1987 | 4,58 | 0,926 | 4,945 | 4032,9

1988 | 5,02 | 0,921 | 5,453 | 4071,1

1989 | 4,85 | 0,923 | 5,256 | 4107,6

1990 | 4,83 | 0,923 | 5,233 | 4142,1

1991 | 4,81 | 0,923 | 5,21 | 4174,6

1992 | 4,77 | 0,924 | 5,164 | 4206,1

1993 | 5,5 | 0,915 | 6,011 | 4236,7

За даними таблиці 2.2 будуємо графічну залежність зведеного пластового таску від сумарного відбору газу (рис.2.3).

Як видно з отриманих графічних залежностей горизонт НД-8 НД-9 Пинянського газового родовища розробляється при газовому режимі.

2.6 Уточнення початкових і залишкових запасів газу, співставлення їх із затвердженими запасами газу.

З отриманих рівнянь середньої прямої (рис 2.3.) :

Y1 = -0,0046x + 23,708 Y2 = -0,0026x + 16,054

можна визначити (приблизно) початкові запаси газу горизонтів НД-8-9 Пинянського газового родовища.

млн.м3.

млн.м3.

Отримане значення початкових запасів газу горизонтів НД-8-9 Пинянськогокого газового родовища відрізняються від запасів прийнятих в ДКЗ ( 5829,0 млн.м3 ), тому в подальших розрахунках будемо користуватись меншим з знайдених нами значень, тобто

Q зап.поч.=5153,9 млн.мз.

2.7 Визначення поточних і прогнозування кінцевих коефіцієнтів газоконденсатовилучення

Визначення поточних і прогнозування кінцевих коефіцієнтів газоконденсатовилучення здійснимо за кількома методами:

Метод кривої середньої продуктивності даний метод полягає в

побудові залежності між темпом відбору газу і сумарним відбором газу,

вираженим в долях або частках від початкових запасів. Екстрапулюють кінцеву ділянку залежності до перетину з віссю абсцис. Отримують відрізок, який відповідає кінцевій газовіддачі.

Зміна річного і сумарного видобутку газу з часом горизонтів НД-8-НД-9 Пинянського родовища представлена в таблиці 2.3

Таблиця 2.3. – Показники розробки горизонту НД-8-НД-9

Пинянського газового родовища.

Рік розробки | Qв(t) | Qвид(t) | Qв(t)/Qзап.поч |

Qвид(t)/Qзап.поч |

lnQв(t)

1969 | 49,10 | 49,10 | 0,009526766 | 0,009526766 | 3,89386

1970 | 137,10 | 186,20 | 0,026601215 | 0,036127981 | 4,92071

1971 | 394,00 | 580,20 | 0,076446962 | 0,112574943 | 5,97635

1972 | 701,40 | 1281,60 | 0,136091115 | 0,248666059 | 6,55308

1973 | 520,40 | 1802,00 | 0,100972079 | 0,349638138 | 6,2546

1974 | 379,70 | 2181,70 | 0,073672365 | 0,423310503 | 5,93938

1975 | 280,90 | 2462,60 | 0,054502416 | 0,477812918 | 5,638

1976 | 270,80 | 2733,40 | 0,052542735 | 0,530355653 | 5,60138

1977 | 228,10 | 2961,50 | 0,044257747 | 0,5746134 | 5,42978

1978 | 183,40 | 3144,90 | 0,035584703 | 0,610198102 | 5,21167

1979 | 156,50 | 3301,40 | 0,030365354 | 0,640563457 | 5,05306

1980 | 138,20 | 3439,60 | 0,026814645 | 0,667378102 | 4,9287

1981 | 112,70 | 3552,30 | 0,021866936 | 0,689245038 | 4,72473

1982 | 103,20 | 3655,50 | 0,020023671 | 0,709268709 | 4,63667

1983 | 100,50 | 3756,00 | 0,019499796 | 0,728768505 | 4,61016

1984 | 85,50 | 3841,50 | 0,016589379 | 0,745357884 | 4,44852

1985 | 74,60 | 3916,10 | 0,014474476 | 0,75983236 | 4,31214

1986 | 63,60 | 3979,70 | 0,01234017 | 0,77217253 | 4,15261

1987 | 47,50 | 4027,20 | 0,009216322 | 0,781388851 | 3,86073

1988 | 38,10 | 4065,30 | 0,00739246 | 0,788781311 | 3,64021

1989 | 36,60 | 4101,90 | 0,007101418 | 0,79588273 | 3,60005

1990 | 34,50 | 4136,40 | 0,00669396 | 0,802576689 | 3,54096

1991 | 32,50 | 4168,90 | 0,006305904 | 0,808882594 | 3,48124

1992 | 31,40 | 4200,30 | 0,006092474 | 0,814975067 | 3,44681

1993 | 30,60 | 4230,90 | 0,005937251 | 0,820912319 | 3,421

За даними табл.2.3 будуємо графічну залежність (рис.2.4). Знаходимо максимальну точку на діаграмі (відповідає 1972 року), від неї проводимо середню лінію і екстраполюємо її до перетину з віссю абсцис. З отриманого рівняння середньої лінії: y = -0,203x + 0,1664 знаходимо коефіцієнт кінцевого газовилучення .

в=0,1664/0,203=0,819

З рис. 2.4 видно, що кінцева ділянка графічної залежності дещо вирівнюється. В зв'язку з цим виникає необхідність її проекстрапулювати, отримаємо рівняння середньої лінії: y = -0,1441x + 0,1229 знаходимо коефіцієнт кінцевого газовилучення .

в=0,1229/0,1441=0,852

Метод "прямої лінії".

Цей метод, як і метод кривої середньої продуктивності, також застосовується для періоду спадаючого видобутку. В його основі покладено вираз темпу відбору газу В період спадаючого видобутку газу:

Qв(t)= Qв( t0)-e-b(t-t0)

Взявши логарифм цього виразу отримаємо рівняння прямої лінії.

Проекстапулювавщи цю лінію до перетину з горизонтальною лінією, яка відповідає гранично-рентабельному темпу відбору газу (гранично-рентабельний відбір газу приймається на рівні 0,1% від початкових запасів газу).

Зміна темпу відбору газу і сумарного видобутку газу горизонту НД-8-НД-9 Пинянського родовища представлена в таблиці 2.3 .

За даними табл. 2.3 будуємо графічну залежність (рис. 2.5). З отриманих ліній залежностей знаходимо середні лінії і продовжуємо їх до точки перетину. Прирівнюємо отримані рівняння середніх ліній:

y = -0,1471x + 296,23 і y = -7E-08x + 1,6399 і знаходимо рік до якого рентабельне видобувати газ з горизонтів НД-8-НД-9.

t=(296.23-1.6399)/(0.1471-7*10-8)=2003

Горизонти НД-8-НД-9 рентабельне розробляти до 2003 року.

Знайдемо експоненціальний коефіцієнт:

де Qto Qt - темп відбору на 1969 і 1993 роки, відповідно.

b = (ln(701,4)-ln(30.6))/(1993-1972 )= 0.149

Знайдемо прогнозовані значення темпу відбору газу до 2003 року:

Q (t) = Q(1993)*e-b(t-1993)

де Q (t) – темп відбору газу в t рік, м3

Q(1994)= Q(1993)* e-b(t-1993) = 30.6*106 e-0.149 (1994-1993) = 26,36*106м3

Q(1995)= Q(1993)* e-b(t-1993) = 30.6*106 e-0.149 (1995-1993) =22,71*106м3

Q(1996)= Q(1993)* e-b(t-1993) = 30.6*106 e-0.149 (1996-1993) = 19,57*106м3

Q(1997)= Q(1993)* e-b(t-1993) = 30.6*106 e-0,149 (1997-1993) =16,86*106 м3

Q(1998)= Q(1993)* e-b(t-1993) = 30.6*106 e-0,149 (1998-1993) = 14,53*106м3

Q(1999)= Q(1993)* e-b(t-1993 = 30.6*106 e-0.149(1999-2003) = 12,52*106м3

Q(2000)= Q(1993)* e-b(t-1993) = 30.6*106 e-0,149 (2000-1993) = 10,78*106м3

Q(2001)= Q(1993)* e-b(t-1993) = 30.6*106 e-0,149 (2001-1993) = 9,291*106м3

Q(2002)= Q(1993)* e-b(t-1993)