вводом покладів в експлуатацію.
Заміри температури в свердловинах проводились в процесі промислово-геофізичних досліджень та глибинних замірів пластових тисків.
За даними замірів була побудована епюра , з якої знімались значення пластових температур на середині поверху газоносності відповідного горизонту.
Першочерговий підрахунок запасів газу по Пинянському родовищу ьув виконаний в 1970 р. Самбірською нафтогазовою експедицією глибокого буріння за результатами пошуково-розвідувальних робіт. Згідно з цим підрахунком Державна комісія з запасів корисних копалин колишнього Союзу затвердила запаси газу горизонтів НД-5,НД-6,НД-7,НД-8 і НД-9 за станом на 1.07.1970 р. в об’ємі 13518 млн.м3 по категорії С1 відповідно яким початкові запаси складають 14023млн.м3. Розподіл затверджених запасів по окремих горизонтах НД-8 та НД-9 та їх стан на 1.01.1994 р.:
початкові запаси НД-8 - 7046 млн.м.куб. НД-9 - 1169 млн.м.куб. Сумарний відбір газу по горизонтах НД-8 та НД-9 на 1.01.1994 р. становить 4237 млн.м.куб. Сумарні запаси газу на 1.01.1994 р. по горизонтах НД-8 і НД-9 становить 3978 млн.м.куб.
Перший підрахунок запасів за методикою падіння пластового тиску з використанням даних дослідно-промислової експлуатації газових покладів був проведений в 1973 р. групою з розробки газових родовищ Стрийського управління з видобутку та транспортування газу при складанні проекту розробки Пинянського родовища . Об’єктами підрахунку були поклади всіх розроблюваних продуктивних горизонтів за винятком горизонту НД-5, розробка якого на той час не здійснювалась. При цьому в північно-західній, низькопродуктивній частині родовища горизонти НД-8 і НД-9 розглядалися як один підрахунковий об’єкт в зв’язку з розробкою їх одною сіткою свердловин.
Враховуючи значне розходження між значеннями поточного пластового тиску , оцінку запасів за методикою падіння
пластового тиску виконано трьома способами:
1) за падінням середньоарифметичного по газовому покладу пластового тиску - по покладах горизонтів НД-6 і НД-7 і окремо піввдено-східної частини горизонту НД-8 та горизонтів НД-8 і НД-9 в північно-західній частині.
2) за падінням середньозваженого по карті ізобар пластового тиску - по південно-східній частині покладу горизонту НД-8 , по покладах горизонтів НД-8 і НД-9 в північно-західній частині, та горизонтів Нд-8 та НД-9 в цілому.
3) за питомими об’ємами дренування пласта окремими свердловинами - по південно-східній частині покладу горизонту НД-8 та покладів горизонтів НД-8 І НД-9 в північно-західній частині.
Результати проведеної в 1973 р. оцінки запасів газу за методикою падіння пластового тиску показали , що отримані початкові запаси газу по горизонтах НД-6-НД-9 значно менші від затверджених запасів по цих горизонтах.
Останній підрахунок запасів газу за методикою падіння пластового тиску виконаний в 1979 р. співробітниками ІФІНГу . Підрахунок здійснено тільки двома методами : по падіння пластового тиску, зваженого по карті ізобар , та питомих об’ємів дренування газових покладів діючими свердловинами.
Отримані запаси газу по горизонтах НД-6-НД-9 при першому способі розрахунку складають 9197 млн.м.куб. , при другому способі - 9571 млн.м.куб. . тобто виявилися більшими запасів попереднього підрахунку. Це вказує на розширення з часом дренованого свердловинами порового об’єму газових покладів.
2. Аналіз розробки покладу.
2.1. Коротка історія та етапи проектування розробки родовища. Основні положення останнього проектного документа на розробку та експлуатацію родовища і покладу.
Родовище введено в розробку в березні 1968 року згідно проекту ДПЕ для покладів НД-8 та НД-6 горизонтів.
Проектом передбачалась розробка горизонтів НД-8 і НД-6 14-ма свердловинами.
В процесі подальшої розвідки виявлена промислова газоносність НД-9, НД-7, НД-5 і НД-1ВД-14, а також встановлено що площа промислової газоносності і запаси по горизонтах НД-8 іНД-6 значно більші прийнятих в проекті. Тому в 1969 році ЦНДВРом Стрийського УДТГ було складено доповнення до проекту ДПЕ родовища по горизонту НД-8 , а в 1970 році складена технологічна схема ДПЕ для покладів горизонтів НД-9 і НД-7.
Згідно з доповненням до проекту ДПЕ кінця 1970 р. на родовищі було пробурені 23 експлуатаційних свердловини, одна з них (св.№ 62) ліквідована за технічних причин. Крім того експлуатаційна свердловина 64 , яка планувалась на горизонт НД-8 , по технічним причинам була перепроектована на горизонт НД-7.
З врахуванням 4-х розвідувальних свердловин, прийнятих з розвідки загальний експлуатаційний фонд на родовищі склав 26 свердловин.
В 1970 році Самбірського НГРЕ тресту "Львівнафтогазрозвідка" виконаний об’ємним методом підрахунок запасів газу Пинянського родовища ( по горизонтах НД-9, НД-8, НД-7, НД-6 і НД-5)
Запаси газу були затверджені Державною комісією запасів (ДКЗ) в об’ємі 14023 млн.м.куб. (Протокол ДКЗ №6088 від 18.10.1970 р. ).
В 1973 році ІФІНГом був проведений перерахунок запасів газу по падінню тиску на 1.10.1973 р. Початкові запаси газу по даних склали 11661 млн.м.куб. Невідповідність перерахованих запасів від затверджених в ДКЗ видимо пояснюється неповним дренуванням покладів.
В зв’язку з закінченням строків дослідно-промислової експлуатації в 1973 р.
Стрийським УДТГ був складений проект розробки Пинянського газового родовища ( в основу якого положенні запаси газу підраховані по падінню тиску), який передбачав розробку горизонтів від НД-9 до НД-6 включно. Горизонт НД-5 із-за низької продуктивності розглядувався як об’єкт повернення свердловин із нижніх горизонтів.
У 1978 році на родовищі почали розроблятися поклади горизонтів НД-1-ВД-14 , як один експлуатаційний об’єкт згідно проекту ДПЕ.
В зв’язку із закінченням терміну дії проекту розробки горизонтів НД-9-НД-6, ІФІНГом у 1979 р. складений новий проект розробки пинянського родовища, в якому початкові запаси газу прийняті в розмірі 9441 млн.м.куб. Цей проект передбачав розробку родовища вести пробуреними 26 свердловинами.
Із-за низької продуктивності горизонту НД-8 в північно-західній частині родовища вирішено виключити з буріння 5 експлуатаційних свердловин.
Початкові запаси газу по Панянському родовищі