По нормах Держнаглядохоронпраці приймають ZКР=3…4, ZН=1,5…2.

Довжина нарізаної частини зовнішньої поверхні барабана

(3.38)

На рис.3.22 приведені схеми барабанів для одинарного і здвоєного поліспастів. Довжина барабана для одинарного поліспаста, рис.3.22,а,

(3.39)

де lП - довжина перехідного участка між нарізаною частиною барабана і ребордою;

lР - довжина реборди барабана;

lК - довжина гладкого кінцевого участка, який необхідний для кріплення барабана при нарізанні гвинтової канавки.

Довжина барабана для здвоєного поліспаста, рис.3.22,б,

(3.40)

де l0 - довжина середньої гладкої частини зовнішньої поверхні барабана;

lК - довжина гладкого кінцевого участка, який необхідний для кріплення барабана при нарізанні гвинтової канавки.

де l0 - довжина середньої гладкої частини зовнішньої поверхні барабана.

Таблиця 3.8

Точних формул для визначення lР, lП, lК не існує і тому орієнтовно приймаємо

lК=lР=lП=(4...5)dК. (3.41)

Для нормальної роботи каната і підвищення довговічності його роботи необхідно забезпечити правильне набігання каната на блок або барабан. Для цього канат не повинен відхилятись від осі симетрії блока більше чим на кут , який визначається формою жолоба блока, рис.3.23. Для практичних розрахунків значення кута для барабанів з гладкою зовнішньою поверхнею становить 20, для барабанів з нарізною поверхнею – 60. Величина кута визначає також і мінімальну віддаль між осями барабана і блоків гакової підвіски, рис.2.24.

Згідно рис.3.24 для нарізних барабанів

(3.42)

для гладких барабанів

(3.43)

Для практичних розрахунків можна приймати

(3.44)

Рисунок 3.22 Схеми установки канатних барабанів

Величина кута визначає також і мінімальну віддаль між осями барабана і блоків гакової підвіски, рис.3.24.

Довжина середньої гладкої частини зовнішньої поверхні нарізних барабанів l0 також визначається з умови забезпечення допустимого кута відхилення каната на барабані, рис.3.25.

а – для підвіски з одним блоком; б – для підвіски з двома і більше блоками

Рисунок .3.25 Схема для визначення середньої частини барабана з умови забезпечення допустимого кута відхилення каната на барабані

Згідно рис.3.25 довжина середньої частини нарізного барабана визначається за формулою

(3.45)

де hmin – мінімально допустима віддаль між осями барабана і блоків гакової підвіски в крайньому верхньому положенні;

ВГП – віддаль між осями жолобів крайніх блоків гакової підвіски.

В одержаному інтервалі приймати найближче більше, до виразу значення з нормального ряду чисел Rа40.

Витяг з нормального ряду чисел Rа40 ГОСТ 6636-69: 80, 85, 90, 95, 100, 105, 110, 120, 125, 130, 140, 150,160, 170, 180, 190, 200, 210, 220, 240, 250, 260, 280, 300, 320, 340, 360, 380, 400, 420, 450, 500, 530.

Якщо вираз менший нуля, то довжина середньої частини визначається за формулою

(3.46)

В одержаному інтервалі приймати найближче більше, до виразу значення з нормального ряду чисел Rа40.

Для підвіски з одним блоком

(3.47)

Приймати найближче більше значення з нормального ряду чисел Rа40.

На рис.3.26 наведена схема для визначення основних діаметрів канатного барабана з гладкою зовнішньою поверхнею.

Довжина барабана з гладкою зовнішньою поверхнею визначається за формулою

(3.48)

де - коефіцієнт,який враховує нерівномірність укладки каната, =0,9;

Z – число витків каната в одному шарі;

t - крок навивки каната.

Довжина першого шару каната, який намотується на гладкий барабан

(3.49)

де D1 – діаметр барабана по середній лінії першого шару каната.

Аналогічно

(3.50)

де n – кількість шарів навивки каната.

Діаметри барабана по шарах каната визначаються за формулами

(3.51)

(3.52)

(3.53)

Загальна довжина каната при багатошаровій навивці на барабан

(3.54)

Число витків каната в одному шарі

(3.55)

Розрахунковий діаметр барабана при багатошаровій навивці, рис.3.26, визначається за формулою

(3.56)

Визначення товщини стінки барабана. Товщина стінки барабана визначається по напруженнях стиску при умові рівномірного розподілу навантаження від сили натягу каната F, рис.3.27.