Продуктивність родовища низька . Згідно досліджень , проведених в березні-квітні 1961р. , в свердловині 1 і в серпні 1965р. в свердловині 4 , коефіцієнт продуктивності відповідно дорівнював 4,8 т/добу*МПа і 3,3т/добу*МПа. В 1972р. визначались поточні коефіцієнти продуктивності , виходячи із заміряних в 1969-1972р.р. пластових тисків , фактичних ( за

липень-серпень 1972р.) дебітів рідини і розрахованих вибійних тисків .

Останні розраховувались із припущення, що динамічний рівень насоса при роботі свердловини встановлюється біля прийому насоса . Визначені при таких допусках коефіцієнти продуктивності виявились рівними

0,1-2,1 т/добу *МПа ,і, очевидно , дещо занижениі , так як фактичні вибійні тиски більше розрахованих .

1.6 Загальний стан розробки родовища

Спаська складка розробляється на зсмішаному режимі , який створюється дією розчиненого газу і площовою закачкою води . На кінець 1990 року видобуток нафти здійснюється 48 добувними свердловинами , закачка води велась через 18 свердловин , тобто на 1 нагнітальну свердловину припадали 2,7 добувні свердловини . Всі видобувні свердловини експлуатувались механізованим способом за допомогою глибинних штангових насосів.

Виявлені в продуктивному розрізі пласти А+Б,В,Г,Д,Е,Ж,ПВО,а,б,в експлуатуються одночасно , єдиним фільтром. Відомо , що експлуатація свердловин в таких умовах негативно позначається на контролі за роботою складки , за виробкою запасів нафти із окремих пластів , їх поточним станом. Майже єдиним джерелом інформації в таких умовах є термометричні дослідження в діючих нагнітальних свердловинах.

Поточні дебіти нафти і рідини свердловин Спаської складки низькі . В грудні 1990р. середня величина їх відповідно була різною 2,3,4 т/добу. В окремих свердловинах дебіт нафти мінявся від 0,02 (свердловина 67) до14,8 т/добу (свердловина 35) , а дебіт рідини – від 0,28 (свердловина 62) до 24,5 т/добу (свердловина 35) В більшості свердловин (79,2%) дебіт нафти не перевищував 4 т/добу , а дебіт рідини – 7 т/добу.

Поточний середній газовий фактор Спаської складки в грудні 1990 року дорівнював 323 м3/тону. По окремих свердловинах величина його змінювалась від 94 (свердловина 29) до 10667 м3/т (свердловина 82) . В більшості (77%) свердловин газовий фактор не перевищував 800 м3/т. Слід зазначити ,що максимальний газовий фактор (10667 м3/т) , зафіксований в свердловині з мінімальним дебітом нафти і не є характерним для свердловин Спаської складки.

Поточна середня прийомистість нагнітальних свердловин в грудні 1990року складала 53 м3/добу . В окремих свердловинах вона змінювалась від 4,8 (свердловина 50) до 248,4 м3/добу (свердловина56). Низька

прийомистість по свердловині 90 обумовлена забрудненням привибійної зони.

За станом на 1.01.1991 року із Спаської складки видобуто 1360тис.т нафти , 1902,4 тис.т. рідини , 248,4 млн.м3 попутного газу , обводненість становить 42,6 % . На цю ж дату поточна нафтовіддача дорівнювала 10% , реалізовано 68,9% початкових видобувних запасів.

В 1990 році із Спаської складки видобули 40,5 тис.т нафти , 68,3 тис.т. рідини , 13 млн. м3. попутного газу , видобуток здійсювався 48 свердловинами , темп річного відбору нафти від затверджених в ДКЗ початкових видобувних запасів становив 2,05% , а від залишкових – 6,2%.

Середньорічна обводненість дорівнювала 40,7%.