і 4200 м. Свердловини мають двоколонну конструкцію з спуском кондуктора діаметром 324 мм на глибину до 200 м. Проміжна колона діаметром 219 мм і 219/245 мм спущена до глибини 909-1208 м для перекриття нестійких порід стебницького насуву . Експлуатаційна колона діаметром 146 мм спщена налибини 1760-2151 м,що забезпечувало випробовування продуктивних горизонтів нижнього сармата. Всі обсадні колони цементувались з підйомом цемента до гирла. Однак згідно ГДС цемент за промідною колоною по експлуатаційній свердловині 23 на 800м недопіднятий до гирла , а по свердловинах 21,5,51,8,22 цемент за експлуатаційною колоною недопіднятий до гирла відповідно по 130,490,980,1095,1762 м. Через значну кавернозність стовбурів , а також через високі швидкості підйому цементу , якість кріплення обсадних колон в деяких свердловинах виявилась неякісною іпри відсутності цементного каменя в окремих інтервалах або наявності цементно-глинистої суміші за ним , що сприяло міжколонним перетокам газу та утворенням грифонів.
Розкриття продуктивних горизонтів проводилися за допомогою перфораторів ПК-103, ПКС-80 із розрахунків головним чином 20 отворів на погонний метр при заповнених глинистим розчином ( питома вага 1,32-1,38 г/см.куб.) свердловинах. Сильно заглинизовані інтервали розрізу розкрилися з доведенням щільності перфораційних отворів до 40 на один пагонний метр. Розкриття обєктів ,перекритих двома обсадними , проводилося за допомогою перфораторів ПК-105 та в окремих випадках за допомогою перфораторів ПВН-90 зі щільністю 4 отври на 1 м.п.
В експлуатаційні свердловини спущені насосно-компресорні труби (НКТ) діаметром 73 мм з установкою їх башмака в межах інтервалу перфорації (переважно на середині цього інтервалу) .
В свердловини 59,54,57,58, що знаходяться в експлуатації , на НКТ спущений пакер . В свердловині 59 вінвстановлений на глибині 1802 м з метою роздільної експлуатації горизонтів НД-9-НД-8 і НД-7. В решті перечислених свердловин пакер опущений на глибини 1769-1940 м для ліквідації міжколонних тисків , обумовлених негерметичністю експлуатаційних колон . В свердловині 58 нижче пакера (1769 м) спущений хвостовик до глибини 1937,6 м .
В початковій стадії розробки експлуатаційний фонд Пинянського родовища складався із 26 свердловин . В результаті
виснаження та повного обводнення в процесі експлуатації свердловин 7,21,27,50,51,52 він по стану на 1.04.1994 р. зменьшився до 20 свердловин. Горизонти НД-9-НД-8 експлуатують 9 свердловин , в тому числі в 7 свердловинах ( 22,28,30,54,58,59,60) розкритий тільки горизонт НД-8 . в одній свердловині (53-П) - тільки горизонт НД-9 і одна свердловина (10) експлуатує обидва горизонти. Однак, слід зауважити , що свердловина 59 експлуатує також горизонт НД-7 за допомогою пакера , який негерметичний.
Свердловина 52 ліквідована в 1987 р. після сумісної експлуатації горизонтів НД-9 і НД-8 в крайній північно-західній низькопродуктивної частині родовища , свердловина 50 - після послідовної експлуатації в тій же частині горизонтів НД-9 і НД-7 за допомогою пакера та горизонту НД-6. Свердловини 7 і 27 ліквідовані внаслідок обводнення горизонту НД-6 , свердловині 21 - після послідовної екплуатації горизонтів НД-8 і НД-1-ВД-14 , а в свердловині 51- після експлуатації горизонтів НД-8,НД-1-ВД-14 та стебницьких відкладів в південно-східній частині родовища.
В цілому більш високою подуктивністю відрізняються свердловини південно-східної частини родовища , що експлуатували горизонти НД-8 і НД-6 Початкові абсолютно вільні дебіти газу свердловин 21,26,51,57 із горизонту НД-8 досягли 278-460 тис.м.куб/добу, а свердловин 24,7,29,25,5 із горизонту НД-6 - 207-940 тис.м.куб./добу .
Тільки по окремих свердловинах ( 27,8 із горизонту НД-6 та 23 із горизонту НД-8) , він коливається в межах 55-146 тис.м.куб./добу. Робочий дебіт свердловин складав 100-150 тис.м.куб/добу, а по свердловинах 5 і 25 - досягав відповідно 475 і312 тис.м.куб/добу, при депресії на пласт 2-2,5 МПа. В північно-західній частині родовища порівняно висока продуктивність характеризкується тільки свердловинами54 (горизонт НД-8 ), 10 і 55 (горизонти НД-8-НД-9), абсолютно вільний дебіт газу яких досягав 460-515 тис.м.куб/добу , а робочий дебіт 248-344 тис.м.куб/добу при досить високій пластовій депресії - 5,3-6,7 МПа. Решта свердловин північно-західної частини родовища характеризуються низькою продуктивністю з початковим абсолютно вільним дебітом газу - від 28 тис.м.куб./добу (св.53 горизонт НД-9) до 86 тис.м.куб (св.52, горизонт НД-8-НД-9 ).
Такий розподіл продуктивності газових покладів по площі обумовлюється головним чином фільтраційними та ємнісними параметрами продуктивних горизонтів , які в цілому значно кращі в південно-східній частині родовища.
Внаслідок падіння пластових тисків та обводнення в процесі експлуатації відбулося кількократне зниження продуктивності свердловин та повне виснаження і обводнення частини експлуатаційного фонду . За винятком свердловин 10 ( горизонт НД-9-НД-8) , 29 (горизонт НД-6) , 5,57,63 (горизонт НД-5) , що працюють з дебітом 18-63 тис.м.куб/добу, поточний робочий дебіт газу по свердловинах складає - від 0,1 до 9 тмс.м.куб./добу при високих водяних факторах 0,003-0,011 м.куб/тис.м.куб. Відбір газу із більшості свердловинобмежується виключно протитиском на головці свердловини , який коливається в межах 0,49-1,03 МПа. Значно вищий робочий тиск на головці (3,04 МПа) мають свердловини 5,57,63 що експлуатують горизонт НД-5 , газ яких використовується для ежектування низьконапірного газу ( з тиском 0,49 МПа) із свердловин 22,28,30 ( горизонт НД-8 ) та 8,24 ( горизонт НД-6).
За станом на на 1.01.1994 р. в бездіючому фонді знаходяться свердловини 23 і 26 , які обводнилися відповідно з горизонту НД-2 та з горизонту НД-5 і очікують переводу на вищезалягаючі горизонти .
Через низьку продуктивність та значну обводненість промислові дослідження свердловин на свтановлених дебітах газу в останні роки експлуатації , як правило не проводились. Проводилися тільки контрольні