змінюеться від 340 С до 810 С. Середній температурний градієнт по спаькій складці складає 2,3 0 С на 100м глибини , а геологічна ступінь 35м на 10 С.

Початковим режимом роботи покладу був режим розчиненого газу . З 1968 року в звязку з впровадженням площового заводнення , поклад виробляється на змішаному режимі .

Дані про середній пластовий тиск по Спаській складці є тільки з 1978 року . З цього часу по1983 р. він знизився з 10,8 МПа до 9,3МПа,