Мінералізований, соленасичений | За 150 м до переходу припинити подачу гіпсу і хлористого калію в буровий розчин .Розчин обробляється кальцинованою содою ( Na2CO3) кількістю 10-20 кг/м3 | Вводиться 10-15 кг /м3( в розрахунку на суху речовину) реагента –понижувача фільтрації (КМЦ) у вигляді 10%-ного розчину або в сухому вигляді і нафту до вмісту її врозчині 8-105 . Для зниження в’язкості додається 50-100 л/м3лігносульфонатного реагента ( ФХЛС, КССБ) 10% -ної концентрації з рН =9 ( при Т1200С разом з 0,01-0,03% хроматів ) .Потім додається сіль (240-260кг/м3) і паралельно обважнювач

Лігносульфонатний | Припиняється додавання гіпсу і хлористого калію , продовжується буріння з обробкою лігноч\сульфоналами

Гіпсо-вапняковий | Припняється ввід хлористого калію і продовження буріння з обробкою гіпсом і вапном

Альмо-калієвий | Припиняється ввід гіпсу і вапна за 100-150 м до інтервалу переходу на Альмокалієвий розчин | Визначення вмісту іонів Са++у фільтраті і обробка розчину еквімолекулярним кількості кальцинованої соди для виводу їх із розчину . Подальша обробка введеться алюмокалієвими квасцями

6. Вплив розчину на наступні технологічні операції

Гіпсо-калієві розчини благополучно впливають на приствольну зону заглинизованих продуктивних пластів внаслідок сильної інгібуючої активності . При наявності в каркасі колектора набухаючи глин , особливо натрієвого типу , фільтрат бурового розчину спричиняє незначну зміну проникності .Це пов’язано з зменшенням подвійного електричного шару навколо глинистих частин , переходу частини зв’язаної води у вільну форму і збільшення розміру каналів між порами пласта . Величина відновлення проникності для заглинизованих гранулярних колекторів з проникністю – 30мкм2 коливається в межах 0,95-0,98. нерозчинений гіпс і глиниста фаза утворюють невелику і щільну зону кольматації , яка легко ліквідується при проведенні перфораційних робіт .

Наявність у складі гіпсо-калієвих розчинів до 3-5% хлористого калію знижує електричний опір бурового розчину до рівня менше 0,2 ом *м , тому при використанні таких розчинів застосування електрометричних геофізичних методів майже неможливе.

В процесі цементування при змішуванні гіпсо-калієвого бурового розчину з цементом можуть проходити наступні процеси :

Якщо цементний розчин оброблений гіпаном , проходить сильне згущення суміші і необхідне застосування буферних рідин ;

Якщо цементний розчин оброблений КМЦ , згущення суміші короткочасне і незначне ;

Якщо цементний розчин оброблений лігносульфонатами або ВКК спостерігається незначне згущення суміші ;

Якщо шлаковий розчин оброблений гіпаном , згущення суміші незначне , а при його обробці лігносульфонатами або ВКК таке не спостерігається

Застосування хлор-калієвих бурових розчинів

1, Призначення розчинів і умови їх застосування

Хлор-калієві розчини – це бурові розчини, які містять в якості інгібуючого електроліта хлорид , а регулятора лужності – гідроксид калію . Вони призначені для ефективного підвищення стійкості стінок свердловини при буріння в глинистих сланцях різного складу . Геометричні фактори дозволяють слабогідратуючим іонам калію вільно проникати в міжплощинний простір і вміщуватись в пустоти гексагональної сітки , утвореної кремній кисневими тетраедрами , щільно зв’язуючи елементарні пластини монтморилоніта між собою , запобігаючи міжплощинній гідратратації , набуханні і диспергуванні . Глини стають слабогідратуючі з підвищенням значення механічної щільності і водостійкості . На відміну від кальцієвих розчинів , при інгібуванні солями калію розчин краще стабілізується . Це дозволяю\є суттєво збільшити концентрацію іонів калію в розчині, і таким чином , звести до мінімуму осмотичну гідратацію. Найбільш швидке насичення глин іонами калію відбувається при рН= 9-10.

Термостійкість хлор-калієвих розчину визначається в залежності від застосованого реагента і може бути 1000С ( крохмаль), 1500С ( КМЦ і КССБ+ КМЦ ); 1700 С ( КССБ) ; і 2000С (акрилати ).

2. Склад і допустимі показників властивостей

Склад хлор-калієвих розчинів . допустимі добавки та інтервали зміни показників властивостей приведені в табл.19

Таблиця 19 -Хлор-калієві розчини

Склад розчину | Вміст , кг/м3 | Показники властивостей

УВ, с | У1, дПа | У10, дПа | Ф , см3 | рН | , кг/м3

Глинопорошок

ПББ

ПБВ

ПБГ

ПБД | 40-60

60-80

80-100

100-150 | 25-40 | 12-60 | 36-120 | 4-8 | 9-9,5 | 1080-1200

Реагенти – стабілізатори :

КМЦ

М-14

Крохмаль

КССБ-4

КМЦ+ КССБ-4

УЩР+ КССБ |

5-15

5-10

5-10

50-70

(3-5)+(30-50)

(50-70)+ ( 10-30)

Спеціальні добавки

Хлористий калій

Гідроокис калію

Триксан

Са(ОН) 2

Т-66 |

30-50(70)

3-10

2-3

1-2

40-50

Змащуючи добавки

Нафта

Сульфанол

Окислений бітум |

80-120

2-3

10-30

3. Технологія приготування

Для приготування хлор-калієвого розчину використовується глиниста суспензія , приготовлена з попередньо гідратованого і продиспергованого в прісній воді глинопорошка, вміст 3-4% колоїдної складової. Прісний розчин обробляється полімерними реагентами і лігносульфонатами ( в співвідношенні 1:10) через 1-2 год після перемішування додають КСl, а при необхідності - барит

При введенні хлористого калію розчин стає густим . Найбільше згущення відбувається при концентрації КСl 0,7-1,7% від об’єму розчину . Для відновлення властивостей бурового розчину використовуються два методи – закачування приготовленого розчину через свердловину протягом 1-2 циклів циркуляції і застосування в процесі приготування диспергуючих засобів ( наприклад . гідравлічні диспергатори ДГ-1, ДГ-2) . При використанні першого методу , підвищення тиску в процесі закачування згущеного бурового розчину вимагає зниження подачі насосів на 25-50% . Використання другого методу дозволяє уникнути коагуляційного згущення розчину і більше ніж у 2 рази знизити втрати часу на його приготування .

Хлор-калієвий розчин готується з використанням гумітів по наступній схемі . Ємність для приготування заповнюють прісною водою , потім додають відповідну кількість глинопорошку і перемішують протягом 2 години з використанням мішалок і гідро пістолетів ( при використанні диспергаторів –5-6 циклів ). Потім додають піногасник