Потім в розчин додають 1-3 кг/м3 КОН і через 10-15 хв додають УЩР кількістю 50-70 кг/м3. Стабілізація розчину проводиться 2 год , після чого вводиться КССБ- 10-30 кг/м3 і розчин перемішують ще протягом 0,5 год .Для одержання гуматів кальцію в розчин вводиться вапно кількістю 1-2 кг/м3 і через 0,5 год - - хлористий калій 30-50кг/м3. Розчинення хлористого калію відбувається через 1-1,2 год .

Приготування хлор-калієвого розчину із гуманного відбувається наступним чином . Розчин послідовно обробляється КОН 1,0-1,5 % 4-5% Т-66 (Т-80) ; 1-3% УЩР і 0,1-1,5 % КССБ ( на суху речовину від об’єму розчину ) .Після 2-3 циклів циркуляції заміряється величина рН розчину , якщо вона становить нижче 11,5 додатково вводиться КОН . Потім вводиться в розчин вапно в сухому вигляді кількістю 0,1-0,2% , хлористий калій послідовно протягом 3-4 циклів циркуляції .

Можливе приготування хлор-калієвого розчину із прісного по натупній схемі . Попередньо розчин обробляється водним розчином лігносульфоната ( ССБ , КССБ-4 , ФХЛС , КОН) до одержання в’язкості 25-30с , вводять 5-10кг/м3полімерного реагента і лиш після цього додають хлористий калій протягом 2-3 циклів циркуляції . Показник рН хлор-калієвого розчину підтримується в межах 9-9,5 додаванням їдкого калію .

Хлор-калієвий розчин можна приготувати і з інших бурових розчинів . Основна умова при цьому – попереднє видалення із розчину іонів натрію і зниження вмісту колоїдних частин до 3-4 % . Тому за 100-150 м до потрібного інтервалу буріння з промиванням калієвим розчином їдкий натрій заміняють їдким калієм при приготуванні реагентів і регулюванні рН розчину .

Для надання змащуючи властивостей розчину в нього можна додавати нафту з сульфанолом ( 30:1) кількістю 8-12 % , СМАД-1 1-2% або бітумний концентрат , який складається з дизпалива, окисленого бітума і сульфазолу в співвідношенні (10:1:0,2) кількістю 5-10% .

Контроль властивостей у прцесі буріння

Для зниження структурно механічних показників розчин обробляють лігносульфонатами або разом із хроматами ( при температурі більше 800С ) Кільк5ість водного розчину розріджувача залежить від вихідної в’язкості і не перевищує 30-50 л/м3 ( 10% -го розчину) . Найлегше структурно-механічні властивості регулюються додаванням в невеликій кількості 5%-ного окзилу при співвідношенні КОН 1:0,1 до 1: 0,3 в залежності від величини водневого показника рН розчину . Можна використовувати з цією метою і ФХЛС ( 1: 0,3; 1: 0,4) хоч і при цьому отримують гірші результати і відбувається вспінення розчину. Фільтрація підтримується в заданих межах , при її підвищенні в розчин додають 2-3 кг/м3полімерного реагента ( в перерахунку на суху речовину ) або 0,5-1% КССБ + 0,1-0,2 % КМЦ .Мінералізацію фільтрату контролюють методом висушування або по щільності фільтрату. Кількість КСl у фільтраті хлор-калієвого розчину підтримується в межах 30-70 г/л . При недостатній мінералізації або зниженні вмісту калію в розчин вводять 2-5 кг/м3 КСl . Якщо в процесі буріння в’язкість важко регулювати додаванням розріджувача ( при бурінні вологих , легко диспергуючих глин з використанням розчинів високої густини ) , то в розчин додають 3-5 кг/м3 вапнякового молока густиною 1,10-1,20 г/см3 . 1-2 кг/м3 гіпсу або 1-2 кг/м3 алюмокалієвих квасців , тобто переводять їх в гіпсо-вапнякові або алюмо-калієві розчини .

Для підтримання рН на рівні 8,5-10 періодично додають 0,1-0,15 % КОН . При відсутності КОН можна використовувати К2СО3 в сумші звапном в співвідношенні 1:1 .

У випадку різкого зниження в’язкості і статичного напруження зсуву внаслідок попадання води або додавання перебільшеної дози КМЦ врозчин вводять попередньо гідратований бентоніт . При додаванні в сухого бентоніту в’язкість і СНЗ підвищуються тільки через 24-48 год перемішування внаслідок інгібуючої дії іонів калію .

Регулювання властивостей гуманно-калієвого розчину може здійснюватись як послідовним і окремим вводом реагентів так і сумісним. Для послідовного – готується комплексний реагент , який містить 50 кг- УЩР , 10 кг КОН , 10 кг вапна , 50 кг КССБ , 50 кг КСl і 1м3 води . Реагенти вводяться у воду з вказаною послідовністю .

При підвищенні умовної в’язкості і СНЗ вводиться 1-3 % комплексного реагента . При підвищенні фільтрації в розчин вводиться 1-2% УЩР , 0,05-0,1% КССБ.

5 Перехід до інших типів розчинів

Перехід хлор-калієвих розчинів в інші інші типи розчинів приводиться в таблиці 20

6 Вплив розчину на наступні технологічні операції

Хлор-калієві розчини являються найбільш доцільними для вскриття колекторських горизонтів з величиною проникності від 0,05мкм2 до 0,3 мкм2, так як фільтрат розчину забезпечує зниження гідратації глин каркасу або базису колектора і не утворює осаду при змішуванні з пластовою водою. Коефіцієнт відновлення проникності для заглинизованих гранулярних колекторів з проникністю 0,03 мкм3складає 0,95 . Зона проникнення фільтрату калієвих розчинів залежить від величини перепаду тиску в системі свердловина- пласт і реагентів –стабілізаторів. Проте при однакових умовах вона значно більша , ніж у розчинів, оброблених хлористим натрієм .З цим пов’язана складність інтерпретації геофізичних даних при використанні хлор-калієвих розчинів.

Хлористий калій , як і більшість неорганічних електролітів , знижує термін прихвату тампонажних розчинів . Такий вплив хлористого калію спостерігається в інтервалі концентрації від 1 до 8% . При подальшому підвищенні концентрації електроліту відбувається збільшення термінів прихвату цементів .В цьому ж інтервалі відбувається збільшення в’язкості тампонажного розчину і щільність