1.3. Стратиграфія.

В геологічній будові родовища приймають участь відклади рифейського , неогенового та четвертинного комплексів.

Рифейська група.

Відклади цієї групи пройдені свердловиною 9 в межах глибин 4020-4200 м і представлені світло-сірими сланцями і ангідритами з проверстками кварцового піску.

Неогенова система – N Міоценовий відклад - NІ

Неогенові відклади широко розповсюджені на Пинянській площі і представлені відкладами гельветського, баденського і

сарматського ярусів.

Гельветській (карпатій) ярус N1К.

Представлений стебницькою і балицькою світами , які накладають насунуту частину Внутрішньої зони прогину на Крукецьку підзону. Складені глинами з рідкими проверстками пісковиків, алевролітів, конгломератів з включеннями гіпсів,

солей ангідрітів.

Баденський ярус N1В.

Представлений баранівськими верствами тираською та косівською світами.

Баранівські верстви не узгоджено залягають на розмитій поверхні рифею і складені темно-сірими аргілітами з тонкими проверстками алевролітів товщина баранівських відкладів - 12-20 м.

Тираська світа залягає зі стратиграфічним не узгодженім на баранівських верствах і представлена темно-сірими ангідритами з проверстками аргілітоподібних глин. На діаграмах електрокаротажу вона характеризується високими значеннями уявного опору і служить основним маркіруючи горизонтом зовнішньої зони. Товщина світи 10-15м.

Косівська світа товщиною5-10 м. літологічне складена одноманітною товщею глин і тонкими прошарками алевролітів і пісковиків. Глини аргілітоподібні , темно сірі , вапнисті.

Сарматській ярус N1S.

Не узгоджено залягає на розмитій поверхні верхнього бадену і представлений дашавською світою (товщиною до 2600),

яка складена чергуваннями пісковиків , алевролітів, з рідкими проверстками туфів, туфітів.

По степені піскуватості світа розділяється на дві підсвіти нижньодашавську і верхньодашавську.

Більш піскуватою є нижньодашавська підсвіта, яка не узгоджено залягає на відкладах косівської світи і складена переверствуваням вапнистих аргілітоподібних глин, алевролітів і лінзовидних прошарків пісковиків, товщиною від декількох сантиметрів до 1-5 і більше метрів , туфів і туфітів.

Вміст пісковиків і алевролітів змінюється по розрізу так і по площі і дорівнює від 5до 60% від загальної товщини світи.

При цьому відмічається збільшення піскуватості розрізу в південно-східному напрямку за рахунок збільшення товщини піщаних прошарків.

Врозріз нижньодашавської підсвіти виділено 9 піщано глинистих горизонтів. які згідно з уніфікованою синонімікою позначаються індексом "НД".

Четвертинні відклади представлені суглинками , голечниками, пісками і глинами. товщина яких знаходиться в межах 18-92м.

1.4. Тектоніка.

В регіональному тектонічному плані Пинянське родовище знаходиться в крукничській під зоні Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину в смузі її зі стикування з Внутрішньою зоною.

По сарматських відкладах родовище відноситься до краковецької синкліналі, південно-західне крило якої обмежено з південного заходу регіональним насувом Внутрішньої зони на зовнішню. Кут нахилу цього крила не перевищує 2-4*.

Перед фронтом насуву сарматські відклади створюють антиклінльний перегин, який простягається паралельно лінії насуву і занурюються в південно-східному напрямку.

Пинянське родовище приурочено о південно-східної перикліналі Садковицько-Пинянської антиклінальної складки.

Газові поклади родовища з північного заходу літологічне екрануються на всіх газоносних горизонтах.

Північно-сзвдне крило структури в межах родовища похилене з кутами падіння 1-3* і частково зарізано стебницьким насувом.

Структурні плани по різних горизонтах майже співпадають.

У центральній частині родовища продуктивні горизонти характеризуються більш похилим заляганням, а по покрівлі горизонту НД-7 намічується невеликий синклінальний прогин , що обумовлено різною товщиною піщано-глинистих горизонтів.

Поверхня насуву в межах родовища нахилена до південного заходу під кутом біля 30-35*.

1.5. Газоносність.

Пинянське газове родовище відкрито у 1967 р. в результаті проведених пошуково-розвідувальних робіт. Родовище багато пластове: промислова газоносність зв’язана з горизонтами НД-9, НД-8,НД-7, НД-6, НД-5 і НД-1 нижньодашавської підсвіти та горизонтом ВД-14 верхньодашавської підсвіти нижнього сармату, що залягають на глибинах 1060-2150 м.

Непромислові скупчення газу відмічаються в окремих піщано-алевролітових проверстках стебницьких відкладів (св. 6, 14 21 і 51)

Продуктивні горизонти представлені перешаруванням глин, пісковиків та алевролітів. Товщина газонасичених колекторів (проверстків пісковиків та алевролітів) коливається від декількох сантиметрів до 1-2 м.

Вміст піщаного матеріалу змінюється як по розрізу так і по площі розповсюдження продуктивних горизонтів. В південно-східній частині родовища піскуватість складає 60-70% від загальної товщини горизонту, а в північно-західній - зменшується до 2-5%.

Зменшення піскуватості проходить поступово за рахунок зменшення товщини і кількості прошарків пісковиків і алевролітів, і в наслідок заміщення піщаних проверстків алевролітами.

Зміна літолого-фаціальної характеристики продуктивних горизонтів добре спостерігається на кореляційній схемі.

Величиною піскуватості обумовлюється продуктивність горизонтів .

Так, в південно-східній частині родовища абсолютно вільні дебети газу складали 1000-2000 тис.м.куб/д , а в північно-західній - вони не перевищували (в більшості випадків) 100 тис.м.куб/д.

Газові накопичення в продуктивних горизонтах Пинянського родовища утворюють пластові та масивні газові поклади,

які в північно-західному напрямку переходять в поклади проверстково-лінзоподібного типу.

Фізико колекторські властивості горизонтів ( пористість, проникність, карбонатність) вивчались за керновим матеріалом в лабораторії КТП тресту "Львівнафтогазрозвідка". Всього проведено 280 лабораторних визначень фізичних параметрів пісковиків і алевролітв.

Зміна літолого-фацільної характер стики продуктивних горизонтів ілюструються кореляційною схемою, представленою на рис.

1.6. Колекторські властивості продуктивних відкладів.

Поклад горизонту НД-9

Горизонт залягає на глибинах 1960-2155 м. і відокремлюється від вищезалягаючого горизонту НД-8 глинистою пачкою товщиною 10-15 м. Загальна товщина його знаходиться в межах 221-235 м. Ефективна газонасичена товщина змінюється від 0 до 10,8 м.

Більш високі колекторські властивості пов’язані з південно-східною часиною горизонту. В північно-західному напрямку вони погіршуються за рахунок глинизації розрізу та часткового заміщення на пісковиків глинами.

За даними лабораторних досліджень відкрита пористість колекторів горизонту змінюється від 3 до 22 % і від 2 до8 % відповідно, в південно-східній та північно-західній частинах.

Карбонатність пісковиків 2-9% , проникність 0,1-31,3*10-3 мкм2.

За даними промислово-геофізичних досліджень пористість колекторів становить 12,8-16,1 % , газонасиченість змінюється від 35 до 56 % .

Випробовування горизонту