1580 – 1950 | 1,15 | 3180 – 3550 | 1,15

Методи розкриття продуктивних горизонтів

З метою оперативної оцінки флюїдонасиченості колектора і для прийняття подальшого рішення про доцільність спуску обсадних колон планується в процесі буріння провести випробування пластів пластовипробувачем МИГ-146 в інтервалах вказаних в таблиці 1.6. При отриманні позитивних даних планується ізолювати можливі продуктивні горизонти обсадними колонами, з підняттям тампонажного розчину до дна моря. Після цього проводиться перфорація горизонтів де, за встановленими за допомогою геофізичних досліджень даними, можливе отримання промислових припливів флюїдів. Перфорування планується проводити кумулятивним перфоратором ПКС-80 з щільністю перфорації 12 отв./пог.м.

В таблиці 1.1 наведені дані про об’єкти випробовування свердловини на продуктивність.

Таблиця . – Випробування і дослідження свердловини на продуктивність

Випробування на каро- | Пластовипробувач на | Опробування (випробування)

тажному кабелі | бурильних трубах | в експлуатаційній колоні

но- | стратигра- | інтервал | но- | стратиг- | інтервал | но- | стратигра- | інтервал

мер | фічний | опробуван- | Мер | рафіч- | опробуван- | мер- | фічний | опробу-

об’є- | індекс | ня, м | об’є- | ний | ня, м | об’є- | індекс | вання, м

кту | от | до | Кту | індекс | от | до | ту | от | до––––

I | P1 | 2080 | 2120 | I | К1 | 3450 | 3500––––

II | К1 | 3450 | 3500 | II | P1 | 2080 | 2120

Проектування конструкції свердловини

Визначення кількості обсадних колон та глибини їх спуску

Для визначення кількості обсадних колон та глибин їх спуску побудуємо суміщений графік зміни тисків. Він зображений на рисунку 2.1.

З графіка бачимо що можна використати одноколонну конструкцію свердловини. Але проаналізувавши геолого-технічні умови буріння, а також врахувавши досвід проведення свердловин на шельфі Чорного моря приймаємо рішення про використання триколонної конструкції (кондуктор, дві проміжні та експлуатаційна колони). В якості направлення в морських свердловинах служить водовіддільна колона.

Водовіддільна колона спускається на глибину 130 м з метою забезпечення гідравлічного каналу дно-гирло.

Кондуктор спускається на глибину 250 м з метою перекриття нестійкої частини розрізу свердловини і інтервалів можливих поглинань промивної рідини, установки противикидного обладнання.

Перша проміжна колона спускається на глибину 1450 м з метою перекриття інтервалів можливих поглинань промивної рідини, установки противикидного обладнання. Глибина спуску колони визначається з розрахунку попередження гідророзриву порід біля башмака колони, при закритті превентора в процесі відкритого фонтанування газом, а також з урахуванням геологічних умов буріння свердловини.

Друга проміжна колона спускається на глибину 2500 м з метою перекриття нестійкої частини розрізу, установки противикидного обладнання. Глибина спуску колони визначається з розрахунку попередження гідророзриву порід біля башмака колони, при закритті превентора в процесі відкритого фонтанування газом, а також з урахуванням геологічних умов буріння свердловини.

Експлуатаційна колона спускається на глибину3550 м. Метою спуску колони є випробування можливо продуктивних газових горизонтів верхньої крейди.

Визначаємо необхідну густину розчину для буріння кожного інтервалу.

Інтервал, м Густина промивальної рідини, кг/м3

0-130 1070

130-1950 1120

1950-2500 1190

2500-3200 1120

3200-3550 1160

Вибір видів обсадних колон

Враховуючи невелику глибину свердловини і відповідно колон, всі колони проектуємо суцільними.

Для обсадних труб кондуктора проектуємо труби з трикутною різьбою через невелику глибину установки.

Для проміжних колон в якості з’єднань обсадних колон вибираємо ОТТМ. Цей вид з’єднань герметичний, зручний для скручування колон і труби з такими з’єднаннями виготовляються вітчизняними трубовиробниками.

Враховуючи те, що продуктивні горизонти газові, для експлуатаційної колони вибираємо тип з’єднань труб ОТТГ, які також виготовляються в Україні.

Інтервали цементування обсадних колон

Згідно «Єдиним технічним правилам ведення робіт при будівництві свердловин» всі колони слід цементувати до гирла. Але враховуючи те, що проектна свердловина буде буритися на шельфі і після закінчення буріння буде ліквідовуватися, цементування всіх колон будемо здійснювати до дна моря (після ліквідації свердловини, частина колон вище дна моря відрізаються і піднімаються).

Проектування діаметрів обсадних колон та доліт

Згідно вихідних даних Замовника діаметр експлуатаційної колони приймаємо рівним 146 мм.

DД = dм + Дк

де DД – діаметр долота, мм;

dм – діаметр муфти, мм

Дк – мінімально необхідний радіальний зазор для вільного проходження колони у свердловину при її спуску, мм.

dм = dв = 166,0 мм.

DД = 166,0 + (10ч15)Ч2 = (186,0ч196,0) мм

Враховуючи досвід буріння в даному регіоні приймаємо діаметр долота для буріння під експлуатаційну колону рівним 215,9 мм.

Підбираємо внутрішній діаметр dвн2 другої проміжної колони

dвн2 = DД + 2·Д,

де Д – зазор між внутрішнім діаметром колони і долотом для вільного його проходження, Д = 5ч10 мм.

dвн2 = 215,9 + (5ч10)Ч2 = (225,9ч235,9) мм.

Приймаємо діаметр другої проміжної колони рівним 244,5 мм, dм для цих труб рівний

269,9мм. Знаходимо діаметр долота для буріння під другу проміжну колону.

DД = 269,9 + (12ч20)Ч2 = (293,9ч409,9) мм.

Приймаємо DД рівним 295,3 мм.

Підбираємо внутрішній діаметр dвн1 першої проміжної колони

dвн1 = DД + 2·Д,

де Д – зазор між внутрішнім діаметром колони і долотом для вільного його проходження, Д = 5ч10 мм.

dвн1 = 295,3 + (5ч10)Ч2 = (305,3ч315,3) мм.

Приймаємо діаметр першої проміжної колони рівним 323,9 мм, dм для цих труб рівний 351,0 мм. Знаходимо діаметр долота для буріння під першу проміжну колону.

DД = 351,0 + (30ч40)Ч2 = (411,0ч431,0) мм.

Враховуючи практичний досвід буріння, приймаємо DД рівним 393,7 мм.

Далі знаходимо внутрішній діаметр кондуктора.

dвн = 393,7 + (5ч10)Ч2 = (403,7ч413,7) мм.

Приймаємо діаметр кондуктора рівним 426 мм. Знаходимо діаметр долота для буріння під кондуктор.

DД = 451,0 + (20ч40)Ч2 =