До найбільш відчутних негативних наслідків може призвести забруднення наземних та підземних вод і грунту. При цьому до основних забруднювачів відносяться стічні води. Джерелами забруднення природного середовища в процесі буріння і експлуатації свердловин є бурові і промислові стічні води, тому що вони містять різноманітні неорганічні і органічні сполуки. Стічні води мають різноманітний хімічний склад. Дослідження показали , що фізико-хімічні властивості бурових стічних вод залежать від складу розбурюваних порід, хімічних реагентів, застосовуваних для оброблення розчину, хімскладу пластових вод і тд.

Для утилізації стічних вод застосовують :

а) повторне використання їх у бурінні і заводненні продуктивних пластів після відповідної підготовки;

б) за помпування в поглинаючі горизонти;

в) за можливості - очищення на очисних спорудах в тому числі і методами очищення.

Законодавсто про надра передбачає обов’язок користувача надр забезпечити охорону всіх об’єктів авколишнього природного середовища. Охорона довкілля і надр – це система заходів щодо запобігання і осунення забруднень атмосфери, води і земель, тобто природного середовища. Для її вирішення потрібно :

в процесі буріння свердловини потрібно надійно ізолювати один від одного продуктивні і непродуктивні пласти , забезпечити герметичність обсадних колон свердловини, запобігти можливе обвалювання порід;

у ході проектування і здійснення розробки газових родовищ створити умови для вилучення найбільшої кількості вуглеводнів із покладу , отримання інших неменш важливих корисних копалин;

в процесі освоєння , експлуатації і ремонту свердловин вжити заходи щодо запобігання відкритого фонтанування, проривання газу в інші пласти, передчасного обводнення , нанесення шкоди іншим продуктивним пластам;

ліквідувати аваріні свердловини в яких ремонтні роботи виявилися безрезультатними і свердловини, які розкрили газові поласти , але підлягають ліквідації з технічних причин, попередньо узгодивши з гірничим технаглядом і виконавши надійну ізоляцію газових пластів від інших проникних пластів;

регулярно досліджувати видобувні і нагнітальні свердловини на герметичність обсадних колон і стан затрубного цементного кільця;

експлуатацію свердловин здійснювати за герметичного обладнання гирла, що застерігає безконтрольне відбирання , запомповування , викидання , витікання води і газу ;

регуляро здійснювати візуальний огляд за станом при свердловинних майданчиків для виявлення витікання газу;

створити мережу опорних контрольних пунктів для регулярних спостережень за хімічним складом і тиском підземних вод верхніх горозонтів, за складом і забрудненістю ґрунтових і поверхневих вод;

здійснювати контроль загазованості території родовища, особливо такого, яке залягає глибоко;

використовувати лише герматизовану систему збирання і підготовки продукції свердловини, безстічні системи каналізації всіх видів нафтогазопромислових стоків, без амбарну систему збирання прими вниз рідин, рідин глушіння, стоків у ході ремонту свердловини;

через велику розосередженість нафтогазопромислових об’єктів скорочувати, за можливістю, розміри земельних віддалень для промислових споруд, проводити рекультивацію земель, зайнятих при свердловинними майданчиками і під’їзними дорогами , після ліквідації свердловин, на ділянках тимчасового користування;

застосування систем аварійного захисту відключення нафтогазопромислових об’єктів у випадку виникнення аварії, розгерметизації газопроводу.

Свідницьке газове родовище відноситься до об’єктів , що становлять певну екологічну небезпеку . Багаторічний досвід експлуатації родовища свідчить про те, що видобування газу , в основному не порушило нормального стану довкілля . Пом’якшенням наслідків впливу розробки родовища на навколишнє середовище забезпечувалось комплексом заходів , які були передбачені на стадії облаштування та реалізації рекомендації проектів розробки , згідно вимог нормативно- законодавчої бази України щодо охорони надр та довкілля.

Свідницьке газове родовище знаходиться в Яворівському районі Львівської області . Ландшафт району типовий для рівнин , має слабо хвилясту поверхню. Грунти дерново- підзолисті , вздовж річок – заплавні , піщано- та суглинисто – піщані .Площі вільні від забудов , займають сільськогосподарські угіддя .

Ландшафти за геохімічними характеристиками мають помірну і низьку здатність до самоочищення від техногенного забруднення . Особливо чуттєвими до забруднення є поверхневі та грунтові води.

На родовищі газові поклади пов’язані з відкладами верхньо – та нижньодашавської підсвіти нижньосарматського ярусу . Поклади знаходяться на завершальній стадії розробки . Продукцією газо промислу є очищений газ відповідно до вимог держстандарту відходами його виробництва – супутні пластові води і незначна

кількість газу , що викидається в атмосферу при деяких технологічних процесах , який може поступати в при поверхневі відклади в місцях облаштування гирла свердловини та в атмосферу при їх видобуванні та продуванні .

Ґрунтовий покрив на території родовища зазнав прямого впливу під час будівництва наземного обладнання на глибину 20- 30 см. Сільгоспугіддя, пошкоджені під час будівництва наземного обладнання, рекультивовані ітепер використовуються за своїм призначенням. Постійно виведені з господарського користування ділянки навколо гирл свердловин та під промислові площадки виробничих споруд .

Незначні , найімовірніше, рівні забруднення грунтів навести у даній роботі неможливо через відсутність спеціальних досліджень щодо визначення в грунтах фонових концентрацій забрудників і динаміки приросту їхвмісту за рахунок атмосферних опадів .

Беручи до уваги вищенаведені факти , можна зазначити , що на довкілля Свідницького родовища впливають :

видобування газу, як технологічне джерело пошкодження рівноваги надр постійної дії ( з повільною ліквідацією впливу шляхом заповнення пластовими водами ) ;

викидання газу в атмосферу при дослідженнях свердловин та їх технологічних продувках ;

можливе поступлення газу в прповерхневі шари літосфери при наявності між колонних тисків (погана герметизація різьбових зєднань обсадних колон , порушення герметичності колонної головки , неякісне цементування обсадних колон);

винесення супутніх пластових вод із експлуатаційних свердловин разом із видобутком газу.

Висновки

Родовище введено в розробку в березні 1968 року згідно проекту ДПЕ для покладів НД-8 та НД-6 горизонтів.

Проектом передбачалась розробка горизонтів НД-8 і НД-6 14-ма