Таким чином на Свидницькому родовищі вперше встановлений новий тип газонасичення горизонтів, який був названий - прошарковим, а газове скупчення з таким газонасиченням - прошарково-лінзовидним покладом.

Характерною особливістю' проіпарково-лінзовидних покладів є те, що скупчення газу в кожному піщаному пропластку або групі сусідніх пропластків утворюють самостійні поклади, які відрізняються розмірами, положенням ГВК і початковим пластовим тиском. Газонасичені пропластки переміщаються з газо- та водонасиченими і повністю обводненими пропластками.

Всі газонасичені пласти, що складають газові поклади підпираються крайовими водами з невисокими напорами. Статичний рівень підземних вод встановлений на глибині 27-60 метрів від устя свердловини.

1.7 Гідрогеологічна характеристика родовища

В межах верхньої підсвити, де знаходяться основні газонасичені горизонти, розповсюджені води хлор-кальцієвого і гідрокарбонатно- натрієвого типів. Останні з мінералізацією до 5,5 г/л, які зустрічаються тільки у верхніх горизонтах -ВД-1 і ВД-2. У решти нижчих горизонтах підсвити розміщені виключно води хлор-кальцієвого типу з мініралізацією 30-50г/л. Вони містять невисокі концентрації сульфатів (0,001- 0,25% екв.) і гідрокарбонатів (0,19-0,49% екв.). Реакція їх кисла, рН переважно менше 7. В цей же час для даних вод характерна досить висока (промислова) концентрація йоду (60-140 мг/л).

В утвореннях нижньодашавської підсвити, ефективна товщина якої тут відносно невелика ( до 300-500 метрів), розміщені води з дещо пониженою мінералізацією (15-25 г/л), але з дещо підвищеним вмістом сульфатів (0,07- 0,43% екв.) і гідрокарбонатів (0,74-2,02% екв.). Але тип їх також хлор-кальцієвий.

3 мікроелементів знайдено бром (71-149 мг/л), йод (37-71 мг/л), ВО (16-64,4 |мг/л). Оскільки вміст йоду більше 18 мг/л, то води Яворівської ОПС приймають яачення гідромінеральної сировини для її промислового добування.

В осаді всіх проб виявлено багато окисного заліза, в розчині воно практично відсутнє.

Розчинене в стічних водах органічна речовина по складу і кількості характерним для підземних вод газових родовищ.

Таким чином, промстоки Свидницького газового родовища представленні пластовими водами хлор-кальцієвого типу з густиною 1002-1012 кг/м3 з розробваних продуктивних горизонтів. Тому з точки зору сумісності з пластовими водами, об'єктом для їх підземного захоронення може служити будь-який горизонт верхньодашавської підсвити нижче ВД-4, а також верхньоюрський водоносний комплекс.

1.8 Склад і фізико-хімічні властивості природного газу

По хімічному складу газ всіх горизонтів є ідентичним. Основним його

компонентом є метан, вміст якого складає 96,3-99,5% об. Гомологи метану

містяться в незначній кількості: етан - 0,07-0,27% об., пропан - 0,001-0,0122% об. В окремих пробах газу знайдені сліди пентану. Вміст вуглекислоти - 0,09-1,0% об., азоту - 0-0 68% об. Сірководню в газі не знайдено. Відносна питома вага газу змінюється в межах-0,5558-0,573.

Хімічний склад газу по продуктивних горизонтах приведено в таблиці 1.2. Таблиця 1.2 - Хімічний склад газу

Компоненти газу |

Продуктивний горизонт

ВД-9-14 |

ВД-8-7 |

ВД-6 |

ВД-5

Метан |

99,27 |

98,1 |

99,473 |

99,471

Етан |

0,03 |

0,01 |

0,024 |

0,026

Пропан |

Сл. |

Сл. |

0,003 |

0,026

Вуглекислота |

0,3 |

0,3 |

0,2 |

0,2

Азот |

0,4 |

1,5 |

0,3 |

0,34

1.9 Умови залягання природного газу. Початкові запаси газу

Розробка продуктивних горизонтів Свидницького родовища проходить при газовому режимі, що зумовлено розчленованістю їх розрізу, низькими фільтраційними властивостями газонасичених пластів і їх поганим зв'язком із законтурною областю.

Початкові абсолютно вільні дебіти по свердловинах Свидницького родовища складали від 10 до 265 тис. м3/ добу, робочі дебіти - від 6 до 60 тис. м3/ добу, при депресії на пласт: 0,5-2,0 МПа.

Початкові запаси газу родовища підраховані об'ємним методом, затвердженні ДКЗ в 1959 році по категорії В + Сі в обємі 6622 млн.м3 і по категорії С2 -в об'ємі 150 млн.м3. Стан запасів приведено в таблиці 1.3.

2. Аналіз розробки покладу

2.1 Коротка історія та етапи проектування розробки родовища. Основні положення останнього проектного документу на розробку та експлуатацію родовища та покладу

Свидницькі газове родовище відкрито в 1957 році, в результаті проведеного трестом "Львівнафтогазрозвідка" структурно-картіровочного і розвідувального буріння. Поряд з цим в процесі глибокого розвідувального буріння в верхньоюрських відкладах було виявлено Коханівське родовище в'язкої нафти, я знаходиться в контурі газоносності нижнього сармата.

Розвідувальні роботи на Свидницькі-Коханівській площі, в основному, були закінченні до кінця 1959р.. Виявлена промислова газоносність шести піщаних горизонтів в верхньодашавсьеих відкладах (ВД-10-14, ВД-9, ВД-8, ВД-7, ВД-6, ВД- 5) і нафтоносність верхньої юри в свердловині 1-К. Для цієї мети пробурено 41 розвідувальну свердловину.

В 1959р. КТЗ треста "Львівнафтогазрозвідка" підраховані і затверджені в ДКЗ запаси газу по Свидницькому родовищу. Родовище вступило в дослідно-промислову експлуатацію в грудні 1964р. По технічній схемі, складеній УкрДГРІ.

В 1990 році затверджено "Проект до розробки Свидницького родовища", виконаного по договору 801.26/88.88. Проектувалось до розробка родовища існуючим фондом свердловин на період до 2000 року по 3-ох варіантах.

1 варіант передбачав без компресорну розробку родовища при постійному абсолютному тиску на головці свердловин 0,88МПа, що забезпечувало подачу газ споживачам.

2 і 3 варіант передбачали ввід в експлуатацію з 1992 року дотичної компресорної станції.

Різниця між варіантами полягала в тому, що при 3 варіанті видалявся період постійного річного відбору газу 70 млн.м3, а розробка при 2-му варіанті проходила при падаючому відборі газу. Проект до розробки затверджено по 3-му варіанту.

В таблиці 2.1 наведеш показники розробки Свидницького родовища по третьому варіанту.

Таблиця 2.1