На відміну від інших родовищ Косівсько - Угорської підзони Зовнішньої зони прогину розріз дашавських відкладів на Свидницько - Коханівській площі характеризується високою глинністю. Піщаність по розрізу коливається від 10% до 30% від загальної товщини свити. Особливо високою глинизацією характеризуються нижньодашавськів відклади, які на інших родовищах вказаної підзони (Рудки, Опарі, Угерсько, Дашава) відрізняються великою піщанністю (40% і більше).

По розприділенню піщаного матеріалу товщина нижньосарматських відкладів північно — західної частини Зовнішньої зони розшарована на ряд піщано-глинистих горизонтів, які по даних промислове - геофізичних досліджень прослідковуються на великі відстані. В нижньодашавських відкладах виділено 17 піщаних горизонтів, позначених індексом НД (від НД - 1 до НД - 17). В верхньодашавських відкладах виділено 14 горизонтів, позначених індексом ВД (відВД-ІдоВД-14).

Нижня частина нижньодашавської підсвити - горизонти НД-10 - НД-17, випадають із Свидницького розрізу, в наслідок горизонт НД - 9 залягає безпосередньо на відкладах косівської свити.

Необхідно відмітити, що через монотонність розрізу сарматських відкладів (особливо в нижній частині), кореляція і розчленування його на горизонти по Даних каротажа свердловин досить важко. Тому границі окремих піщано -глинистих горизонтів в деяких випадках встановлюються досить умовно.

Антропогенні відклади представленні бурувато - коричневими суглинками і сірими пісками з включеннями гальки і корінних валунів. В руслах рік знаходяться гравійно — галечникові осади і в заболочених місцях — торфяник; товщина відкладів - до 20 метрів.

1.4 Тектоніка

В тектонічному відношенні родовище Свидниця розміщене в північне -

західній частині зони Передкарпатського прогину, до її Косівсько - Угорської підзони.

По мезозой - юртонському комплексу осадків в районі Свидницько -Коханівської площі виділяється три окремих тектонічних блоки, які простягаються з північного заходу на південний схід: Південне - Коханівський, Коханівський, Ногачівський. Найбільш припіднятим є Коханівський блок, з яким зв'язана Свидницька сарматська структура, яка є смугоподібною брахиантиклінальною складкою, північно - західне закінчення якої знаходиться на території Республіки Польща. Довжина української частини структури по горизонту ВД-11-15 км., ширина - 2-3,5км.

Важливим тектонічним елементом на Свидницькій площі є поперечний Судово- Вишнянський регіональний розлом, що проходить через присклепінчату частину структури і охоплює мезозойський комплекс відкладів і нижню частину сарматських відкладів (до горизонта ВД - 6). Нижню частину цих відкладів на північне - східній перекліналі структури охоплює також тектонічне порушення, яке розділяє Коханівський і Ногачівський блоки, які затухають в горизонті ВД - 8.

1.5 Нафтогазоводоносність

На Свидницько - Коханівській площі було пробурено 112 свердловин, в тому і числі 33 структурно - карстувальних, 49 розвідувальних і 30 експлуатаційних. Результати випробування горизонтів в розвідувальних і експлуатаційних свердловинах показують, що вся товщина нижньосарматських

відкладів, що вмикає до Судово - Вишнянського регіонального розлому, в тій чи іншій мірі насичена газом. Але промислова газоносність пов'язана тільки з верхньодашавськими горизонтами: ВД-14-11, ВД-9 - ВД-10, ВД-8, ВД-7, ВД-6, ВД-5; які залягають на глубинах 180 - 850 метрів.

При випробуванні нижньодашавських відкладів в розвідувальних свердловинах 32, 43, 59 (горизонти НД-5, НД-7, НД-8, НД-9) отримані непромислові притоки газу (часто з пластовою водою), не дивлячись на великі інтервали розкритих горизонтів.

Наявність промислових запасів газу у відкладах нижнього сармата, на площі Свидниця вперше встановлено у 1956 році структурно – пошуковою свердловиною 20 - Немирів. При випробуванні в ній горизонтів ВД-8, ВД-7, ВД-6 були отримані промислові притоки газу з абсолютно вільним дебітом 183-106 тис.м3/доб. Згодом, протягом 1957 - 1959 рр. результатами розвідувального буріння була підтверджена промислова газоносність цих горизонтів, а також встановлена газоносність нижніх горизонтів: ВД-9, ВД-10, ВД-11, ВД-12,

ВД-13,ВД-14.

Згідно заключень по промислове - геофізичних дослідженнях вищезалягаючі горизонти: ВД-4, ВД-3, ВД-2 в цілому є газо- і водоносними. Тут повністю газонасичені окремі піщані пропластки. Промислові дослідження проведені в свердловині 21-С і отримані притоки води з газом.

Необхідно відмітити, що в більшості пробурених свердловин горизонт ВД-2

перекритий кондуктором, перед спуском якого ГДС не проводились. Тому його оцінка по даних промислової геофізики затруднена.

1.6 Колекторські властивості продуктивних відкладів

Літологічно продуктивні горизонти ВД-6 - ВД-14 представленні тонкослоїстим чергуванням не витриманих по площі пропластків глин, піщаників І та алевролітів, загальна товщина горизонтів складає від 21-41 метрів (горизонт ВД-7) до 126 - 156 метрів (горизонт ВД - 9). Піщаність горизонтів коливається в межах 10 - 30% їх загальної товщини. При цьому по розрізу вона розподіляється досить нерівномірно. В цілому можна відмітити деяке зменшення піщаності по мірі зростання глибини залягання горизонту. З глибиною також збільшується розчленованість їх розрізу.

Колекторами газу є пропластки піщаників і алевролітів, товщина яких змінюється від декількох сантиметрів до 1 -1,5 метрів.

Відкрита пористість колекторів згідно лабораторних досліджень керна коливається від 5% до 22%, карбонатність - від 6% до 20%.

Проникність по промислових даних складає 2,5*10-15 — 142*10-15 м2 (2,5 - 142 мД). Ефективна товщина горизонтів, визначена по промисловій геофізиці, змінюється в межах 5 - 40 метрів. Характеристика Свидницького родовища наведена в таблиці 1.1.

Дані промислової геофізики і випробовування вказують,що флюїдонасиченість піщаних пропластків продуктивних горизонтів носить вибірковий характер. Поряд з повністю газонасиченими пропластками у продуктивному розрізі мають розповсюдження газо- і