Горизонт НД-5 почав розроблятися з грудня 1979р. згідно проекту ДПЕ , а потім проекту розробки складених Львівськім КНДВ УкрНДІГазу у 1981 в 1991 р.р. Таким чином введення окремих горизонтів в розробку на родовищі Пиняни здійснювалось на протязі тривалого часу – з 1968 по 1979 р. , внаслідок чого ступінь розробки різних горизонтів вкрай нерівномірний.

З початку експлуатації за станом на 1.01.2006р. із родовища відібрано 8140,9 млн.м3газу, або 58,1% від початкових запасів , затверджених в ДКЗ колишнього СРСР.

Видобуток газу з горизонтів НД-9-НД-8 склав 51,6% від затверджених запасів , з НД-7 – 43,9 % . З горизонту НД-6 відбір газу перевищів запаси в 1,7 рази.

З горизонту НД-5 відібрано 182,0 млн.м3, що складає 6,3 від затверджених ДКЗ запасів.

Всього на Пинянському родовищі пробурені 48 свердловин , втому числі 23 розвідувальні , одна параметрична і 24 експлуатаційних.

З розвідувального фонду до експлуатації прийнято лише 4 свердловини (5,7,8,10) ,19 свердловин ліквідовано з геологічних причин , одна з технічних (св.4) З експлуатаційних свердловин з технічних причин ліквідовані свердловини 61 і 62.

Після експлуатації ліквідовано 6 свердловин ( 7,21,27,50,51,52).

В експлуатаційному фонді родовища в даний час знаходиться 20свердловин (в т.ч. 14 свердловин на горизонти НД-9, НД-8, НД-7, НД-6 і 6 свердловин на горизонти НД-5 і НД-2 ).

На кінець 1993 р. в будівництві знаходиться оціночна свердловина 65, буріння якої необхідно для встановлення повноти дренування північно- західної частини покладів горизонтів НД-9-НД-8.

Родовище багато пластове: промислова газоносність зв’язана з горизонтами НД-9, НД-8,НД-7, НД-6, НД-5 і НД-1 нижньодашавської підсвіти та горизонтом ВД-14 верхньодашавської підсвіти нижнього сармату, що залягають на глибинах 1060-2150 м.

Непромислові скупчення газу відмічаються в окремих піщано-алевролітових проверстках стебницьких відкладів (св. 6, 14 21 і 51)

Продуктивні горизонти представлені перешаруванням глин, пісковиків та алевролітів. Товщина газонасичених колекторів (проверстків пісковиків та алевролітів) коливається від декількох сантиметрів до 1-2 м.

Вміст піщаного матеріалу змінюється як по розрізу так і по площі розповсюдження продуктивних горизонтів. В південно-східній частині родовища піскуватість складає 60-70% від загальної товщини горизонту, а в північно-західній - зменшується до 2-5%.

Зменшення піскуватості проходить поступово за рахунок зменшення товщини і кількості прошарків пісковиків і алевролітів, і в наслідок заміщення піщаних проверстків алевролітами.

Зміна літолого-фаціальної характеристики продуктивних горизонтів добре спостерігається на кореляційній схемі.

Величиною піскуватості обумовлюється продуктивність горизонтів .

Так, в південно-східній частині родовища абсолютно вільні дебети газу складали 1000-2000 тис.м.куб/д , а в північно-західній - вони не перевищували (в більшості випадків) 100 тис.м.куб/д.

Газові накопичення в продуктивних горизонтах Пинянського родовища утворюють пластові та масивні газові поклади,

які в північно-західному напрямку переходять в поклади проверстково-лінзоподібного типу.

Фізико колекторські властивості горизонтів ( пористість, проникність, карбонатність) вивчались за керновим матеріалом в лабораторії КТП тресту "Львівнафтогазрозвідка". Всього проведено 280 лабораторних визначень фізичних параметрів пісковиків і алевролітв.

Зміна літолого-фацільної характер стики продуктивних горизонтів ілюструються кореляційною схемою, представленою на рис.

Поклад горизонту НД-9

Горизонт залягає на глибинах 1960-2155 м. і відокремлюється від вищезалягаючого горизонту НД-8 глинистою пачкою товщиною 10-15 м. Загальна товщина його знаходиться в межах 221-235 м. Ефективна газонасичена товщина змінюється від 0 до 10,8 м.

Більш високі колекторські властивості пов’язані з південно-східною часиною горизонту. В північно-західному напрямку вони погіршуються за рахунок глинизації розрізу та часткового заміщення на пісковиків глинами.

За даними лабораторних досліджень відкрита пористість колекторів горизонту змінюється від 3 до 22 % і від 2 до8 % відповідно, в південно-східній та північно-західній частинах.

Карбонатність пісковиків 2-9% , проникність 0,1-31,3*10-3 мкм2.

За даними промислово-геофізичних досліджень пористість колекторів становить 12,8-16,1 % , газонасиченість змінюється від 35 до 56 % .

Випробовування горизонту проведено в 13 розвідувальних (1,6,8,9,10,12,13,14,17,18,19,20,31) і 4-х експлуатаційних свердловинах( 50,52,53,55) .

Промислові припливи газу одержані в свердловинах 10,17,52,53 і 55, назначений приплив газу і приплив газу з водою отриманий в свердловинах 9,13 і 20.

Абсолютно-вільні дебіти цих свердловин складають від 5 тис.м.куб/д до 50-210 тис.м.куб/д .

В південно-східній частині горизонту (св. 1,6) отримані потужні припливи води з великим газовим фактором.

В північно- і північно-західній частинах горизонту отримані в свердловинах 8,12,14,19,31 непромислові припливи газу .

Горизонт газонасичений в верхній частині. Найбільша газонасичена товщина відмічається в північно-західній частині горизонту , де вона досягає 60м.

Початковий пластовий тиск в покладі складає 23,78 МПа .

Початковий ГВК для покладу горизонту НД-9 за даними промислової геофізики та результатами випробовування встановлюється на абсолютній відмітці - 1740 м.

На південному сході границя покладу визначається положенням ГВК і проводиться по ізогіпси мінус 1740м , а в північному заході вона обмежується зоною заміщення колекторів вільними породами.

В установлених межах площа газоносності горизонту складає 41,8 км2. Газові накопичення в горизонті можна розглядати як пластовий поклад.

Поклад горизонту НД-8

Горизонт залягає на глибині 1850-1990 м і від горизонту НД-7 відокремлюється глинистою пачкою товщиною 8-12 м. При загальній товщині горизонту 102-126 м., ефективна газонасичена товщина колекторів складає 8-20 м.

Більша піскуватість горизонту спостерігається в південно-східній частині родовища (до 60-65 % ) і менша - на північному заході (8-10%) .

Пористість колекторів за результатами лабораторних досліджень коливається в межах від 2,8(св.17) до 20,6 %(св.6).

Проникність досягає 217*10-3 мкм2.

Карбонатність порід змінюється в широких межах від 2,9-24% до 50%.

За даними геофізичних досліджень пористість колекторів становить 12,1-22,4 % , газонасиченість змінюється від 35 % на північному-заході до 82-84% на південному-сході.

Горизонт випробуваний